Два Генплани, обидва не працюють: Чому Київ розвивається хаотично і як це змінити

Одна з найбільших проблем столиці – хаосна забудова, перекіс в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут Генплан Києва, і що з ним не так?
“Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року”, — Віталій Кличко,жовтень 2019 року.

“Проєкт нового Генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради – в жовтні 2019 року”, — Віталій Кличко, травень 2019 року.

“Цього року необхідно ухвалити Генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста”, — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

“Новий Генплан … подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений”, — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий Проєкт Генерального плану міста Києва.

Сьогодні Київ функціонує та розбудовується за Генпланом, який був розроблений у 1997 році, а прийнятий у 2002 році.

Всі показники діючого Генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не прийняти новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія – відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься по старому Генплану, дія показників якого вже закінчиться.

Але і діючий Генплан Києва до 2020 року фактично не виконує роль головного містобудівного документу. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності Детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два Генплани, обидва з яких недіючі

Формально в Києві діє Генеральний план до 2020 року, який почав розробляти “Інститут Генерального плану м. Києва” акціонерного товариства “Київпроект” у 1997 році. Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового Генерального плану госпрозрахунковій організації “Центр містобудування та архітектури”. Пізніше “Центр містобудування та архітектури” було перейменовано на “Комунальну організацію “Інститут Генерального плану міста Києва”.

Так у Києві з’явилось два інститути Генерального плану та, власне, два Генеральних плани – Генеральний план міста Києва до 2020 року та Генеральний план міста Києва до 2025 року. За своєю суттю це два різних та несумісних документа.

Згідно із законодавством, Генплан повинен оновлюватися кожні 5 років. На практиці виходить так, що Генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно, з політичних причин. Наприклад, чинний Генплан Києва передбачає приєднання декількох районів області до адміністративних меж міста.

“Діючий Генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тисяч гектарів. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення”, – розповідає начальник комунальної організації “Інститут Генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький

“Розвивати місто за цим Генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися під промисловість, передані під будівництво і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням”, – додає він.

ДЕНЬ/ВОЛОДИМИР ФАЛІН

Що стосується “Генплану імені Черновецького”, то цей документ передбачає розвиток міста за рахунок ущільнення забудови. Генплан–2025 хоч і не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці Детальних планів територій.

На підставі Детальних планів територй (ДПТ) документів забудовникам виділяють земельні ділянки під забудову.

“Проєкт нового Генерального плану до 2025 року – документ дуже низької якості, що вже багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому Генплану”, — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді. 

Навіщо Генплан взагалі потрібен

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документу — створити комфортне середовище для проживання мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, стан озеленення, стан екології, транспорт тощо.

Спочатку робиться так званий “опорний план”: фіксується поточна ситуація; фіксуються всі рішення Київради; дозволи, видані органами виконавчої влади; фіксуються права на земельні ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста Києва на найближчі роки.

Основне завдання містобудівної документації – раціональне використання території. Завдання генплану – створення підґрунтя для раціонального використання території.

“Генеральний план не є настільки деталізованим, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території (наприклад, житлова територія – без вказання поверховості, щільності тощо) і відображає економічні показники – прогнозну чисельність населення, прогнозну кількість транспорту”, – розповідає Броневицький.

На положення і цифри Генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня – Детальні плани територій і Зонінг. ДПТ і зонінг деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу. 

До чого тут забудовники

Проблема діючого Генплану полягає в тому, що у КМДА цей документ безпідставно ігнорують. Якраз з часів Черновецького.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового Генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного Генплану, затвердженого в 2002 році. Таким чином мер і “його молода команда” намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ситуація існувала за часів всіх наступних після Черновецького міських голів і триває досі. Результатом цієї схеми став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

“До сьогоднішнього дня Київ забудовується на основі Детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду приймати їх”, – пояснює ЕП один із депутатів Київської міської ради. 

Сильна зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ полягає в тому, що, як правило, ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів будівництва об’єктів інфраструктури – дитсадків, шкіл, комунікацій.

Тобто, на практиці стається так, що ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально змінюють його.

ЗМІ періодично пістрявлять заголовками на кшталт “Київрада прийняла скандальний ДПТ”. За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено знищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який зараз розробляє новий Генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

“Всі проєкти будівництва, які вже розпочалися, будуть відображені у новому Генплані, навіть якщо вони “спірні”. Інститут враховує всі вихідні дані ,в тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією”, – пояснив Броневицький. 

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін діючого Генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. І відбувається це за рахунок розробки ДПТ, що кардинально змінюють рішення генплану.

Деякі забудовники не “паряться” і будують навіть всупереч ДПТ.

Загалом, було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 новобудов показали хороші результати з точки зору відповідності стратегіям розвитку міста, 328 – частково відповідають, а 31 новобудова виходить поза рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового Генплану вже на фінішній прямій.

“Сьогодні повністю закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального Генплану станом на 2019 рік. Ми найближчими днями чекаємо розділ “Історико-архітектурний опорний план” від субпідрядника – Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури”, – каже начальник комунальної організації “Інститут Генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький.

“Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкульт погодить нам історико-архітектурний опорний план. В кінці цього року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий Генплан”, – впевнений чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

“Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично, це територіальна стратегія міста Києва”, – каже Броневицький.

У Департаменті містобудування та архітектури повідомили ЕП, що подання Генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий Генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році. “Безстроковість” передбачає, що нові Генплани не повинні бути розраховані до певного року. Генеральний план повинен називатися просто “Генеральний план міста Києва”, а не “Генплан до 2020/2025/2040 року”, – пояснив Броневицький.

Джерело: Економічна правда

 

Назад до списку
Вгору