Як проєктує, будує та отримує землю «Укрбуд»? Розповідають, чиновники, депутати та активісти

Минулого тижня радник київського мера Максим Бахматов заявив, що будівельна компанія «Укрбуд», яка нещодавно пригальмувала по всьому місту будівництво своїх ЖК, не банкрутуватиме. 

В «Укрбуді» вкотре наголосили, що ситуація, яка склалася навколо корпорації та її експрезидента Микитася — це лише тимчасові фінансові труднощі. 

«На об’єктах працює все більше робочих, і ми поступово повертаємо колишню динаміку», — запевняє генеральний директор «Укрбуд Девелопмент» Олег Майборода. І водночас припускає, що компанія відмовиться від зведення нових будинків, допоки не виконає «вже взятих на себе зобов’язань».

Тож «Хмарочос» вирішив згадати, чим запам’яталися киянам її попередні будівельні проєкти — і з’ясувати, чому вони почали виростати ледь не на кожному кроці.

Дайте землю

Перший житловий будинок «Укрбуд» здав у 2012 році. Спочатку цей об’єкт, ЖК «Лісовий», зводив інший забудовник, проте не довів його до кінця. Тож об’єкт перехопили «укрбудівці», які ще донедавна займалися лише будівництвом та реконструкцією промислових споруд.

На той час «Укрбуд» був державною корпорацією, яка підпорядковувалася Кабміну і до складу якої входило понад сто державних будівельних компаній. Очолював її син голови «Укренергомонтажу» Віктора Микитася — Максим. Цікаво, що в корпорацію його взяли одразу на посаду президента: буцімто його менеджерський хист справив велике враження на раду директорів.  

Відтоді компанія стала освоювати ринок житлової нерухомості — впродовж лише одного року вона розпочала будівництво одразу тринадцяти ЖК. 

«Ми почали у дуже вдалий час. Після жорсткої кризи великі компанії серйозно постраждали: великі кредитні заборгованості, зірвані зобов’язання, суди… А ми знайшли обігові кошти і команду професіоналів, і все пішло», — ділився Микитась секретами успіху.

ЖК «Переможець». Рендер: «Укрбуд»

Втім, як розповідає на умовах анонімності джерело «Хмарочоса» з КМДА, справа була не лише в цьому. 

«”Укрбуд” з самого початку діяв за принципом фінансової піраміди, — каже співрозмовник. —  Він розпочинав одразу кілька будівництв, збирав гроші з покупців і потім вдало розподіляв ці кошти по об’єктах. Майбутніх інвесторів приваблювали низькими цінами у порівнянні з – об’єктами інших забудовників, та доволі вигідними умовами, наприклад, зручними розстрочками. Неабияку роль відігравав і державний статус компанії, який вважався синонімом надійності…». 

Відтак компанія стала швидко набирати обертів. За об’ємами будівництва вона обійшла майже всіх київських девелоперів, за виключенням «Київміськбуду». Цьому сприяло й те, що вона доволі легко отримувала під забудову нові й нові ділянки — навіть, коли вже перетворилася на приватну компанію «Укрбуд Девелопмент», а її бенефіціаром став сам Микитась.    

«Справа в тому, що “Укрбуд” найчастіше не виступає забудовником на більшості ділянок, які ми надаємо під забудову, — розповідає “Хмарочосу” інший співрозмовник, депутат Київради. — Землю, як правило, отримують фірми-одноденки, а згодом туди вже заходить “Укрбуд”, наприклад, як генеральний підрядник. Вся інформація про продаж квартир з’являється вже на їхньому сайті. А переважна більшість інвесторів і досі сприймає їх як державну компанію, якій можна довіряти». 

«Є й інші оборудки, — продовжує він. — Скажімо, місто виділяє землю, щоб збудувати житло для правоохоронців або військових. Депутати охоче за це проголосують, бо вважають це правильним. І лише потім з’ясується, що, наприклад, військові так і не отримали у новому будинку жодної квартири. Так сталося з укрбудівським ЖК “Аристократ” і мало не сталося з ЖК “Покрова”, який збиралися зводити на місці військомату в центрі міста, але й не думали селити тут офіцерів».  

Швидше, вище, дешевше

Укрбудівські житлові комплекси, які повсякчас зводили у Києві, не могли похвалитися виразною архітектурою, яка б прикрашала місто. 

Забудовник віддавав перевагу громіздким, тумбоподібним багатоповерхівкам, які не вирізнялися гарними фасадами та цікавими об’ємними рішеннями. Інфраструктура більшості житлових комплексів була доволі бюджетною. На ній намагалися максимально заощадити, забуваючи про озеленення, просторі двори та сучасні майданчики.

ЖК «Либідь». Фото: lun.ua

У якийсь момент подібний тип будинків стали називати «микитаськами» — причому незалежно від того, який саме девелопер їх зводив…    

«Як правило, ми працювали з ділянками, де потрібно було насадити якомога більше квадратних метрів, — розповідає архітекторка, яка працювала в проєктній команді “Укрбуду”. — У нас майже не було часу, щоб її (ділянку — ред.) проаналізувати та розробити для неї архітектурну концепцію. Кожен проєкт передбачав об’єм площі, яку потрібно продати — і тут було вже не до архітектури. На те, щоб розробити пропозицію, давався лише тиждень… 

У нас працювало багато талановитих архітекторів, але керівництво не дослухалося до їхніх пропозицій і дуже слабко вибудовувало комунікацію із замовниками. А ті майже не дбали про те, щоб замовляти для своїх об’єктів нормальну інфраструктуру. Та й на фасадах заощаджували, просто покриваючи стіни будинків штукатуркою. Так тривало, поки один з укрбудівських топ-менеджерів не познайомився з керівником одного з відомих архітектурних бюро — і той вщент розкритикував фасадні рішення, які впроваджувала компанія.   

Власне, це й відкрило керівництву очі, що зовнішній вигляд будинків також дуже важливий…».   

Конфлікти, скандали

Попри свою неоднозначну репутацію, «Укрбуд» не часто починав по-справжньому конфліктні забудови, тому більшість його об’єктів не викликала значного суспільного резонансу. 

Натомість об’єкти, де починалося протистояння з місцевою громадою, могли перетворитися на справжні «гарячі точки», адже чиновники та правоохоронці дуже мляво реагували на будь-які порушення з боку забудовника.

Так, зокрема, сталося на Микільській Слобідці, де забудовник почав було зводити величезний житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» — просто на березі Дніпра, де любили гуляти місцеві мешканці. Але через сильний спротив громади йому вдалося збудувати тут лише дві висотки.

Ось що про це протистояння згадує місцева активістка Олена Медведенко:   

«Першого квітня 2015 року відбулась стрілянина, коли забудовник не прибрав будівельний паркан з ділянки, що перебувала у комунальній власності. Тоді з травматичної зброї було поранено поліцейського: кілька активістів зазнали травм. В автівках охорони на території будівництва було знайдено і вилучено зброю. Але слідство досі не закінчено, а справи — зам‘яті. Потім “Укрбуд” проводив проти нас акції протесту, на які виводили своїх будівельників і студентів… 

Керівництво “Укрбуду” не сприймало мешканців серйозно, а всі чиновники повторювали, що з компанією немає сенсу боротись, що вона все одно збудує все, що запланувала. Втім, суди проти неї тривали, громада домоглася, щоб чиновники працювали і видавали приписи на заборону будівництва.

ЖК «Сонячна Рів’єра». Рендер: «Укрбуд

У 2016 році у спробах сформувати думку громадськості “Укрбуд” спробував створити “Офіс розвитку району”, куди запрошували різних архітекторів і урбаністів, але в районі він не прижився і швидко закрився. У спробах вгамувати громаду лунали різні пропозиції: від обіцянок квартири в “Сонячній Рів‘єрі” до запуску безкоштовної маршрутки від метро по району і будівництва церкви в сквері на Шептицького. А під час підготовки до Євробачення з‘явилась пропозиція місту: облаштувати набережну між “Рів‘єрою” та Дніпром. Попри застереження громади, вона була побудована без землевідведення та передачі на баланс. 

Тому місто досі має проблеми з цією ділянкою, де на вихідних відпочиває багато людей, але комунальні служби не мають права прибирати та поливати дерева…

За інформацією активістів, які бачили ДПТ цього мікрорайону (офіційно його ще не презентували), на березі Дніпра біля двох будинків “Рів‘єри” вже намальовані інші, блочні будинки…».   

Ще одна скандальна історія, про яку також писав «Хмарочос», була пов’язана з пам’яткою архітектури в центрі міста. Тоді, у 2016 році, Департамент культури КМДА позбавив цей будинок охоронного статусу на вимогу Міністерства культури  — після чого пам’ятка була швидко знесена укрбудівцями задля будівництва секції свого ЖК. 

«Після першої пожежі пишеться ще один висновок, тепер від реставраторів. У ньому написано, що будинок не відповідає критеріям об’єкта культурної спадщини. Після цього висновку заступниця міністра культури Т. Мазур пише листа в Департамент культури КМДА, де вважає недоцільним питання занесення флігеля до списку об’єктів культурної спадщини», – розповідала колишня депутатка Київради Олена Терещенко.  

Чимало інших проєктів компанії також мають проблеми із законом. Вони стосуються переважно спірного цільового призначення ділянки під забудову — або відсутності повного пакету дозвільних документів.

Втім, суди, які тривають по цих об’єктах, не заважали «Укрбуду» продовжувати їхнє будівництво…  

Джерело: Хмарочос

 

Назад до списку
Вгору