Проблема «хрущовок» уже давно на часі - Перший віце-президент Будівельної палати України С. Сташевський

    



















 
 
 
 
      20 листопада у Мінрегіоні відбувся круглий стіл, на якому були обговорені питання реновації
  застарілого житлового фонду, зокрема, доля так званих «хрущовок».

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе повідомив, що Мінрегіон ініціював розробку нового ефективного законопроекту реновації застарілого житлового фонду.

«З кожним роком тема застарілого житлового фонду в Україні стає більш нагальною та гострою. Діючий закон, який був прийнятий ще у 2006 році, виявився неефективним і на практиці не зміг масово вирішити проблему з так званими «хрущовками». Для покращення умов проживання українців та з метою комплексної реконструкції застарілого житла Мінрегіон ініціював розробку нового ефективного законопроекту, який буде адаптований під українські реалії. І це треба зробити до кінця цього року, щоб вже в наступному році законопроект міг бути винесений на розгляд до Верховної Ради», — сказав він.

За словами Парцхаладзе, концептуальні параметри майбутнього законопроекту мають стати спільним рішенням для вирішення питань всіх зацікавлених сторін: громадян, органів місцевого самоврядування та інвесторів і враховувати попередній досвід України та кращі світові практики. Щоб новий закон був дійсно ефективним, він має максимально запобігати виникненню можливих ризиків для населення.

Перший віце-президент Будівельної палати Станіслав Сташевський, який взяв участь в обговоренні, наголосив, що в Україні спізнюються з вирішенням цієї проблеми, особливо у порівнянні з деякими іншими державами.

«Будівельна палата,  її Президент Петро  Шилюк уже не раз порушували  питання застарілого житла на різних рівнях, пропонували ряд законодавчих ініціатив. Ми і зараз готові передати Мінрегіону нові напрацювання. Треба невідкладно переглянути існуючу  відповідну законодавчу базу, програми, якщо треба – ініціювати нові,  і нарешті діяти», - сказав Станіслав Сташевський.

У Будівельній палаті вважають, що під терміном реконструкція застарілого житла слід розуміти знесення старих, ветхих, непридатних до подальшої експлуатації  будинків і спорудження на їх місці нового, сучасного житла з відповідною інфраструктурою.

При цьому, можлива і модернізація окремих старих будинків -  з надбудовою, переплануванням тощо. Але масово модернізувати вітчизняні «хрущовки», як це було зроблено, наприклад, у тій же Польщі, навряд чи  вийде, оскільки стан  основних конструктивних елементів наших будинків не дозволяє здійснити такі проекти.

Станіслав Сташевський наголосив, що у такій важливій гостросоціальній проблемі не обійтися без відповідної цільової державної програми.  «Звичайно, мова не йде про виділення величезних бюджетних коштів, будемо реалістами. Знаю, що лише в Києві річна потреба у фінансуванні знесення та переселення обраховано у розмірі 16 млрд гривень. Основне навантаження тут ляже на інвесторів, для яких держава має створити сприятливі умови. Словом, є тут питання загальнодержавного рівня, є і великий обсяг роботи для органів місцевого самоврядування.    Але, повторюю, держава не повинна перекладати все на міста», - сказав він.

Заступник голови КМДА Олександр Спасибко нагадав, що у столиці вже готовий проект комплексної реконструкції кварталів зі знесенням застарілого житлового фонду. Для відселення його мешканців передбачено побудувати стартовий житлово-громадський комплекс на 282 квартир на вільній від капітальної забудови ділянці та блок торговельно-побутового призначення з багаторівневим паркінгом. На перспективу передбачено зведення житлових висоток на місці застарілої п’ятиповерхової забудови з метою поетапного відселення їхніх мешканців.

У Києві застарілого житла нараховується близько 9 млн квадратних метрів, тобто шоста частина столичного житлового фонду є непридатною для проживання.

На засіданні було також презентовано концепцію внесення змін до закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», підготовлену фахівцями члена Будівельної палати -  НДІ «ДІПРОМІСТО»  ім. Ю.М.Білоконя.

У роботі круглого столу взяли участь віце-президент -  виконавчий директор Будівельної палати Анатолій Дронь, член президії Будівельної палати Анатоль Кармінський, керівники проектних та науково-дослідних інститутів, професійних об’єднань будівельників, громадські активісти.

Довідково. За даними статистики, на сьогодні житловий фонд в Україні складає 977,9 млн квадратних метрів житла. За оцінками експертів, близько 75 млн квадратних метрів застарілого житла в Україні є непридатним для проживання, оскільки знаходиться у аварійному стані.

Джерело: Мінрегіон та прес-служба Будівельної палати