Не все у нас погано: вимірюємо “позитив” кв. метрами, кілометрами та інши

Кілька беззаперечних фактів у житті країни для спору з тими, хто вважає, що “нічого не змінюється”

Тим, хто за темними окулярами не бачить позитиву в житті України, можна лише порадити періодично їх знімати, щоб побачити його “паростки”. Лютий-березень – якраз час підрахунків та оприлюднення статистичної інформації за минулий рік. Коли за скупою статистикою можна бачити, наскільки успішно країна його прожила, що вдалося, а що – ні. Чи зрушили ми, і, головне, в якому напрямку. Очікувань та скепсису в цих питаннях вистачає – знервоване війною та нестабільністю суспільство, логічно, сприймає дійсність з усім негативом, що кумулятивно накопичується. Інколи складається враження, що люди просто втратили здатність цінувати ті досягнення, які вже є. Між тим, за поверхневим ефектами часто “ховаються” фундаментальні зрушення, які дійсно “сорочкою до тіла” одразу не відчуєш. Та це не означає, що їх не існує. Спробуємо усе ж розгледіти добрі “знаки” – хоча б в окремих сферах життя країни.

1. “Позитив” у квадратних метрах…

В останні два роки кияни та гості столиці певно могли помітити, настільки шаленими темпами столиця обростає будівельними кранами – особливо райони, прилеглі до станцій метро та околиці: Осокорки, Теремки, Деміївка, Виноградар. За даними Головного управління статистики, у місті Києва з 2016 року будується щорічно близько 1-1,5 млн кв. метрів житла. У 2018 році в столиці темпи збереглися – було збудовано 1,2 млн кв. метрів житла та 223 тис. кв. метрів нежитлового фонду.

Розбудовується не лише столиця. Загалом по Україні, за даними Держстату, торік площа житлових будівель, на які були отримані документи на право виконання будівельних робіт (тобто, нове будівництво), в Україні становила 12,87 млн кв.м. У порівнянні з показниками 2017 року, обсяги зросли на 13%. Загальний обсяг не житлових будівель, на які отримані документи на право виконання будівельних робіт минулого року, складає 38,3 млн кв.м. Якщо рахувати будівництво в грошах, то обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємствами України у 2018 р. становив 136,3 млрд.грн.

Чому ці цифри настільки важливі? Тому що за економічними розрахунками 1 м2 новозбудованого житла збільшує щорічні темпи зростання промислового виробництва (за рахунок дії мультиплікатора житлових інвестицій) на 3-5%. А розрахунки, проведені колективом науковців інституту економічного прогнозування НАН України на чолі з академіком НАН України В.М.Гейцем, доводять, що за рахунок зростання обсягів житлового будівництва на 1 грн сумарний ефект зростання валового випуску інших галузей економіки становить 2,8 грн, а зростання ВВП в цілому по економіці – в середньому 1 гривню. Тобто, вкладення однієї грошової одиниці у житлове будівництво дає до трьох одиниць приросту ВВП.

2. …кілометрах…

Те ж стосується і дорожнього будівництва. Як би українці не критикували владу за повільні темпи відновлення занедбаної дорожньої інфраструктури в країні, результати тут все ж вражаючі – минулого року на ремонт доріг було виділено понад 45 млрд гривень. При цьому державна субвенція на проекти будівництва доріг місцевого значення перевищила 11,5 млрд гривень. На сьогодні відремонтовано близько 7 тис. км доріг (з них протягом 2018-го – 3,8 тис. км). До 2022 року Україна витратить ще близько 300 млрд гривень на ремонт і будівництво 6,6 тис. кілометрів доріг. Оскільки для будівництва доріг мобілізуються величезні ресурси, в самій галузі, а також у суміжних (виробництво щебеню, піску, асфальту, техніки, палива тощо), створюються сотні тисяч робочих місць. А потім, коли дорога оживає, біля неї знаходять роботу ще тисячі людей (заклади харчування, проживання, автозаправки тощо).

3. …валюті…

Українські експортери не збавляють обертів. Експорт українських товарів у січні 2019 року становив понад $4 млрд, що на 9% більше у порівнянні з січнем минулого року. При цьому позитивне сальдо, тобто перевищення експорту над імпортом склало $20,9 млн”, – йдеться в повідомленні.

Як відомо, український експорт товарів і послуг у 2018 році становив $57,1 млрд і зріс на 8,6% або на $4,5 млрд у порівнянні з 2017 роком. Найбільшим торговельним партнером для України став Євросоюз – 41% від загального обороту товарів і послуг України за підсумками 2018 року припадає на ЄС. Цей факт є чітким сигналом того, що ми нарешті позбулися експортної залежності від свого агресивного сусіда, і змогли не тільки вийти на європейський ринок, а добре там себе зарекомендувати та закріпитися.

4. …рейтингах…

Дані найбільш відомого світового рейтингу ведення бізнесу Doing Business свідчать, що протягом п’яти останніх років Україна зросла в рейтингу на 41 позицію – діставшись врешті 71 місця із 190 країн. “Ми другі у світі за темпами зростання у рейтингу з 2009 року. Завдяки дерегуляції ми вже досягнули щорічної економії бізнесу у розмірі понад 1 млрд грн”, – ідеться в повідомленні Мінекономрозвитку. У міністерстві наголошують, що це результат трьох років дерегуляційної діяльності в державі, під час якої було скасовано близько 1300 застарілих актів, що створювали непотрібний тиск на підприємців.

Ефект від дерегуляційних зусиль у 2018 році – це спрощення ведення бізнесу для: близько 100 тис. суб’єктів роздрібної торгівлі; близько 1 000 компаній та для понад 10 тис. ФОПів, які здійснюють ремонт побутових виробів; 6300 компаній, які здійснюють інженерно-пошукові роботи, понад 6700 компаній, які займаються будівництвом. Близько 100 тис. суб’єктів на рік, що формують та отримують земельні ділянки, зменшать витрати на доопрацювання документів.

У Мінекономрозвитку вважають, що для подальшого прогресу в рейтингу й надалі необхідна підтримка Верховної Ради. Йдеться про ухвалення законопроектів – №8124, який дозволить потрапити в топ-50 рейтингу Doing Business, та №4650 про декомунізацію, який позбавляє радянського спадку в законодавстві. Кабінет міністрів поставив за мету, щоб Україна до 2020 року піднялася щонайменше на 10 пунктів у рейтингу Doing Business. Реформатори в особі першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова зауважують, що зручний бізнес-клімат – це борг влади перед бізнесом, а також наша єдина перспектива побудувати багату країну. “Ми навряд чи знайдемо алмази, у нас немає приросту населення по 30 млн на рік, як в Індії. Ми або станемо найбільш зручним для виробництва партнером ЄС – або будемо плентатись в хвості розвинених країн”, – прокоментував Нефьодов на своїй сторінці в FB. Зростання показника в рейтингу свідчить про те, що пасти задніх Україна не має наміру.

5. …родовищах…

На днях стало відомо, що Державна служба геології та надр України виставила на продаж в електронній системі ProZorro спецдозволи на користування 9 ділянками з покладами нафти та газу сумарною початковою вартістю майже 100 млн гривень. Аукціон призначено на 18 червня. Нагадаємо, що наприкінці листопада Держгеонадра підписала договір з ДП «Прозорро.Продажі», що передбачає реалізацію експериментального проекту із запровадження аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів. Таким чином, із 1 січня 2019 року в Україні всі ділянки надр надаються виключно на конкурсній основі через систему відкритих електронних торгів ProZorro.Продажі.

Спеціальні дозволи на перші 10 ліцензійних нафтогазоносних ділянок були виставлені на продаж 6 грудня. Три з них були продані на першому електронному аукціоні 6 березня за ціною, яка втричі перевищила стартову, – 141 млн гривень. “Всі покупці – реальні компанії (а не фейкові фірми, зареєстровані на манікюрниць, як це було раніше, тому є висока вірогідність, що власна дОбича буде і ми зробили ще один крок на шляху до енергонезалежності”, – зазначив Максим Нефьодов. При цьому місцеві видобувники – Укргазвидобування, Burisma Group, ДТЕК, Нафтогаз планують інвестувати лише в геологічну розвідку 1,6 млрд грн. У випадку якщо поклади газу, нафти чи газового конденсату будуть підтверджені, інвестиції в буріння можуть сягнути 5 млрд грн. А прозора реалізація права на розробку цих родовищ ліквідує монополію та корупцію у сфері видобутку природних багатств, що належать виключно народу України.

6. …турбінах…

Харківський завод “Турбоатом” і “Укренерго” підписали контракт на виробництво турбін на 1,27 млрд грн. Новий контракт між “Турбоатомом” та “Укренерго”, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, передбачає, що для виконання робіт буде задіяно 25 тис. українських фахівців. “Цьому передувало твердження в уряді стратегії розвитку гідроенергетики, яка повинна збільшити свою частку у всій енергетиці країни до 15%, тобто вдвічі”, – повідомив Гройсман. Вартість контракту між двома вітчизняними підприємствами такого масштабу вже сама по собі є економічним каталізатором для енергетичної галузі. І це ще одна “цеглина”, закладена в основу української енергонезалежності.

7. …кораблях…

Якщо хтось скаже, що суднобудівна галузь України вмерла, не вірте. На цьому тижні на Херсонській та Миколаївській верфях SMG одночасно спустили на воду два танкери-хімовози, збудовані на замовлення голландської компанії VEKA Shipbuilding. При виготовленні корпусів танкерів використано 1200 тонн високоякісної суднобудівної сталі виробництва Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Дедвейт танкерів складає 5000 тонн. Довжина – 110 м, ширина – 13,5 м, висота борту – 6,6 м. Загальна вартість контракту з будівництва двох суден склала понад 145 млн грн. Чи не привід порадіти за вітчизняних корабелів та металургів?

8. …та зарплатах для трактористів

І наостанок ще один привід для оптимізму – в мережі віднайшлося цікаве повідомлення з ринку праці, яке свідчить, що не все так погано з роботою в Україні. Аби тільки було бажання та натхнення працювати. Приватне підприємство «Західний Буг» запрошує на роботу трактористів-машиністів у Тернопільській та Чернівецькій областях із зарплатою у 25 тисяч гривень – втричі більшою за середньоукраїнський рівень!

Нехай наша добірка недосконала та зараз, певно, хтось пожалкує, що свого часу не пішов вчитися на тракториста…

Джерело: Укрінформ

Назад до списку
Вгору