Порушення в будівельній галузі. Чому штрафи не допоможуть?

Існуюча система не дає результату та не стимулює порушників до подальшої корекції власної поведінки

Сучасні українські реалії перевірок дотримання правил будівництва доводять, що універсальний рецепт проти порушень, який нам завжди пропонують – підвищення штрафів – не є ефективним, адже не стимулює до дотримання законодавства.

Чому штрафи нефективні

Система штрафування порушників у будівельній галузі є недієвою, вона не стимулює самих виконавців та замовників будівництва дотримуватися законодавства. Замовник розуміє, що хоч скільки б на нього наклали штрафів, він зможе їх оскаржити в судах. Через «дірки» вітчизняного законодавства в одних і тих самих випадках різні суди ухвалюють різні рішення.

Справа у тому, що накладені штрафи, особливо на великі суми (наприклад, починаючи з пів мільйона гривень), у більшості випадків оскаржуються в суді суб’єктами господарювання через низку причин. Зокрема – у зв’язку із недосконалістю законодавства, що породжує питання неоднозначного трактування законодавства різними судами. Тому існуюча система не дає результату та не стимулює порушників до подальшої корекції власної поведінки.

Є й інші ситуації, коли порушникам вигідніше заплатити невеличкий штраф. Наведу приклад: наразі за недопуск посадової особи на об’єкт для перевірки накладається штраф (близько 6 тис. грн) та складається припис. Суб’єкти господарювання розуміють, що їм дешевше не допустити проведення перевірки та заплатити цю суму, ніж вимушено зробити паузу в роботах, скажімо, на 5 днів, щоб усунути та врегулювати існуючі порушення. Також це дає змогу не платити більші штрафи за ті порушення, які суб’єкт господарювання сам бачить, але не хоче завчасно виправляти. Наприклад – за не встановлене огородження майданчику штраф вже вище, ніж 6 тис. грн. Якщо до цього додати інші найбільш поширенні порушення – не встановлений інформаційний щит, не заповнений журнал авторського нагляду та загальний журнал робіт – то сукупно вигідніше заплатити штраф у розмірі 5-6 тис. грн, ніж за всі порушення, які є в перший день проведення перевірки, коли тебе застали зненацька.

Така система не є коректною для правової держави, в якій ми б всі хотіли жити, тому я та мої однодумці працюємо над її реформуванням.

Збільшення відповідальності має змінити підходи виконавців до роботи

Мною подано та готуються кілька проєктів нормативно-правових актів. У них, наприклад, пропонується за повторний недопуск на об’єкт будівництва скасовувати право на виконання будівельних робіт.

Також я беру участь в активному обговоренні з громадськістю, правоохоронними органами та народними депутатами можливості запровадження кримінальної відповідальності за порушення будівничого законодавства як для виконавців робіт, так і для самих державних інспекторів, які наразі за недобросовісне виконання функцій можуть отримати максимум дисциплінарне стягнення, якого легко уникнути завдяки купі «дірок» у вітчизняному законодавстві. Такі «дірки» особливо вигідні для несумлінних замовників будівництва.

Далі маємо цікавий нюанс – якщо збільшення відповідальності для державних службовців не викликає питань у громадськості, то щодо виконавців постає питання – чому саме вони?

Нагадую, що замовник часто не є фахівцем в будівництві, у нього є просто бажання та кошти для будівництва, а важливістю технічних моментів при будівництві він може просто знехтувати.

Тому, по суті, ми маємо в першу чергу, спонукати фахівців-виконавців здійснювати свої прямі обов’язки якісно, щоб вони не боялися суперечити замовнику, виконували свою безпосередню роботу свідоміше.

Наразі маємо ситуацію, коли фахівець-виконавець отримує штраф, наприклад, у розмірі 20-30 тис. грн, а замовник у той же час йому каже, що для нього виправлення даного порушення не є суттєвим, тому він просто «перекриє» його, а виконавець має продовжувати дотримуватися визначеної «генеральної лінії» ведення робіт. Тому фахівець, відповідно, буде допускати ситуації із виникненням порушень законодавства – включаючи недопуск на об’єкт для перевірки, відхилення від проєкту, порушення технології виконання будівельних робіт тощо.

Але коли фахівцю буде, окрім штрафної санкції, загрожувати ще й позбавлення права займатися професійною діяльністю на певний термін або навіть кримінальна відповідальність, то у нього буде вже геть інше відношення до роботи.

Я вніс на розгляд Міністерства пропозиції щодо змін до законодавства стосовно можливості позбавлення конкретного фахівця права займатися професійною діяльністю за рішенням суду на рік за повторне однотипне порушення. На мою думку, саме це буде серйознішим аргументом, ніж штрафи та приписи, які накладаються зараз.

Поясню на конкретному прикладі: інженер технічного нагляду зобов’язаний у разі виявлення порушень, допущених підрядником та які він (підрядник) відмовляється усунути, повідомити замовника і орган держархбудконтролю про це. Але до нас надходить мінімальна кількість таких повідомлень.

Виникає питання – невже немає таких порушень та всі роботи ведуться повністю відповідно до законодавства? Ні, вони є. Але ж чому тоді про них не повідомляють?

Для цього може бути кілька причин. Інженери технагляду або не фахові, тобто не знають своїх прав та обов’язків, які встановлені постановою Кабміну № 903 (затверджені порядки авторського і технічного нагляду), або вони умисне, знаючи свої права та обов’язки, не виконують їх. Тобто, свідомо порушують законодавство, адже залежать від замовника. Хоча, можливо, вони замовника і повідомляють, але нас – ні. Такі ситуації є непоодинокими.

Саме тому ми в першу чергу повинні спонукати фахівців виконувати свої прямі функції.

Для цього необхідно прийняття кількох законопроєктів. Один – стосовно позбавлення права обіймати посади та займатися професійною діяльністю, який вніс на розгляд Мінрегіонбуду близько місяця тому.

Другий, який наразі поки все ще знаходиться на стадії обговорення – щодо запровадження кримінальної відповідальності для недобросовісних фахівців. Але це питання на перспективу, адже передбачає внесення змін не лише до профільного законодавства, а й до Кримінального кодексу України.

Якою ж буде роль у цьому процесі новоствореної Державної інспекції містобудування, яку я очолюю?

Вона полягатиме у тому, що ми будемо виявляти порушення будівельного законодавства та впливати на порушників.

Наприклад, якщо у сертифікованого спеціаліста виявлять два типові порушення впродовж одного року – ми будемо подавати до суду із вимогою позбавити його посади, яку він обіймає.

На інших учасників будівельного процесу ми будемо продовжувати впливати шляхом накладання штрафів та приписів.

Сертифікація має бути обов’язкова як і для спеціалістів, так і для перевіряючих

Окремо звертаю увагу ще на один момент, що стосується сертифікованих спеціалістів: у нас має бути суттєво збільшена кількість осіб, які сертифікуються. Раніше, до містобудівної реформи в першу чергу, виконання робіт СС2, СС3 ліцензувалося, а тепер воно буде сертифікуватися, що буде давати механізми впливу на недобросовісних фахівців та у разі потреби – позбавляти їх права обіймати свої посади.

Але сертифікація буде стосуватися не лише виконавців. Для того, аби якісно проводити перевірки, самі перевіряючі зобов’язані мати відповідний рівень професійності. Тому сертифікація буде запроваджена і для працівників ДІМ, і Держсервісбуду.

Водночас зрозуміло, що якщо виконавців робіт буде сертифікувати Держсервісбуд, то зрозуміло, що самих працівників Держсервісбуду та ДІМ буде сертифікувати Міністерство.

Також варто відзначити, що у європейських країнах, зокрема, Латвії, Литві, є практика, коли спочатку подаються документи на реєстрацію, на наступний день вже може починатися будівництво, і лише потім приходять на перевірку органи держархбудконтролю.

У нас перспектива втілення подібних підходів також наразі широко обговорюється.

З одного боку, позитив у тому, що ти подав і будуєш. У випадку, якщо подано недостовірні відомості, допущено помилки чи навмисно введено державні органи в оману цією інформацією – санкція буде дуже жорсткою.

Раніше у нас були непоодинокі випадки, коли подавалася декларація про початок будівництва, а коли до суб’єкта приходить орган архбудконтролю – його немає на місці, як я писав вище, і відповідно – проконтролювати нічого не можна.

Наразі внесені зміни в частині можливості проведення перевірки без суб’єкта містобудування, але з залученням представника органу місцевого самоврядування. Це трохи корегує ситуацію.

Загалом система законодавства повинна бути побудована таким чином, щоб суб’єкту містобудівної діяльності було б вигідніше будувати не порушуючи вимоги закону. Щоб йому було і комфортніше, і вигідніше, й простіше не порушувати закон – щоб було розуміння, що в іншому випадку будуть вжиті серйозні санкції, аж до кримінальної відповідальності.

Юрій Васильченко                                                                                                                      Джерело: Укрінформ

 

Назад до списку
Вгору