Олексій Кудрявцев, Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України: Закон – будівник змін у країні

Світу відомі приклади, коли саме будівельна галузь була локомотивом виведення держави з кризи.

Адже розвиток будівництва – потужний стимул для активізації інших галузей економіки, залучення великих інвестицій, покращення якості життя.

На початку року було зроблено важливий крок, здатний активувати цю формулу успіху і в Україні. 17 січня Верховна Рада затвердила у другому читанні законопроект №4733-1. Нарешті прийнято документ, який повинен стати дієздатним інструментом для попередження будівельних афер та контролю якості та законності будівництва.

Без труднощів, але з наслідками

На жаль, на сьогодні у нас в країні будівництво асоціюється з порушеннями, скандалами, відсутністю контролю. І багато в чому галузь зобов’язана таким “іміджем” чинному містобудівному законодавству, яке надало недоброчесним забудовникам великі можливості для маніпуляцій. Це та умисне заниження категорії складності об’єкту будівництва, і недостатні повноваження органів держархбудконтролю щодо питань перевірки та зупинки будівництва об’єктів, а також багато іншого.

>Отже, головне завдання, яке покликаний вирішити новий закон – відокремити аферистів від будівництва та посили контроль за дотриманням будівельних норм і правил. Для цього було ухвалено принципове рішення: відмовитися від наявних п’яти категорій складності об’єктів будівництва, залишивши тільки три класи наслідків – незначний, середній і значний.

Значний клас наслідків (СС3) – це великі житлові комплекси, офісні центри, складні промислові споруди. Їх будівництво, як і раніше, буде здійснюватися на підставі дозволу.

Середній клас наслідків (СС2) – це основна частина житлової забудови – багатоквартирні житлові будинки, об’єкти соціального призначення: лікарні, школи, дитсадки, торговельно-розважальні, офісні комплекси. На цей сегмент будівництва також пропонується розповсюдити систему отримання дозволів і перевірки об’єктів під час введення в експлуатацію. Це стане запорукою їх безпечної експлуатації у майбутньому та призведе до зменшення кількості проблемних будівництв.

Що стосується незначного класу наслідків (СС1) – це просте будівництво – приватне житло, господарські споруди, дачні будинки, невеликі бізнес-об’єкти. Такі споруди будуть зводити на підставі повідомлення.

Фактично відбудеться перехід від триступеневої дозвільної системи – повідомлення, декларація, дозвіл до двоступеневої – повідомлення, дозвіл.

Тобто тепер зводити масштабні житлові комплекси, маскуючи їх під об’єкти ІІІ категорії, не вдасться. Так само як і уникнути будівельної експертизи проекту та повноцінної перевірки дозвільних документів в органах архітектурно-будівельного контролю. Іншими словами, близько 20% обєктів всього будівництва, які відносяться до середнього класу наслідків, і раніше декларовані замовником як ІІІ категорія складності, відповідно до нового законодавства, повинні пройти будекспертизу проекту та отримати дозвіл на будівництво в інспекції, надавши повний пакет дозвільних документів.

Важливо відзначити, що ці 20 відсотків – переважно житлова та громадська забудова, яка потребує окремої уваги до законності та безпеки.

Чи не вперше законодавство зобов’язує дотримуватися нормативів щодо забезпечення безбар’єрного середовища. Проект без належної організації пандусів, проходів для маломобільних груп населення тощо просто не приймуть на розгляд, не кажучи вже про надання дозволу на будівництво.

Далі, з’явився законодавчий інструмент, який дозволяє усунути порушення у містобудівній сфері на ранніх етапах реалізації проекту. А саме, якщо держархбудконтроль в порядку нагляду виявить порушення містобудівного законодавства в містобудівних умовах та обмеженнях, які видаються девелоперу, документ буде анульовано.

Не вдасться тепер “підпільно” переробити проект, прибравши паркінги чи додавши кілька зайвих поверхів. Закон зобов’язує замовника подати інформацію про коригування проекту протягом трьох днів. Інакше – будувати заборонено.

Свобода передбачає відповідальність

На перший погляд здається, що деякі заходи підсилюють контроль та суперечать курсу на дерегуляцію економіки. Спробуємо з’ясувати.
По-перше, не варто плутати лібералізацію з анархією. Зараз ми стикаємося якраз із наслідками псевдоліберальних прогалин у будівельному законодавстві – у вигляді будівельних афер та незаконного будівництва. За які, до речі, розплачується як пересічний платник податків, так і доброчесний забудовник.

По-друге, для нескладних будівельних об’єктів – а це 80% забудов – система максимально спрощена. Роботи можна буде розпочинати на підставі простого документу – повідомлення. Правило працює не тільки для фізичних осіб. Ця норма сприяє розвитку малого та середнього бізнесу – так можна узгоджувати невеликі торгові об’єкти, кафе тощо.

По-третє, в ситуації хаосу та регулярних конфліктів у будівництві головне – навести лад та ліквідувати системні порушення. У такому результаті зацікавлені не тільки громадськість та влада, але й бізнес, який провадить діяльність законно.

Можливо, ухвалений закон у деяких питаннях ще недосконалий і низка норм потребує доопрацювання. Але впорядкування дозвільної системи в цілому, ефективний контроль за дотриманням будівельного законодавства, норм і правил сприятимуть розвитку цивілізованого ринку будівництва. І вже незабаром громадяни побачать нову якість нерухомості.

Джерело: НВ БІЗНЕС

Назад до списку
Вгору