Тези до виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С. Шилюка на спільному розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління УСПП 30 березня 2018 року

 Шановні колеги!

Минулий 2017 рік будівельна галузь країни завершила з  хорошими показниками.

Причому зростання обсягів   будівництва в Україні статистика відзначає вже кілька років. Тож є всі підстави  говорити про ознаки стабілізації галузі.

Особливо це помітно у секторі будівництва житла. Загалом за останні 5-6 років маємо стабільний показник порядка 10 млн. кв.м. загальної площі житла. За підсумками 2017 року в Україні прийнято в експлуатацію 10,2 млн. кв. м. житла, що на 9% більше у порівнянні з 2016 роком.

Вважаємо це вагомим досягненням. Адже житлове будівництво є одним з найважливіших показників, який безпосередньо стосується  рівня життя населення.

Важливо  відзначити, що ми не просто багато будуємо, а й використовуємо при цьому новітні технології та матеріали, з застосуванням сучасних форм організації будівництва. Немало зроблено і для модернізації виробничих потужностей, підготовки сучасних кваліфікованих інженерних і робітничих кадрів. 

Проте житлова проблема, як ви знаєте,  залишається досить відчутною у масштабах країни. За статистикою, майже 50% населення в Україні живе у перенаселеному житлі. Крім того, практично половина всього житлового фонду вже застаріла морально чи фізично, і нового, якісного житла недостатньо.  

Будівельники країни готові до збільшення обсягів будівництва. У  документі «Платформа економічного патріотизму», схваленому  нами  минулого року на з’їзді УСПП.  ми запропонували окремий розділ, присвячений розвитку будівництва.

Треба сказати, що деякі наші пропозиції, викладені в цьому розділі, вже  реалізовані або близькі до цього. 

По-перше, будівельники розраховують на те, що нарешті зрушить з мертвої точки реконструкція кварталів застарілого житла, про що йшлося у Платформі.

Днями в рамках Міжнародної будівельної виставки у Києві ми провели спеціальну конференцію з цього важливого соціально-економічного питання. За участі провідних фахівців, керівників проектних та великих будівельних організацій, на конференції було презентовано і обговорено нову редакцію відповідного Закону. Законопроект  практично готовий. Він  передбачає нові правовідносини між забудовниками, інвесторами і власниками застарілого житла і, на нашу думку, відкриває можливості для започаткування практичної роботи.

Слово тепер за законодавцями, але треба усвідомлювати, що закон сам по собі не працюватиме. Потрібні державні і місцеві цільові програми реконструкції застарілих кварталів, реальні механізми залучення коштів, зацікавленості потенційних інвесторів, у тому числі і зарубіжних.  

А за будівельниками справа не стане.

По-друге, ми очікуємо на збільшення фінансування Програми державної підтримки будівництва доступного житла та Програми забезпечення молоді житлом. На це бюджетом 2018 року  передбачено лише 100 млн. грн. і 30 млн. грн. відповідно. Вважаємо такий обсяг коштів явно недостатнім, потрібно десь 1 млрд. грн. щороку (враховуючи появу нових категорій громадян, які потребують державної підтримки – учасників АТО, переселенців).

Підтримуємо тут зусилля наших партнерів з Фонду Держмолодьжитло, спрямовані на пошук нових форм співпраці, передовсім, з органами місцевого самоврядування у плані розробки та  реалізації  регіональних програм будівництва доступного житла.

По-третє, ми з задоволенням сприйняли  те, що Кабінет Міністрів України схвалив законопроект №6540, яким передбачається повна відміна пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту.  Вважаємо, що ця новація, про яку, до речі, йшлося у документі «Платформа економічного патріотизму», полегшить умови ведення будівельного бізнесу, зменшить вартість будівництва.

Загалом оцінюючи нинішній стан економічного розвитку України, повинен сказати, що держава має активніше впливати на реальний сектор економіки, визначати тут пріоритети і послідовно забезпечувати їх досягнення.

Тому ухвалення Стратегії розвитку промислового комплексу, яку зараз готують в Уряді, вважаю справою державницькою, потрібною і важливою. 

У свою чергу, ми як керівники крупних професійних об’єднань, керівники виробництва,  маємо запропонувати і своє бачення  перспектив розвитку економіки країни.

Зокрема, мені дуже близька теза щодо модернізації виробничої бази наших підприємств.

Я вже говорив раніше, що у будівельному комплексі активно впроваджуються нові технології і матеріали, відповідно ми споруджуємо будинки, які мають високі характеристики енергоефективності та екологічності.

Але для подальшого нарощування і обсягів, і якості, а головне -  для досягнення доступності житла, нам потрібно швидше переходити на рейки індустріального домобудування. Сучасне панельне будівництво надзвичайно поширене в Європі та Америці, де його частка складає до 40%. Його популярність пояснюється економічністю і якістю житла.

Для цього нам потрібне відповідне інженерне устаткування, нові технологічні лінії, які поки що доводиться закуповувати за кордоном.  Вважаємо, що уряд міг би запропонувати певні пільгові умови для імпорту нового обладнання і технологій. Це дозволило б  суттєво оновити виробничі потужності вітчизняного домобудування, залучити додаткові інвестиції. І це слід було б передбачити в Стратегії.

На мою думку, також дуже актуальним є розділ «Забезпечення підготовки професійних кадрів».

Ми вже зіткнулися з дефіцитом кваліфікованих кадрів, проблемою відтоку їх за кордон. Намагаємося дещо  виправити своїми силами, зокрема, відродити повнокровну діяльність закладів професійної освіти, оновити їхню навчальну базу, добитися закріплення  робітничих кадрів. Маємо тут сприяння з боку Міністерства освіти і науки, з яким Будівельна палата підписала Меморандум про співробітництво.

Але це має робитися за участі держави, а не спускати все на місцевий рівень, як зараз. Тому підтримуємо положення Стратегії в частині посилення ролі Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Міносвіти, інших державних структур щодо заохочення нас, роботодавців, до підвищення кваліфікації  працівників, осучаснення професійних стандартів, коригування державного замовлення на підготовку фахівців тощо.

Дякую за увагу.