Інтерв’ю Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка для Будівельного журналу

Петре Степановичу, законопроект №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності пройшов перше читання у ВРУ, яка позиція БПУ щодо його основних нововведень –запровадження Єдиної електронної державної системи, створення Містобудівної палати, посилення і покладення відповідальності за порушення забудовниками затверджених проектів будівництва. Чи дійсно цей законопроект призведе до революційних змін у будівництві, створить прозорі правила гри і зменшить корупцію?

Добре, що законопроект уже опрацьовується у Верховній Раді і ми нарешті побачили світло в кінці тунелю.

Статистика 2020 року свідчить, що в галузі зросла кількість збиткових підприємств, ми отримали значне скорочення обсягів будівництва. Порівняно з 2019 роком знизилося введення в експлуатацію житла – до 5,8 млн.кв.м. Але ж в останні роки в Україні будувалося  в середньому 10 млн.кв.м.

Звичайно, причин цьому можна назвати немало – карантинні обмеження, які загальмували попит на житло, банкрутство великих забудовників у столиці, але, вважаю, що також і  незавершеність реформи, поспішність, непродуманість її кроків призвели до таких результатів.

Щодо самого законопроекту, то варто нагадати,  що Будівельна палата України, наші експерти брали активну участь у громадських обговореннях цього документу, ми надсилали владі свої відповідні пропозиції. Деякі з них враховані, до нас дослухалися.

Ми, зокрема, обстоюємо  принципи збільшення повноважень місцевого самоврядування у будівництві, посилення відповідальності за порушення у цій сфері, аж до кримінальної,  ми за створення зрозумілої і прозорої системи  архітектурно-будівельного контролю і нагляду.

Сподіваємось, що невдовзі отримаємо повноцінний закон, який дозволить будівельним організаціям працювати стабільно і результативно, робити свій внесок у виконання важливого соціально-економічного завдання – будівництва житла .

Також важливо, щоб з будівельників скинули отой ярлик корупціонерів. Я не раз наголошував у виступах на різних нарадах,  що корупція виникає не на будівельних майданчиках, а в кабінетах чиновників, які чинять всілякі перешкоди нашій нормальній роботі. Відтепер у влади є всі важелі, аби припинити таке свавілля, спростити дозвільні процедури.

Отже, якщо в результаті реалізації цих реформ в Україні відбудеться реальний підйом обсягів будівництва в усіх секторах, тоді зможемо говорити про революційність змін. 

Зверніть увагу  на статистику ЮНЕСКО щодо частки будівництва у ВВП країн світу, це важливий показник  економічного розвитку. Україна за останні 10 років балансує у межах 2-3% –  вкрай низький рівень. Усі наші сусідні країни мають  вищі цифри – до 10%.

Чому, на вашу думку, шалено зростає вартість квадратного метру у столиці у 2021-2020 рр? І що буде з цінами надалі?

А що у нас дешевшає? Порівняйте хоча б ціни на продукти харчування 5-10 років тому і зараз, чи на комунальні послуги,   транспорт.  Наприклад,  товари для будівництва і ремонту у роздрібній торгівлі подорожчали  на 15-20% лише протягом останнього року. 

Динаміка зростання цін на житло відчутна  у більшості країн світу. Наприклад, за дослідженням міжнародної консалтингової компанії Knight Frank, середня ціна на житлову нерухомість у світі за минулий рік зросла на 7,6%. Такі темпи зростання виявилися найбільшими за останні 15 років.

Лідером цінового зростання виявилася Туреччина— там за рік трапився стрибок майже на третину ( 32%).  Загалом, двозначні цифри зростання у відсотках зафіксовані у 13 країнах. Україна у цьому списку опинилася на 37-му місці, поряд з Естонією, Південною Африкою, Ізраїлем, Бразилією.

Для будівельників вкрай важлива вартість енергоносіїв, металу, цементу, пластика, логістики, а вона лише зростає і все це лягає на кінцеву вартість житла. Врахуйте і зростання вартості кваліфікованої робочої сили. Керівники компаній повинні підтримувати розміри зарплат своїм працівникам на конкурентному рівні. Інакше кваліфіковані кадри не втримаєш, ми всі це відчули років 10 тому, коли наші будівельники масово потяглися на заробітки до Польщі, інших країн Євросоюзу.

До всього, як я вже згадував,  банкрутство двох великих забудовників у Києві негативно позначилося на загальній довірі до інвестування у нове житло. Покупці почали переорієнтовуватися на вторинний ринок.

Тому, на мою думку, треба говорити не про зниження цін на ту чи іншу продукцію, а для початку – про підвищення платоспроможності населення в нашій країні, про розширення цільових програм для молоді, іпотеку, житло в лізинг, оренду.  

А на сьогодні я не бачу передумов для зниження собівартості будівництва. Є прогнози лише на зростання. Завжди раджу потенційним покупцям:  є бажання придбати квартиру – шукайте можливість, не відкладайте на потім, бо дешевше не буде. Дізнавайтесь більше про забудовників, яким збираєтесь довірити свої кошти, вивчайте їхню історію на ринку, репутацію.

До речі, як відомо, у Верховній Раді є законопроект щодо захисту приватних інвестицій у будівництво житла. Такий закон дуже потрібний, він полегшить  інвестору (фізичній особі) правильно зорієнтуватися серед багатьох пропозицій. Також, думаю, він допоможе очистити ринок від шахраїв, від компаній-бульбашок, які не мають нічого в активі, крім офісу, жодних реальних засобів виробництва. 

Проект закону про зміни до закону про реконструкцію кварталів застарілого житла передані до Уряду, який направить його до парламенту, і цілком можливо, що цей документ буде ухвалено до кінця 2021 року. На вашу думку, чи може оновлений закон відкрити початок програмам реконструкції?

Дана проблема набула уже не лише економічного, але й соціального виміру, оскільки житлові будинки  масових серій 50-х – 60-х років вичерпують свій експлуатаційний ресурс. Подекуди таке житло стає аварійно небезпечним для його мешканців. Маємо невідповідність сучасним нормам тепло-, гідро- та звукоізоляції. Рівень комфортності таких будинків в рази поступається сучасним проектам. Неефективним є і використання міських територій.

Ми вважаємо, що пошуки прийнятних рішень цієї проблеми невиправдано затягнулися, втрачаємо час.   Якщо на початку 2000-х такі будинки можна було реконструювати без особливих проблем, то нині треба буде проводити дуже ретельні дослідження по кожному об’єкту на предмет того, що дешевше, ефективніше: реконструювати чи знести і збудувати новий дім з сучасними комфортними квартирами. Треба рахувати, чи варта шкурка вичинки.

Зрозуміло, що для забудовників значно вигідніше працювати  на великих, вільних площах, тобто будувати нове житло на місці знесеного старого.

Але тут є свої ризики, передовсім, мова йде про збереження історичного ландшафту наших міст, про навантаження  на існуючу  інженерну інфраструктуру, про транспортні вузли і тромби…   

Наголошу, що Будівельна палата не один рік послідовно виступає за якнайшвидший початок реконструкції такого житла в Україні. Ми не раз обговорювали це питання на круглих столах,конференціях, у тому числі з залученням міжнародних фахівців, подавали свої пропозиції, але поки що справа просувається дуже повільно.

На моє переконання, таку масштабну програму реконструкції застарілого житла можна буде здійснити лише за умови своєрідного державного патронату.

Згадаємо, як на початку 60-х років минулого століття саме держава організувала масове будівництво так званих «хрущовок». І результат був.

Зрозуміло, що сьогодні у нас працюють інші державні та економічні механізми. Але без організуючої ролі держави тут не обійтися.

Бачимо, наприклад, ефект від програми «Велике будівництво». То чому б не розгорнути програму  «Велика реконструкція» як один з державних пріоритетів?

Позитивний соціально-економічний ефект був би не менший.

Відомо, що ви як президент Будівельної палати ініціюєте програму індустріального домобудування, модернізації виробничих потужностей існуючих ДБК. Розкажіть про це детальніше.

Не тільки ініціюємо, але й діємо в цьому напрямі. На київському ДБК-Індустрія корпорації «ДБК-Житлобуд» закупили за власні кошти німецьку сучасну технологічну лінію з виготовлення залізобетонних виробів і конструкцій покращеного зразка. Це немалі затрати, але ми пішли на це, розуміючи, що маємо переходити на нові стандарти житла. Але ж таке оновлення може собі дозволити далеко не кожна компанія.

Вважаю, що збільшення обсягів будівництва доступного житла в Україні можливе саме шляхом  індустріалізації процесів домобудування. Розвинені країни світу широко застосовують у житловому будівництві конструкції з збірного залізобетону.  Це визнаний ефективний метод спорудження сучасного енергоефективного і, головне, доступного житла. Так, це буде економ-клас, але він дає можливість молодій сім’ї  отримати власне житло і, відповідно, впевненіше планувати своє майбутнє.

Тому Будівельна палата виступає за розробку державної програми модернізації домобудівних підприємств. Порівняно з часами колишнього СРСР в Україні кількість цих комбінатів впала в декілька разів, а більшість з тих, що залишилися, працюють на старому обладнанні, за старими технологіями. То чому не створити певний пільговий режим для закупівлі нового устаткування, у тому числі за кордоном, для потреб житлового будівництва?

Риторичне запитання – що, нам в країні більше потрібні старі «євробляхи», які розмитнюють за спеціальними тарифами, чи заводи з будівництва житла?

Цього року Будівельна палата України відзначила своє 15-річчя. Розкажіть про ідею створення БПУ, як все починалося і з якими здобутками зустріло це авторитетне об’єднання будівельників, яке ви очолюєте, свій ювілей. 

Будівельна палата України  була утворена наприкінці 2005 року за ініціативи відомих будівельників. містобудівників  на чолі з  Героєм України, лауреатом Державної премії України в галузі архітектури Володимиром Поляченком.

Саме ці фахівці свого часу обґрунтували необхідність об’єднання зусиль з метою інтенсифікації розвитку будівельного комплексу України, модернізації виробництва, представництва інтересів будівельників на різних рівнях влади, координації дій державних органів і містобудівників.

Задум виявився, як бачите,  життєздатним  і своєчасним. За ці роки Будівельна палата стала авторитетною структурою для будівельних підприємств, науково-дослідних, проєктних інститутів, архітектурних майстерень, вищих навчальних закладів, фінансових установ  та  інших організацій  різних форм власності і діяльності.

Нині до  складу Палати входять понад 200 членів, серед яких потужні підприємства галузі: вінницький концерн «Поділля», київська корпорація «ДБК-Житлобуд», харківська компанія «Житлобуд-2», ХК «Київміськбуд», ПБГ «Ковальська», ТОВ СП «Основа-Солсиф», ПрАТ «Київспецмонтаж»,  ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», унікальний  «Київметробуд», науково-дослідні інститути – «Діпромісто» та Будівельних конструкцій, флагман галузевої науки та освіти  – Київський національний університет архітектури та будівництва.

Хочу відзначити, що в Палаті і надалі працюють в напрямку об’єднавчих процесів в галузі.  Свого часу в 2011 році саме зусиллями Будівельної палати було  створено Конфедерацію будівельників України. 

Будівельна палата нині представлена у державних органах та громадських об’єднаннях України, зокрема у профільному комітеті Верховної Ради України, колегії Мінрегіону, правлінні Фонду Держмолодьжитло, Українського союзу промисловців та підприємців, у складі Антикризової ради  громадських об’єднань України.

 Таким чином ми маємо можливість безпосередньо доносити узгоджену позицію будівельників з тих чи інших питань до влади, висувати пропозиції щодо  законопроектів, які стосуються  нашої  галузі, брати участь у розробці нормативних актів.

В нашому експертному середовищі опрацьовано чимало пропозицій до законодавства щодо реконструкції застарілого житла, реалізації державних програм будівництва  житла для тих категорій громадян, які потребують соціальної підтримки, розвитку індустріального будівництва, збереження трудового потенціалу галузі. Багато працюємо над оновленням ДБН, над проектами впровадження ВІМ-технологій у будівництво.

Значна увага приділяється підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації інженерів і техніків. Відповідно до Меморандуму про співпрацю з Міністерством освіти і науки України підприємства – члени БПУ сприяють оновленню навчальної бази закладів профосвіти та беруть участь в організації конкурсів професійної майстерності.

У нас налагоджені ділові контакти з Профспілкою працівників будівництва та промисловості будматеріалів України, її головою Василем Андреєвим, що дає змогу опрацьовувати спільні підходи у питаннях безпеки праці, забезпечення соціальних гарантій тощо.

Як президент Української ради інженерів-будівельників розкажіть про головну мету цього об’єднання і завдання, які УкрРІБ ставить перед собою – навчальні програми, гармонізація законодавства, сертифікація спеціалістів за європейськими стандартами, співпраця із Європейською радою інженерних палат тощо.

Ну, ви вже самі назвали багато з напрямів, якими покликана займатися УкрРІБ.

Нагадаю, її було створено в 2019 році з ініціативи Палати, разом з Спілкою наукових та інженерних об’єднань України, Академією будівництва та КНУБА. Завданнями УкрРІБ є імплементація європейських будівельних норм та правил, сертифікація інженерних кадрів відповідно до європейських норм. Серед інших першочергових завдань УкрРІБ – участь у реалізації заходів  відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України, затвердженої рішенням Уряду. Зокрема, йдеться про підготовку нормативно-правового забезпечення впровадження та використання  інформаційного моделювання в будівництві (ВІМ-технології).

УкрРІБ та Будівельна палата стали членами Європейської ради цивільних інженерів (ЕСЕС) та асоційованими членами Європейської ради інженерних палат (ЕСЕС).

Ми прагнемо використовувати можливості міжнародного партнерства  для обміну кращими практиками містобудування, залучення зарубіжних інвестицій, пошуку рішень схожих проблем будівельної галузі. Адже і в розвинених країнах Європи будівельники  стикаються з досить знайомими нам в Україні проблемами: непрестижність нелегкої праці будівельників, нестача кваліфікованих кадрів, соціальний захист, безпека праці тощо.

Є над чим працювати спільно. 

Петре Степановичу, ми з вами розмовляємо напередодні Дня будівельник –  головного професійного свята для галузі. Що б ви хотіли побажати своїм колегам, з якими словами звернутися до них?

Відзначу, що показники поточного 2021 року дають певні підстави для оптимізму, галузь поступово виходить з кризи,  У січні–червні 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. індекс будівельної продукції склав 100,2%. У будівництві житла маємо + 16,4%, тобто майже вийшли на рівень успішного 2019 року.

Багато зроблено нашими працівниками на об’єктах за Національною програмою «Велике будівництво». Запрацювали кредитні житлові програми, ми відчули пожвавлення інвестування у нове будівництво.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до будівельників, працівників галузі найперше з словами вдячності  за їхній самовідданий труд. У спеку і холод, за будь-якої погоди їхніми зусиллями споруджуються об’єкти, які реально потрібні людям, економіці – це житло, дитячі садки і школи, дороги і мости, інженерна  інфраструктура,  корпуси  нових підприємств. 

Не втомлююсь повторювати: якщо країна будується – вона має майбутнє, люди мають змогу планувати тут своє життя, бачать перспективу для дітей.  

І наші будівельники готові нарощувати об’єми виробництва, виконувати масштабні завдання, реалізовувати сучасні проекти.

Тож бажаю всім колегам здоров’я, щастя, професійних успіхів і наснаги на нові звершення!

Добра і миру нашій  єдиній Україні!

 

Назад до списку
Вгору