11 інфраструктурних проєктів, які можуть зробити Київ кращим

Київ — найбагатше та найрозвинутіше місто України. У той же час, воно має проблеми з інфраструктурою, транспортом і безпекою.

Увага громадськості та ЗМІ прикута до великих інфраструктурних проєктів, реалізація яких назріла та перезріла: Подільського моста, Шулявського шляхопроводу, метро на Виноградар.

Однак існує безліч інших проєктів, мінімальні інвестиції у які допоможуть швидко поліпшити життя киян.

У листопаді депутати Київської міської ради затвердили цільову програму розвитку  транспортної інфраструктури Києва на 2019-2023 роки.  

У документі розписано, куди підуть гроші з бюджету міста. Крім того, існує окремий перелік інвестиційних проєктів, які підлягають реалізації за кошти бюджету міста Києва у 2020-2022 роках.

Деякі проєкти нові, інші чекають своєї черги десятки років.

За даними Київської міської влади, громадський транспорт здійснює 57% перевезень столиці, тому ЕП акцентує увагу саме на цьому сегменті.

Продовження борщагівського швидкісного трамваю до центру міста

У 2001 році в рамках “боротьби з гучними та незручними трамваями” за ініціативи тодішнього міського голови Олександра Омельченка були прибрані трамвайні колії з вулиць Саксаганського та Петлюри.

Мешканці Борщагівки позбулися прямого сполучення з Палацом спорту і змушені добиратися до центру міста з пересадками через КПІ, площу Перемоги або залізничний вокзал.

Кілька років тому з’явилася ідея повернути швидкісний трамвай у центр.

За розрахунками експертів, при подовженні лінії борщагівського швидкісного трамваю до вулиці Шота Руставелі або Еспланадної пасажиропотік гілки зросте із 170 тис пасажирів на добу до 250 тис, а щоденне навантаження на переходах між гілками метрополітену “Золоті ворота — Театральна” та “Хрещатик — Майдан Незалежності” зменшиться на 10-15%.

До 2001 року трамвай ішов вулицею Саксаганського, але після демонтажу колій там поклали нову теплотрасу. Її перенесення збільшить вартість задуму, тому проєкт пропонує прокласти лінію вулицею Жилянською.

За попередніми оцінками, вартість будівництва першої черги проєкту становитиме понад 340 млн грн. Ще майже 500 млн грн необхідно виділити на придбання додаткового рухомого складу.

У 2018 році пройшли громадські слухання щодо проєкту. Мешканці вулиці Шота Руставелі виступили проти будівництва трамвайних колій у них під вікнами через можливе шумове забруднення.

Будівництво тролейбусної лінії від аеропорту “Київ” до Теремків

Ідея пустити тролейбус вулицею Новою та Кільцевою дорогою з’явилася після будівництва автостанції “Теремки”. Автостанцію відкрили, але вона не запрацювала.

Київська влада не відмовилася від ідеї нового тролейбусного маршруту, але на 2020 рік фінансування не виділила. У 2021 році на проєкт піде 15,5 млн грн, а загальна вартість може сягнути 80 млн грн.

Цей крок не виглядає безглуздим, оскільки транспортне планування показує попит на переміщення киян від Теремків-2 та залізничної станції Київ-Волинський до Солом’янської та Севастопольської площ, Караваєвих дач і навіть вулиць Льва Толстого та Володимирської.

Нові тролейбусні лінії покликані покращити ситуацію з екологією. Транспортні магістралі будуть розвантажені шляхом заміни малогабаритних автобусів тролейбусами великої місткості.

Другий вузол пересадки між станціями метро “Золоті ворота” і “Театральна”

В години пік пересадочний вузол між “червоною” та “зеленою” гілками метро працює на межі технічних можливостей. У вестибюлі станцій утворюється натовп, що підвищує небезпеку.

Орієнтовна вартість будівництва — 800 млн грн, орієнтовний термін — 36 місяців.

Розраховувати на швидку реалізацію не варто: у 2020-2021 роках заплановано виділити кошти лише на проєктні роботи. Якщо будівництво й почнеться, то не раніше 2022 року.

Транспортний хаб на Контрактовій площі

Реконструкція Контрактової площі передбачає закриття виходу з метро на вулиці Спаській. Натомість побудують вихід до площі у вигляді пандуса.

На вулиці Спаській планують демонтувати три трамвайні колії й облаштувати транспортно-пересадочний вузол для громадського транспорту. Заїзд легкового транспорту буде заборонений.

Перенаправлення трамвайних рейок із Спаської на паралельну вулицю дозволить збільшити радіус кривої. Цей крок та реконструкція вулиці Глибочицької дозволять пустити на Поділ нові трамваї замість чеських Tatra.

Кілька років тому під час презентації на Подолі трамвай польського виробництва Pesa на повороті пошкодив свій кузов.

Очікувана вартість робіт — 282 млн грн. Кошти на реконструкцію трамвайної лінії і переходу надав Європейський банк реконструкції та розвитку.

Будівництво сміттєпереробного комплексу

Єдиний в Україні сміттєспалювальний завод працює у Києві. Він спалює до 240 тис тонн сміття на рік і забезпечує теплом частину будинків на Позняках. Натомість мешканці Дарницького району вимушені дихати забрудненим повітрям.

Тема сміття потенційно небезпечна і з точки зору політики, і з точки зору екології.

Спалювання — застарілий спосіб утилізації відходів, тому столиця планує збудувати сміттєпереробний комплекс з лінією сортування потужністю 700 тис тонн на рік.

Наразі відібрані потенційні земельні ділянки для розміщення заводу механіко-біологічної обробки, триває проєктування. Введення об’єкта в експлуатацію дозволить закрити полігон твердих побутових відходів поблизу села Підгірці.

Запуск трам-трейну від Троєщини до Караваєвих дач

Народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Ткаченко в рамках неофіційної підготовки до балотування на посаду Київського міського голови торкнувся популістської теми “Метро на Троєщину”.

Кандидат здивував киян заявою, що сполучити найбільший спальний район міста з правим берегом рейковим транспортом можна до кінця 2020 року. Ця ідея не нова і ґрунтується на проєктах департаменту транспортної інфраструктури КМДА у 2014-2016 роках.

Замість зведення класичного метрополітену пропонують побудувати трам-трейн — особливу рейкову систему з підвищеними експлуатаційними характеристиками завдяки можливості одночасної експлуатації трамвайної та залізничної інфраструктур.

Трам-трейн здатний пересуватися з швидкістю до 120 км за год. Він не потребує будівництва нових шляхів, потрібно тільки об’єднати колії троєщинського швидкісного трамваю, залізничні колії, якими курсує міська електричка, та колії борщагівського швидкісного трамваю в одну комбіновану транспортну систему.

Головна перепона — “Укрзалізниця”. Залізничні колії перебувають на балансі УЗ і залізничний монополіст не хоче показувати свої резерви пропускної здатності київського вузла.

У Кравцова бояться, що місто забере колії для свого проєкту, а УЗ потім не зможе повернути собі цей ресурс.

На проєкт КМДА планує виділяти по 105-120 млн грн щорічно упродовж наступних чотирьох років.

Нова вулиця з аеропорту “Київ” на Деміївку

Будівництво дороги від вулиці Медової, на якій розташований аеропорт “Київ”, до проспекту Валерія Лобановського триває не перший рік. Передбачалося, що вона буде готова до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

Ця дорога є частиною південно-західного малого напівкільця від проспекту академіка Палладіна до Столичного шосе, яке об’єднає лівий та правий береги Києва.

Крім кращого сполучення з аеропортом, нова дорога повинна розвантажити Севастопольську площу, проспект Лобановського та вулицю Народного ополчення.

Ціна питання — 200 млн грн протягом наступних двох років. Загальна кошторисна вартість — понад 730 млн грн.

Новий міст між Відрадним та аеропортом “Київ”

Шляхопровід над залізничними коліями буде продовженням вулиці Суздальської на масиві Відрадний. Нове сполучення допоможе розвантажити Кільцеву дорогу, Караваєві дачі та Чоколівський бульвар завдяки перерозподілу транспортних потоків.

У перспективі тут можуть облаштувати пересадочний вузол із залізницею. Вартість будівництва — 60-80 млн грн.

Моделювання показує, що нова розв’язка дозволить спростити поїздки для мешканців Солом’янського району, але тільки у разі будівництва ще одного шляхопроводу над залізничними коліями — з Відрадного на Галагани (вул. Дружківська).

На шляху майбутньої дороги розташована промислова зона — склади та Волинська оптова продуктова база. Наразі проводиться експертиза ТЕО проєкту.

Веломаршрут “Солом’янка — центр”

Метою цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2019-2023 роки є збільшення частки поїздок велосипедом у 20 разів.

У 2015 році велосипедом здійснювалося 0,25% поїздок містом. Мета — довести цей показник до 5% у 2025 році. Уже створений проєкт велоконцепції Києва.

На найближчі роки у бюджет столиці закладаються кошти на облаштування 12 магістральних та дев’яти під’їзних мереж веломаршрутів. Необхідне фінансування на п’ять років — понад 387 млн грн або 75-80 млн грн на рік.

У Києві існує лише один веломаршрут: з Троєщини на Європейську площу. Він досі має статус незавершеного будівництва. Другим буде маршрут із Солом’янки в центр. На його проєктування у бюджеті-2020 передбачено 900 тис грн.

Веломаршрут планували побудувати ще у 2018 році, але передбачені на це кошти постійно “перекидали” на інші проєкти. У 2019 році ними профінансували будівництво зоопарку.

Другий вихід з метро “Вокзальна”

Станція метро “Вокзальна” входить до трійки найбільш завантажених у Києві. Питання будівництва другого виходу обговорюється з 1960-х років, і тут існує кілька точок зору.

Перші вважають, що будувати необхідно. Мовляв, слід розвантажити єдиний вестибюль, який часто закривають на вхід. Розташувати другий вихід пропонують або біля ТРЦ “Полісся”, або на площі Кривоноса, або біля Південного вокзалу на вулиці Кірпи.

Другі наполягають на будівництві додаткового виходу тільки у випадку зведення Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену з обладнанням пересадочного вузла.

Треті переконані, що робити другий вихід не потрібно. На їх думку, слід спрямувати зусилля на розвантаження метро, інвестувати в наземний громадський транспорт, мотивувати киян користуватися тролейбусами і трамваями.

Ціна питання — понад 820 млн грн. 6 млн грн передбачено на проєктні роботи у 2020 році.

Стовпчики безпеки для пішоходів на зупинках транспорту

У 2020-2023 роках Європейський інвестиційний банк профінансує кредитну угоду на 499,3 тис грн. За ці кошти на зупинках громадського транспорту будуть облаштовані “засоби пасивного захисту” — стовпчики та боларди.

Стовпчики допоможуть унеможливити наїзд автомобілів на пішоходів, що різко скоротить рівень травматизму та смертності при ДТП.

Щоб підтвердити гостру необхідність облаштування такого захисту, досить згадати гучні ДТП у Києві: смертельну — на Дорогожичах, а також біля ТЦ “Гулівер”, де обійшлося без жертв завдяки стовпчикам.

Джерело: https://www.epravda

 

Назад до списку
Вгору