Уряд має визначити інноваційно орієнтовану промислову політику – наполягають в УСПП

Ділова громада наполягає на необхідності підготовки Стратегії розвитку промислового комплексу, що так і не була доопрацьована попереднім урядом; створенні при КМУ профільного дорадчого органу (протягом 2016-2019  років подібний формат діяв на базі Національного комітету з промислового розвитку). Нині українська індустрія, яка могла б вивести економіку на проголошені 6-8% зростання щороку, залишається в кризовому стані, відчуваючи брак фінансових ресурсів та стимулів для виробництва.

Про це йшлося на  спільному розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП, на якому обговорювалась Програма дій уряду, стан фінансово-банківської системи, земельна реформа,  ризики посилення тиску на малий бізнес через нещодавно прийняті закони та ін.  Окрім промисловців, підприємців та  експертів, у заході взяли участь представники парламенту, а також заступник міністра МЕРТ Юлія Свириденко.

«У Програмі дій уряду відсутня інноваційно орієнтована промислова політика, яка містила б чітко визначені цілі з підвищення конкурентоспроможності, механізми і джерела фінансування модернізації та впровадження інновацій у високотехнологічних секторах. Більш того, ми не знайшли тут понять «зростання промисловості», «індустріалізація». Між тим четвертий місяць поспіль у промисловості триває зменшення виробництва – на 1,1% (мінус 1,7% у серпні 2019р.). У таких сферах, як легка промисловість – спад досягає 10%. Це дуже загрозлива тенденція, бо свідчить про скочування до економіки сировинного типу, яка ніколи не зможе забезпечити значну кількість технологічних робочих місць та високу якість життя людей. Саме тому в країні безпрецедентна трудова міграція, яка дуже погіршується демографічною ситуацією. І протидіяти цьому можна лише програмним системним шляхом», – каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.   

Він окремо зупинився на тому, що результати цьогорічних виборів  президента, парламенту  країни продемонстрували високий запит народу на владу нової типу,   необхідність  змінити якість державної системи влади, оскільки її деградація досягла останніми роками  значних масштабів. Дуже важливо, щоб новий парламент і уряд усвідомили свою відповідальність перед людьми, зрозуміли, що без зворотного зв’язку з бізнесом, експертами, громадянським суспільством, без спадкоємності позитивного досвіду, інституціональної пам’яті, конструктивної співпраці з громадою результату не буде. Промисловці і підприємці готові надати свою підтримку – напрацьовані «Платформу економічного патріотизму» і «Нову індустріальну політику» з максимально практичними рекомендаціями.

Учасники засідання підтримали цю думку: владі та бізнесу потрібно вийти на новий рівень діалогу – фахово обговорювати актуальні для підприємництва та економіки питання, а не приймати сирі закони в турборежимі, залишаючи поза увагою  позицію ділової громади, аграріїв.

 «Промисловий розвиток, доступ до кредитів та урегулювання створених прийняттям законів про РРО та кешбек проблем для малого бізнесу, податкова реформа, програми з імпортозаміщення тощо – ось чого підприємництво чекає першочергово. Ми говоримо про зростання ВВП на 40% в перспективі, нині ж маємо, фактично, консервацію старих показників. Подивиться, як формується нині проект Держбюджету на 2020рік. Близько 438 млрд. грн., тобто до 40%  бюджету,  піде  на обслуговування державного боргу, 246 млрд. грн., до 20%,  витратиться на сферу оборони. Разом це буде близько 60%. Зрозуміло, що на розвиток не залишається. Таким чином вийти з кризи і подолати відставання від цивілізованого світу дуже важко», – підкреслив А.Кінах.

Ділова спільнота вважає обов’язковим продовження чинних програм підтримки вітчизняного виробника, вимагає  розблокуваннядіяльності  Експортно-кредитного агентства.

Учасники розширеного засідання порушили гострі  питання у сфері податкової політики, підготовки земельної реформи, зростання ціни на газ для промисловості тощо.

Заступниця міністра МЕРТ  Юлія Свириденко повідомила, що уряд готує стратегію промислового розвитку та запросила представників УСПП, Антикризової ради громадських організацій до  обговорення проекту за кілька днів. Вона запевнила присутніх, що готова бути модератором  діалогу уряд-бізнес.

У засіданні взяли участь Перший віце-президент Будівельної палати України, член Правління УСПП Станіслав Сташевський та Віце-президент – виконавчий директор БПУ Анатолій Дронь.

Ними були надані конкретні  пропозиції до проектів документів, прийнятих на засіданні, щодо ролі будівельного комплексу в соціально-економічному розвитку України.

«Рішення АРГО та правління УСПП будуть надіслані у вигляді конкретних пропозицій президенту, парламенту, уряду України. Ми будемо наполягати на ефективних заходах  і жорстко протидіяти тому, що не відповідає національним інтересам України та стратегії розвитку. Це головне завдання  діяльності Антикризової ради громадських організацій та об’єднань бізнесу, ми будемо підсилювати цю співпрацю на принципах системності, професійності і деполітизованості», – підсумував Анатолій Кінах.

Джерело: УСПП та прес-служба БПУ

 

Назад до списку
Вгору