Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.ШИЛЮКА на засіданні Круглого столу «Реалізація державних та регіональних житлових програм-шлях до вирішення проблеми забезпечення житлом громадян, що потребують соц. захисту»

 Шановні учасники засідання Круглого столу!

Сьогодні маємо обговорити і визначити шляхи вирішення проблеми забезпечення житлом громадян, насамперед тих, хто потребує соціального захисту. 

За останні роки перелік категорій таких громадян збільшився. Нині сюди додалися учасники АТО, а також внутрішньо переміщені особи, так звані переселенці.

Водночас статистика свідчить про певне зменшення в цілому по державі  загальної кількості  тих, хто потребує поліпшення житлових умов. Ще кілька років тому у чергах на квартирному обліку було 900 тисяч сімей та одиноких громадян, а зараз приблизно 650 тисяч.  

Ми розуміємо, що номінальне скорочення таких черг викликано, у тому числі, і зневірою багатьох громадян у перспективах отримання житла від держави.

Водночас є підстави констатувати, що сотні тисяч громадян за останні 10-15 років поліпшили свої житлові умови. І в цьому є заслуга підприємств та організацій будівельного комплексу країни, які вийшли на стабільні показники виконання робіт, застосовують нові технології, нові ринкові механізми фінансування будівництва, запропоновані, до речі, засновниками Будівельної палати.

Але чи можемо ми цим задовільнитися?  Напевно, що ні. Адже Україна помітно відстає від наших найближчих сусідів на заході за показником забезпеченості житлом у 1,5 – 2 рази.  Порівняно з більш розвиненими країнами Європейського Союзу різниця  і того відчутніша.

Як бачимо, рости є куди. Але головне, ми знаємо за рахунок чого можна досягти приросту.

Підприємства будівельного комплексу України спроможні вийти на суттєво вищі показники, ніж маємо зараз. Для цього у нас є необхідні кваліфіковані кадри, є досвід, виробничі потужності, є розуміння того, які  методи і технології будівництва будуть найбільш ефективними в наших умовах.    

Але будемо реалістами. Всі перспективи залежать в основному від рівня фінансування галузі, інвестиційних надходжень і, безумовно, від рівня доходів  населення.

Відомо, що останні роки житло будується переважно за кошти громадян.   Проте чи може держава обмежуватися  лише цим єдиним  джерелом фінансування будівництва житла?  Чи не звужуються таким чином  можливості розвитку самої держави, якщо вона усувається від соціальної підтримки своїх громадян?

Якщо з України щороку виїжджають 1 млн. громадян, то про що  це свідчить? Очевидно, про те, що   багато людей не можуть реалізуватися у такій державі. Молодь  не може отримати гідну заробітну плату, не може   забезпечити  свої основні потреби, передовсім, заробити на  нормальне, сучасне житло.  Тобто сотні тисяч  потенційних покупців нашого житла їдуть в інші країни. А чи повернуться вони сюди, чи будуть вкладати свої кошти у наші проекти – бабка надвоє сказала.

Тому необхідність надання державної підтримки спорудження  житла для молодих сімей та соціально вразливих верств населення, відновлення повнокровного фінансування відповідних державних і регіональних  житлових програм зростає з кожним роком.

Хочу зауважити, що подібна практика існує у багатьох країнах Європи.

Проте у нас усе відбувається якраз навпаки. Фінансування, наприклад,  програми пільгового молодіжного кредитування порівняно з 2013 роком зменшилося у шість разів.

На цей 2018 рік Будівельна палата разом з фондом Держмолодьжитло організаціями пропонувала збільшення державної підтримки будівництва доступного житла до 1 млрд. гривень. 

І ці кошти  були б ефективно витрачені. Адже крім надання житла тим, кому держава зобов’язалася допомагати,  ми б мали додатковий ефект. Як відомо, у макроекономічному вимірі будівельна галузь генерує вкладені в неї кошти у п’ятиразовому розмірі. Тобто,  освоєння будівельниками цього мільярду принесло б надходження до бюджетів різного рівня 5 мільярдів гривень.

На жаль, на фінансування  обох державних програм -  доступного  житла та молодіжного кредитування  - у бюджеті знайшлося лише 100 млн.  Це крапля в морі.

Між тим, у держбюджеті 2018 року на програму «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям у регіонах України» передбачено виділити 370 млн. грн.  Ми розуміємо, що спорт, футбол -  важливі речі, коли йдеться про здоров’я народу, дозвілля молоді, але давайте розставляти пріоритети.

Зараз сформовано проект Державного бюджету на 2019 рік.  Будівельна палата підтримує пропозиції  фонду Держмолодьжитло щодо  фінансування  програми «Доступне житло»  в обсязі того ж 1 млрд.грн. і понад 1,5 млрд.грн. на програму молодіжного кредитування. Розраховуємо на  розуміння гостроти житлової проблеми з боку народних депутатів.

Думаю, наш колега  Сергій Олександрович Комнатний розкриє цю проблему більш детально.

Додаткове фінансування житлових програм ми бачимо також у розширенні децентралізації.  Органи місцевого самоврядування зараз отримують значний фінансовий ресурс для наповнення своїх бюджетів, відповідно, ми розраховуємо на активізацію регіональних програм будівництва доступного житла.  У цьому випадку будівельні організації на місцях повинні наполегливіше взаємодіяти з  органами місцевого самоврядування, шукати платоспроможного замовника, кредитора. 

Шановні колеги, днями я мав нагоду виступити на широкій нараді за участі Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Григоровича Зубка і Генерального прокурора Юрія Анатолійовича Луценка. Обговорювалося важливе питання боротьби з корупцією у будівельній галузі.

Нам всім відомо, що,  на жаль, саме будівельна галузь чи не найбільше потерпає від корупції.  Будівельники опинилися між молотом і наковальнею, і замість того, щоб займатися своїми безпосередніми справами, змушені ходити по кабінетах, як кажуть , вирішувати питання.

Ця ситуація вкрай негативно впливає як на темпи спорудження житла, так і на процеси ціноутворення, тобто на доступність житла.  

Безумовно, ми підтримуємо посилення впливу правоохоронних органів у боротьбі з корупцією на будівництві, але не менш важливим є створення таких умов, які б унеможливили чи звели до мінімуму корупційну складову

У цьому зв’язку хотів би знову наголосити на необхідності запровадження договірних відносин між забудовниками, підрядними компаніями та органами місцевого самоврядування.

Це, з одного боку, вирішило б питання прозорого відведення земельних ділянок,  спрощення дозвільних процедур, координації взаємодії будівельників з відповідними комунальними службами тощо.

У свою чергу, забудовники могли б передавати частину новоспорудженого житла місцевій владі для наступного виділення його тим категоріям громадян, які потребують соціального захисту.

Існує багато інших механізмів, які сприяли б розширенню обсягів робіт, збільшенню фонду сучасного і доступного житла.

·        Перш за все це розширення іпотечного кредитування, інших видів пільгових кредитів. У населення, як відомо, є значні суми особистих заощаджень, у тому числі і на банківських депозитах. Чому ж вони не працюють у реальному секторі? Чому держава не пропонує дієві механізми залучення цих коштів під будівництво житла? Кредити мають бути доступними для тих, хто хоче будувати своє власне житло.

·        Давно говоримо про необхідність упорядкування ринку орендного житла, який зараз працює переважно в тіні, про спорудження комунального чи муніципального орендного житла, яке могло б стати одним з інструментів вирішення житлової проблеми, передовсім для молоді. Уже й законопроекти відповідні розроблені,  але справа стоїть на місці.

·        На попередньому подібному заході ми говорили про реконструкцію застарілого житла. Вважаємо, що при належному законодавчому та організаційному забезпеченні це також може стати ще одним джерелом надходження інвестицій у сучасне житло.

Шановні колеги, питання реалізації громадянами України свого конституційного права на житло, створення умов для його будівництва, придбання чи взяття в оренду обговорюються, як бачимо,  на різних рівнях – у Верховній Раді, у Міністерстві, численними громадськими організаціями.

Ми з свого боку, як авторитетне об’єднання будівельників, вирішили в такому форматі розглянути складові цієї соціальної проблеми і знайти правильні рекомендації для законодавців, виконавчої влади, для будівельної спільноти.

Запрошую всіх вас до конструктивної розмови.