Тези до виступу Президента Будівельної палати, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Президії 27 лютого 2018 року

      ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В 2017 РОЦІ ТА ЗАВДАННЯ  БУДІВЕЛЬНОЇ ПАЛАТИ ЩОДО ЗАКРІПЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Вже кілька років підряд статистика свідчить про зростання обсягів будівництва в Україні.  Є ознаки стабілізації галузі.

За підсумками роботи у 2017 році  індекс  будівельної продукції  порівняно з 2016 роком становив 120,9%.  Динаміку зростання маємо наступну – у 2012 році було досягнуто показника виконаних робіт у 63 млрд. грн, у 2016 – 73,7, а в 2017 році будівельники вийшли  на рівень 101,1 млрд. грн.

Причому, за оцінками експертів, у 2017 році інфляція цін на будівельно-монтажні робот з початку 2017 року знаходилася   на рівні нижчому, ніж у середньому за той же період в 2012-2016 роках. За останні  5 років ціни на будівельно-монтажні  роботи зросли в 2,3 раза, при тому що курс гривні до долара США зріс у 3,3 раза.

В минулому році ріст собівартості будівництва також уповільнився.

Майже дві третини від загального обсягу виконаних робіт  - 73,2% – це нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення. Житлове будівництво займає 22,5% цього обсягу, інженерні споруди – 50,1%.

Загалом за  підсумками року лідерами серед областей є Кіровоградська, Житомирська, Одеська, Дніпропетровська,  Херсонська і Харківська області (зростання обсягів виконання робіт від 53% до 22 %). Столичний Київ показав зростання у 30%.

 З усіх регіонів України тільки Луганська, Волинська та Сумська області знизили темпи будівництва у порівнянні з 2016 роком.

Відзначу, що помітний  вклад у розвиток будівництва в країні роблять провідні підприємства галузі - члени Будівельної палати. Зокрема, це  компанії: «Житлобуд-2» м.Харків – керівник Юрій Якович Кроленко,  «Поділля» м.Вінниця - Тимофій Миколайович Гіренко,  «Трест Реконструкції та Розвитку» м.Дніпропетровськ - Євген Йосипович Уріх. Не відстають і київські забудовники. Наприклад, корпорація «ДБК-ЖИТЛОБУД»  спорудила у 2017 році майже 120 тис. кв.м. житла, що на 7% більше ніж минулого року.

Також відзначаємо і вклад у будівництво інженерних споруд нашого давнього партнера - корпорацію  «Київметробуд», якою керує віце-президент  Будівельної палати Володимир Іванович Петренко, Герой України. У 2017 році було завершено  будівництво другої нитки головного каналізаційного колектора у Києві, метробудівці також продовжували активно працювати на спорудженні метрополітену у місті Дніпро, Є чіткі перспективи спорудження нових станцій метро у столиці.

Позитивних  результатів минулого року досягли наші спеціалізовані організації: Київспецмонтаж – В.І.Дзерик, Енергомонтажвентиляція – М.Ю.Іщенко, ряд інших.

Аналіз показників 2017 року дає всі підстави заявити, що галузь пережила кризовий період. Наше з вами завдання – сприяти закріпленню  позитивних тенденцій, здійснити заходи, які забезпечать подальший розвиток будівельного  комплексу.

 Окремо хочу зупинитися на питаннях будівництва житла, оскільки це один з найважливіших показників нашої роботи, який безпосередньо стосується  життя населення країни.

 Загалом за останні 5-6 років маємо стабільний рівень у 9-10 млн кв.м. (у 2015 році було і 11 млн). 

За підсумками минулого  року розраховуємо більш ніж на 10 млн.кв.м.

Але бачимо, що у масштабах країни цього замало. На 1000 жителів  будуємо в середньому від 1,9 до 2,6 квартир щороку - приблизно 0,2 кв.м. на людину. У сусідній Білорусі, наприклад, 0,5 кв.м.

У вирішенні насущної соціальної проблеми – реалізації права громадян на житло - ми опинилися в ситуації, коли:  будівельний комплекс нарощує обсяги, пропозиції на ринку нового житла збільшуються (особливо у столиці та столичному регіоні), але значна частина населення не може покращити своїх житлових умов.  Зберігається стійка тенденція відкладеного попиту.

Причина тут, зрозуміло, у низькій платоспроможності громадян,   незважаючи на  деяке зростання номінальних доходів. І навіть  зниження цін на житло у доларовому еквіваленті не зробило його доступнішим.

Отже повинні розраховувати на продовження в країні політики  збільшення доходів населення, зростання його платоспроможності. Адже основними джерелами фінансування житлового будівництва  залишаються саме кошти населення.

 Важливим чинником також є державні програми будівництва доступного житла.

 Ми постійно на різних рівнях загострюємо питання щодо необхідності збільшення бюджетного фінансування таких програм, розвитку іпотечного кредитування, фінансового лізингу.

Цього року, як відомо, виділено 100 млн грн з бюджету на реалізацію програми «Доступне житло» але ж потрібно в рази більше.

У січні-вересні 2017 року обсяг іпотечних кредитів фізичним особам становив близько 1 млрд. грн. І хоче це більше, ніж за аналогічний період 2016 року, такі обсяги зараз практично не впливають на платоспроможний попит.

Розуміємо, що без запровадження законодавчих змін у цій сфері іпотечне кредитування залишатиметься нерозвиненим. Отже, і Будівельній палаті, і нашим партнерам є над чим працювати на цьому напрямі.

За оцінками експертів, певна стагнація на ринку продажу нерухомості призвела до зростання попиту на орендне житло. Відповідно зростає і вартість оренди, особливо у столиці – на 15% у доларовому еквіваленті.

 У цій ситуації як не згадати, що ми вже не перший рік ведемо розмову  про створення ринку орендного житла.  Весь європейський досвід свідчить на користь того, що  будівництво муніципального орендного житла дозволяє швидко залучити значні обсяги інвестицій, наповнити ринок реальними доступними пропозиціями. У Верховній Раді вже два роки лежить законопроект «Про прибуткові та муніципальні будинки», відповідна Концепція розроблялася у Мінрегіоні. Нещодавно було повідомлення, що Міністерство працює над новим законопроектом, але, шановні, ми роками говоримо про одне й те ж, ходимо по колу, а справа стоїть на місці. 

Водночас відомо, що приблизно 70% ринку орендного житла знаходиться в тіні.

Ми вітаємо намір Мінрегіону найближчим часом виписати правила у цій сфері. Важливо, щоб інвестори були зацікавлені вкладати кошти у будівництво не тільки на продаж, а й для оренди і могли б отримувати законний дохід.

У цьому контексті хотів би сказати і про перспективи використання так званих промислових зон.

За підрахунками фахівців, у Києві та передмісті є біля 1,8 тис. га., які можуть бути використані для будівництва 400 тис. квартир. Такі території останнім часом досить інтенсивно освоюються і це загалом об’єктивний процес.

Проте на сьогодні ця справа не упорядкована. І коли  на місці промзон з’являються лише житлові масиви, без належної соціальної інфраструктури, без нових сучасних підприємств, то ми замість однієї проблеми створимо іншу. Люди матимуть житло, а роботу будуть шукати невідомо де.

Органи місцевого самоврядування разом з забудовниками зобов’язані при плануванні нових територій передбачати  їх комплексний розвиток.

Ми підтримуємо позицію Київського міського голови Віталія Кличка у тому, що необхідно  покласти край хаотичній забудові в столиці. Сподіваємося, цьому сприятиме прийняття нового генерального плану Києва.

Будівельники, інвестори зацікавлені у грамотному вирішенні цієї проблеми, зрозуміло, і  в інших містах країни.

  Будівельна палата протягом  минулого року активно підтримувала зусилля профільного комітету Верховної Ради та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ щодо покращення інвестиційного клімату у будівництві, спрощення умов для забудовників і водночас підвищення якості  новобудов, надавала свої відповідні експертні пропозиції.

І останнім часом тут чимало зроблено. Нагадаю, що минулого року прийнято Закон України № 2020-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності», який сприятиме підвищенню України в рейтингу «Ведення бізнесу», а також дерегуляції господарської діяльності у будівництві.

Урядом ухвалено низку рішень, які забезпечують виконання  Закону № 1817 щодо удосконалення містобудівної діяльності. Тобто скасовано такі дозвільні документи як декларацію про початок виконання підготовчих робіт, замість неї створена процедура початку будівництва за повідомленням, скасовано категорії складності будівництва.

Мінрегіоном підготовлено для громадського обговорення  текст законопроекту щодо захисту прав постраждалих кредиторів будівництва житлової нерухомості.

В роботі і ряд інших документів.

Експерти Будівельної палати постійно залучалися до вдосконалення нормативно-правової бази будівництва. Хочу відзначити професійну роботу на цьому напрямку членів Президії, голів комітетів Палати, зокрема, Анатолія Марковича Кармінського, Геннадія Григоровича Фаренюка.

Упевнений, що й інші комітети, експерти Палати готові й надалі  продовжувати таку важливу роботу

Слід працювати, зокрема, над запровадженням податкових пільг з метою модернізації основних фондів будівельних організацій; зниженням відсоткових ставок при наданні  кредитів забудовникам; добиватися прозорості у системі виділення земельних ділянок під забудову, вирішенні інших питань, що стримують розвиток будівельної справи.

 У поточному році необхідно також створювати систему конкурентоспроможної  оплати праці  у будівництві. Незважаючи на зусилля Уряду та Міністерства, ця проблема продовжує залишатися однією з головних причин відтоку  професійних кадрів.

У цьому контексті хотів би сказати наступне.

Ми багато сподівань покладаємо на владу, чекаючи, що там, нагорі, створять належні умови для розвитку економіки в цілому і будівельного комплексу зокрема.

Проте реалії життя показують, що поки ми самі, представники будівельного бізнесу, не об’єднаємось, не розробимо і не запропонуємо необхідні документи, справа не рушить з місця.

Будівельна палата має для такої роботи відповідні організаційні структури та експертний потенціал, тому запрошую всіх вас, шановні колеги,  до активного співробітництва.

 Про співпрацю з партнерськими організаціями.

Минулого року Мінрегіон, Будівельна палата та ряд інших організацій підписали Меморандум про співробітництво щодо розроблення та реалізації Концепції публічного управління в галузі будівництва. Ми вважаємо, що така спільна робота дозволить досягти прозорості у будівельній діяльності, буде створено Містобудівний кадастр як єдине джерело актуальної дозвільної інформації. А це, у свою чергу, зменшить корупційні ризики та покращить інвестиційний клімат у галузі.

Мене як Президента Будівельної палати включено до складу робочої групи з підготовки цієї Концепції.

Крім того, на сьогодні Будівельною палатою підписані Меморандуми (договори) про співробітництво з 13 партнерами.  Це - Український союз промисловців і підприємців; Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву; Національна спілка архітекторів України; Торгово-промислова палата України та інші.

Минулого року нашими партнерами стали: Міністерство освіти і науки; Академія будівництва; Українська асоціація зовнішньої політики.

Ну і сьогодні ми підписали нові Угоди – з Українською асоціацією досконалості і якості;  та з Асоціацією інженерів-консультантів України і Українським співтовариством будівельного права.

Найближчим часом плануємо з В.В. Кличком як з головою Асоціації міст України підписати документ про співпрацю з цією важливою структурою.

Вважаю цей напрям співробітництва потрібним і корисним, і не лише для іміджу Будівельної палати. Об’єднання зусиль з організаціями-партнерами у проведенні спеціалізованих виставок, бізнес-форумів, круглих столів, пошуку і реалізації інвестиційних програм, а також  співпраця з  удосконалення законодавчої бази, здійснення інформаційного обміну є ефективним засобом у створенні умов для подальшого розвитку будівельного комплексу країни.

Спільно з Міністерством освіти та громадською організацією Ворлд Скіллз Україна ми вже вдруге провели  масштабний захід - Всеукраїнський конкурс професійної майстерності. Відзначу, що його проведенню сприяв і віце-президент Будівельної палати, ректор КНУБА П.М.Куліков. Цей конкурс служить справі популяризації робітничих професій, кращої підготовки кадрів і ми плануємо продовжувати цю роботу .

Відповідно до Меморандуму з Міносвіти наші підприємства та організації почали залучатися до  зміцнення матеріальної бази навчальних закладів.

Знаю, що зараз у Міністерстві розробляється проект  закону «Про фахову передвищу освіту», яким буде визначено порядок, умови та особливості здобуття освіти у технікумах, коледжах. Нашому відповідному комітету, членам Президії П.М.Кулікову та В.А.Булгакову слід безпосередньо долучитися до розробки такого законопроекту, домогтися, щоб у документі були враховані пропозиції будівельних організацій. 

В рамках оголошеного у 2018 році Українського року культурної спадщини нам пропонують встановити партнерські відносини з відповідними структурами Мінкультури. Адже до складу Палати входить ряд будівельних, проектних організацій, які мають досвід проведення реконструкції чи відновлення архітектурних пам’яток історії, і ми готові робити свій вклад у  збереження таких об’єктів.

Лише в столиці налічуються сотні історичних об’єктів нерухомості, і багато з них роками стоять занедбані, руйнуються, навіть горять, і не по одному разу.

 У році, що розпочався, Будівельна палата ставить перед собою ряд важливих завдань. Вони зазначені у проекті Плану роботи на 2018 рік, який ми маємо обговорити і затвердити.

Передовсім, це продовження нашої участі у вдосконаленні нормативно-правової бази будівництва в Україні. Зокрема, йдеться про підготовку нових Містобудівного і Житлового кодексів, іншими важливими документами, які розробляються під егідою Мінрегіону. Ми вже маємо певний досвід такої роботи, будемо і надалі просувати свої пропозиції.

Наш колега Ю.Я.Кроленко пропонує, зокрема,  зайнятися концепцією  переведення будівельної галузі на рейки європейської економіки.  В цьому, очевидно, є сенс. Хотілося б, щоб експертне середовище Палати і її комітетів висловилося з цього питання.

Маємо провести дві  великі міжнародні виставки у Києві у березні і жовтні, і в рамках цих заходів провести ще круглі столи, конференції з обговорення різних аспектів роботи будівельного комплексу.   Ці виставки ми готуємо спільно з нашими партнерами - з Київським міжнародним контрактовим ярмарком, Спілкою архітекторів, Асоціацією міст України.

Ми вдячні керівникам профільного Комітету Верховної Ради і Мінрегіону за підтримку таких заходів.

Цього разу головним заходом на березневій виставці буде науково-практична конференція  на тему реконструкції кварталів старої забудови, так званих хрущовок. Ми залучаємо до обговорення  велику групу авторитетних фахівців, експертів, у тому числі, з-за кордону. Матеріали конференції плануємо оформити окремим виданням, передати до Міністерства і профільного комітету Верховної Ради. Впевнений, що вони сприятимуть прийняттю важливих державних документів і справа «хрущовок», нарешті,  зрушить з місця.

Плануємо і проведення виїзного засідання Президії Будівельної палати. Такий захід був би корисним з багатьох  аспектів – ми отримали б змогу ближче ознайомитися зі станом справ на місцях, провести ділові зустрічі з представниками державних адміністрацій і  територіальних громад, почути їх думку щодо перспектив житлового будівництва, розвитку домобудівного комплексу в цілому. Виїзне засідання можна було б провести у серпні-вересні  цього року, наприклад, у Харкові чи Вінниці, чи десь іще.  На місцях у нас працюють ініціативні, досвідчені керівники виробництва, упевнений, їм буде що показати і розказати. 

За Статутом маємо провести загальні збори Будівельної палати. Це буде важливий захід, плануємо його на кінець року, і я просив би вас надавати свої пропозиції з цього питання. Думаю, нам потрібно буде вирішити ряд юридичних питань, уточнити положення Статуту Палати, зокрема, взаємодії з органами місцевого самоврядування з огляду на процеси децентралізації, подумати над вдосконаленням  механізмів захисту інтересів членів Палати. Переформатуємо структуру і склад керівних органів.

Діяльність головного будівельного об’єднання України має бути більш корисною для справи.

  Значну роботу з підготовки згаданих заходів, як і в цілому щодо організації діяльності Палати, проводить Секретаріат та інші робочі органи Палати. Про це сьогодні будемо говорити більш детально, але, загалом,  ми чекаємо більшої активності в роботі всіх членів Палати, зокрема, членів Президії.