Ви збираєтеся робити ремонт? Ось, що вам потрібно знати

Як визначитися, хто робитиме ремонт у новому житлі? Є декілька варіантів –  виконати все самостійно, обрати ремонт від забудовника, шукати окремих спеціалістів під кожен вид робіт без виконроба, чи винайняти команду фахівців на чолі з професійним виконробом. Фахівців краще підбирати за рекомендаціями знайомих, які вже скористалися їхніми послугами, і задоволені результатом. Можна скористатись спеціальними сервісами (Kabanchik, Rabotniki) для пошуку спеціалістів.

Інженер технічного нагляду Олександр Овсянко радить звертатися до компаній, які роблять ремонт «під ключ». У них працюють усі потрібні спеціалісти – будівельники, електрики, сантехніки, інженери й архітектори. В такій компанії можуть підготувати візуалізацію проекту й розрахувати кошторис. Приблизна вартість проекту з візуалізацією становить $30 доларів за  один квадратний метр.

Незалежно від того, який варіант ви оберете, вартість ремонту разом з матеріалами в середньому коштує від $300 за квадратний метр. Якщо ж ви вирішили звернутись у спеціальне бюро, воно додатково візьме 20% за свої послуги. 

Виконавців обрали, а який подальший план?

Будь-який ремонт складається з чотирьох основних частин: підготовка і постановка технічного завдання, проектування та бюджетування, виконання робіт, експлуатація приміщення. 

«У команду на етапі проекту входить не лише підрядник та архітектор, а й власник, оскільки він – замовник і фактично відповідає за менеджмент проекту. В ідеалі, він має брати участь в ремонті на всіх етапах роботи. Технічні моменти можна залишити інженерові та виконробові, але власник має контролювати, як відбувається ремонт», – пояснює Олександр Овсянко.

Після того, як ви знайшли підрядника, можна перейти до виконання будівельних робіт. Цей процес поділяється на сім етапів:

  1. Демонтаж (роботи по демонтажу стін та перекриттів, вивіз будівельного сміття);
  2. Монтаж конструкцій (встановлення перегородок, облаштування підлоги, формування отворів для вікон і дверей, монтаж вікон та дверей, штукатурка стін);
  3. Монтаж інженерних систем (каналізації та водопроводу, електромонтажні роботи, траси кондиціонерів);
  4. Монтажні роботи (монтаж стелі, шпаклювання стін та стель, установка коробок для розеток і вимикачів, додаткове вирівнювання підлоги);
  5. Фінальна обробка (укладання підлогових покриттів – плитка, паркет, ламінат, паркетна дошка, фарбування стелі, поклейка шпалер, декоративне оздоблення або фарбування стін, установка плінтусів);
  6. Другий етап монтажу мереж  (встановлення санітарних приладів (унітазу, ванни, душової кабіни, змішувачів), монтаж розеток і вимикачів, монтаж карнизів, стельових і настінних світильників);
  7. Монтаж вбудованих меблів, декорування. 

А як правильно обрати стиль та де шукати натхнення?

Співзасновник Shovk studio, архітектор Антон Вергун радить звертати увагу, в якій будівлі здійснюється ремонт. У старовинному будинку – за можливості зберігати оригінальні елементи оздоблення: ліпнину, паркет, кахлі. Якщо від попередніх власників дістались раритетні меблі – їх можна відреставрувати. На його думку, найцінніше в таких інтер’єрах – дух часу. Було б великою помилкою його змарнувати.

Квартира в новобудові – це чистий аркуш. Тут все залежить від особистих смаків та потреб. 

«Особисто я прихильник не стільки мінімалізму, як аскетизму. Мій підхід – підкоригувати планування, розвести сантехніку та електрику, вкласти паркет –  і можна заносити меблі. Можна ще пофарбувати стіни та стелю, якщо вигляд бетону та цегли не до вподоби», – коментує Антон Вергун.

Ідеї для інтер’єрів дизайнер радить шукати на сайтах Archdaily чи Leibal. Однак не варто забувати й такі ресурси, як Pinterest та Instagram. 

Дизайнер інтер’єрів та архітектор Ірина Лисюк впевнена, що зараз головним трендом є правдивість. Люди втомились від перенасичення та надлишку візуального шуму навколо. Вони хочуть, щоб інтер’єр розслабляв.

Все більше людей повертаються до мінімалізму, відкривають для себе переваги свідомого споживання та приділяють особливу увагу екологічності матеріалів.

Зокрема, експерти відзначають особливості американських фарб Benjamin Moore, у складі більшості з яких відсутні летючі органічні речовини, ртуть та свинець. Це робить фарби більш безпечними, особливо це стосується еко-серії Naturа, яка рекомендована незалежним американським Фондом боротьби з астмою та алергією (AAFA).
Компанія пропонує палітру в понад 3 500 кольорів та 20 000 похідних відтінків на будь-який смак та для будь-яких поверхонь.

Дизайнер Вікторія Якуша вважає, що дім – це ваш внутрішній світ, особистий простір. Тому під час оформлення інтер’єру важливо прислухатись до себе і розуміти те, що вам особисто подобається, а не діяти за рекомендаціями журнальних або інстаграмних експертів. Потрібно орієнтуватися на речі поза часом, адже будинок – це не сукня, яку можна змінити за настроєм, це простір, у якому ви будете жити довго.

Я за інтер’єри поза часом. Хороший інтер’єр – який через 10-20 років не втратить своєї актуальності. Він повинен бути лаконічним, без прив’язки до новомодних течій та трендів – Вікторія Якуша

«Якщо вам подобається, наприклад, яскравий інтер’єр кав’ярні чи драматичний номер в готелі – це ще не означає, що в такому ж стилі і кольорі ви повинні робити свій будинок. Потрібно розуміти, що це надовго і вам потрібно буде кожен день проводити в цій атмосфері» – говорить Вікторія.

Як підібрати фарбу для стін?

Стіни оздоблюються або фарбуються на завершальному етапі будівельних робіт. Результат залежатиме від того, наскільки ретельно здійснені підготовчі роботи.

Обробка стін у старих і нових будинках суттєво відрізняється. В новій будівлі достатньо зашпаклювати тріщини на нерівності, а потім обробити поверхню наждачним папером, помити й заґрунтувати. Для фарбування старих стін, необхідно спершу зняти шпалери або фарбу, вимити, і лише потім шпаклювати нерівності. Тільки після ретельної обробки можна переходити до фарбування стін.

При цьому значну увагу варто приділити вибору фарби, адже вона має бути якісною, стійкою до вигорання та стирання, а, в ідеалі, – щоб її можна було мити водою.

Дизайнер інтер’єрів Ірина Лисюк звертає увагу, що є п’ять класів стирання фарби. Клас вказує, наскільки фарба стійка до стирання. Його визначають в лабораторних умовах: в автоматичному режимі пофарбовану поверхню труть, імітуючи природну експлуатацію, а потім визначають товщину стертого шару фарби. Перший клас – найкращий, п’ятий – найгірший.

Звісно, клас впливає і на вартість – якісна миюча фарба може коштувати від 300 гривень за літр. Фарби італійських, британських й американських виробників – від 500 до 700 гривень за літр. Маляр Сергій Бєлов радить не заощаджувати на цьому, адже фарби першого і другого класу краще наносяться й довше тримаються.

«За моїми спостереженнями, щоб пофарбувати стіну, площею  10-12 квадратних метрів в один шар достатньо лише одного літра фарби першого класу. Якщо взяти дешеву фарбу третього або п’ятого класу, то її на таку площу знадобиться мінімум у два рази більше. Крім того, виробники фарб преміум-класу надають 5-7 років гарантії на свою продукцію», – зазначає майстер.

Джерело:  https://hmarochos.kiev.ua/

 

Назад до списку
Вгору