Тези виступу Президента Будівельної палати України П.С.Шилюка на антикризовій раді громадських організацій - КИЇВ, 1 листопада 2017 р. ТПП України, зал «Колізей»

 Про заходи, які стимулюватимуть розвиток будівництва

• Щодо відновлення фінансування Програми державної підтримки будівництва доступного житла.

У радянські часи була така передача «Не все так погано в нашому домі». Там розповідали про ті чи інші досягнення і відзначали, що не все так погано... Сьогодні я хотів би сказати, що будівельна галузь в минулому році показала зростання. Так, хотілося б більше, в радянські часи ми будували 24 млн кв. метра житла, сьогодні понад 10 млн кв. метра, але темпи зростання є.

До антикризової програми спільних дій влади та бізнесу на 2017 рік Будівельна палата України внесла пропозиції щодо розвитку програми «Доступне житло». Зараз до існуючих категорій громадян в Україні, які мають право  претендувати на державну підтримку у забезпеченні житлом, додалися нові категорії -  учасники АТО, вимушені переселенці, діти-сироти. Мова йде про десятки тисяч сімей, і тому держава не може обмежуватися тут лише простою констатацією факту. Певні кошти в бюджетах всіх рівнів передбачаються, але ми очікуємо на  повноцінне  бюджетне фінансування програми «Доступне житло» на 2018 рік, за розрахунками тут потрібно 1 млрд грн.

Крім того, Будівельна палата підтримує в цілому ініціативу фонду Держмолодьжитло щодо розробки концепцій державних програм забезпечення житлом таких категорій громадян.

Ще раз хочу наголосити на необхідності також прийняття Програми щодо підтримки індустріального будівництва, який є одним із напрямів швидкого спорудження сучасних, якісних житлових будинків. При цьому не йдеться про пряме державне фінансування цієї важливої загальнодержавної справи, але підтримка необхідна. Вона може бути у вигляді податкових пільг, фінансування інноваційних проектів, дотування процентної ставки по кредитах тощо.

У багатьох розвинених країнах саме індустріальне будівництво дозволило наситити і урізноманітнити ринок житла. І нам необхідно провести кардинальну реконструкцію та модернізацію виробничої бази десятків підприємств домобудування, які ще збереглися  в Україні.

З власного досвіду скажу, що ми в корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД», не чекаючи рішень згори, власними силами закупили в Німеччині і вже монтуємо на одному з наших підприємств нову виробничу лінію. Введення її в експлуатацію  дозволить виготовляти сучасні залізобетонні вироби і конструкції високої  якості, дозволить суттєво  підвищити якість житла, в той же час  зменшити його собівартість.

Але далеко не всі здатні зробити таке без сприяння держави.

• Також багато років говоримо про необхідність прийняття закону «Про орендне житло».

У багатьох країнах введення в законодавство такої категорії житла є усталеною практикою. Треба вже нарешті подібне зробити у нас. Це дозволить залучати нові інвестиції у будівництво житла,  стимулювати розвиток  масового і доступного сегменту житла на ринку нерухомості.

• Про проблему  так званих «хрущовок»  в Україні ми також говоримо уже десятиліттями і мало що робимо. В той час  наші сусіди завершують цю роботу.  І їх досвід необхідно використати.

На мою думку, капітальний ремонт чи навіть модернізація панельних будинків 50-60-х років є економічно невигідним. За своїми характеристиками основна частина таких будинків розраховувалась  приблизно на 50 років експлуатації.  На сьогодні вони всі вони застаріли - як фізично, так і морально, деякі будинки переходять до категорії аварійних, малопридатних чи  ризикованих для проживання. При цьому територія кварталів старої забудови (вона, як правило, прилягає до центральної частини міста, що підвищує її ціну)  використовується неефективно. 

Найбільш доцільним вирішенням цієї проблеми було б цілковите знесення «хрущовок» з  наступною комплексною забудовою території  новими сучасними будинками. Очевидно,  можлива тут і реконструкція «хрущовок», але лише як окремі, точкові проекти.

Зрозуміло, для таких масштабних рішень  потрібна цільова державна програма, законодавче забезпечення цілої низки питань:  хто має право на отримання нового житла, в разі знесення старого будинку, за якими розрахунками буде відбуватися обмін квадратних метрів,  як будуть захищені права інвесторів тощо. Це все дуже непрості питання, але без них будемо і далі стояти на місці в такій  гостросоціальній проблемі.

• Хотів би звернути вашу увагу на проблему, яка виникла за останні 2-3 роки, – це нестача кваліфікованих кадрів масових робітничих професій.  Зниження обсягів будівництва, з яким ми стикалися нещодавно, порівняно невисокі зарплати -  спровокували відтік робітників будівельних професій. Відповідно будівельні організації опинилися не лише перед проблемою підготовки кваліфікованих кадрів, але і їх закріплення. 

Рішення Мінрегіону  надало можливість збільшувати  розмір кошторисної заробітної плати на об’єктах, які будуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, але очевидно, що воно не дозволить кардинально змінити ситуацію.

Будівельна палата тримає цю проблему у полі зору, ми ініціюємо ряд заходів разом з  Міносвіти, з яким укладено Меморандум про співпрацю. Зокрема, ініціюємо унормувати  тристоронні угоди між замовником, профтехучилищем (ліцеєм) і молодим фахівцем, які  забезпечували  б  інтереси всіх сторін.  Адже сьогодні 70-80 відсотків випускників таких училищ після отримання спеціальності  влаштовуються на роботу на свій розсуд, у тому числі за кордоном.  Для кого ж ми тоді готуємо кадри? Навіщо підтримуємо діяльність закладів профтехосвіти?

Шановні колеги, з метою осучаснення антикризової програми спільних дій Будівельна палата внесла до неї корективи. Ці пропозиції , як і в цілому аналіз виконання цього документа необхідно врахувати в «Платформі економічного патріотизму», яку планується розглянути на позачерговому з’їзді УСПП.

Дякую за увагу.