Система контролю має запобігати порушенням у містобудуванні, а не констатувати їх

        Система контролю має стати ефективним запобіжником порушень містобудівного законодавства. На цьому наголосив Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев 1 березня під час круглого столу, де обговорювались питання необхідних реформ у будівельній галузі. В заході взяли участь заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олександр Кодола, керівник напряму «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк, представники девелоперських компаній та експерти.

«Ми пропонуємо змінити систему держархбудконтролю, заклавши в неї нові принципи взаємодії із суб’єктами містобудівної діяльності. Метою контролю має стати не накладення штрафів в результаті виявлених порушень, а спільна робота для їх запобігання. Тобто перехід від карального вектору до консультативної підтримки та партнерської взаємодії з бізнесом», — відзначив Голова Держархбудінспекції.

За його словами, реальним кроком у цьому напрямку є відхід від планових перевірок та запровадження поетапного огляду робіт та фіксації відповідності встановленим нормам та проектним рішенням, що здійснюватиметься за заявою замовника чи підрядника у зручний для них час. У разі виявлення порушень надаватимуться рекомендації щодо їх усунення – без накладення штрафів та зупинення робіт. Якщо з незалежних від суб’єкта містобудування причин порушення у встановлені терміни не будуть усунуті, їх строк може бути продовжено.

Крім того, пропонується врегулювати терміни перевірок видачі містобудівних умов та обмежень. Зокрема – до отримання дозволу на будівництво або лише на початковому етапі. Такі заходи спрямовані на запобігання виникненню нових проблемних будівництв та захист інвестиції громадян.

Для усунення надмірного тиску на бізнес пропонується виключити із переліку підстав для проведення позапланових перевірок таку підставу, як вимога правоохоронних органів без наявності відповідного рішення суду.

Також під час заходу було розглянуто питання спрощення ведення містобудівної діяльності, зокрема зменшення терміну реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації з 10 до 5 робочих днів. Крім того, обговорено можливість виконання будівельних робіт щодо об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та електричних мереж до 10кВ за відсутності документів на земельну ділянку. Така практика дозволила б якісно та оперативно оновлювати застарілі споруди і комунікації, а також будувати нові. Запропоновано врегулювати питання технічної інвентаризації та надання підприємствами-монополістами технічних умов.

«Жоден механізм не може бути досконалим, однак потрібно враховувати наявні проблемні точки та вживати заходів. На наш погляд, запропоновані зміни – це реальні кроки до встановлення балансу між дерегуляцією та контролем у будівництві. Суб’єкти містобудування отримають спрощення у веденні своєї діяльності, громадяни – впевненість у відкритості забудовників та у власних інвестиціях, а держава інструменти для своєчасного контролю за містобудівною діяльністю та для впорядкування ринку будівництва», — наголосив Олексій Кудрявцев.

Крім того, у рамках круглого столу було обговорено питання ринкового нагляду за якістю будівельних матеріалів. «Наразі триває робота над імплементацією європейських директив та регламентів в українське законодавство. Це тривалий процес. Ми проводимо консультації з представниками ринку, які виробляють будматеріали. Їм не принципово, яка інституція здійснюватиме такий нагляд, головне, щоб ця функція не загубилась і обов’язково була імплементована в Україні так, як вона використовується в Європі», — відзначила керівник напряму «Будівництво» Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.

Джерело: Прес-служба ДАБІ України