Інтерв’ю президента Будівельної палати України, Героя України Петра Шилюка для «Будівельного журналу»

Наша головна мета – постійно розвивати масове будівництво якісного доступного житла

 Розширене засідання Ради Будівельної палати України 22 грудня, на якому підбиті попередні підсумки роботи будівельного комплексу в 2021 році та намічені завдання на наступний рік, ще раз засвідчило  стратегію БПУ – одного з найбільших галузевих об’єднань – створювати умови для успішної  діяльності  підприємств галузі, збільшення обсягів якісного і доступного житлового будівництва в Україні.

 – Петре Степановичу, ми з Вами розмовляємо наприкінці 2021 року, незважаючи на відомі труднощі, що все-таки хорошого залишає по собі цей рік?

– Передусім, показники 2021 року дають певні підстави для оптимізму. За підсумками 10 місяців індекс виконання будівельних робіт склав 100,5%. При цьому суттєво зросли показники будівництва житла – понад 119%. Можна розраховувати, що загалом за рік буде збудовано майже 10 млн. кв.м житла, що відповідає середньому показникові за останні роки. Помітна позитивна динаміка будівництва не лише в Києві, а й в 15 областях України.

Чимало зроблено за Національною програмою «Велике будівництво». Запрацювали кредитні житлові програми, пожвавилося інвестування у нове будівництво.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх будівельників із словами вдячності за їхній самовідданий труд. У спеку і холод, за будь-якої погоди їхніми зусиллями зводяться об’єкти, які реально потрібні людям і суспільству, – це житлові будинки, дитячі садки і школи, дороги і мости, комерційна і промислова інфраструктура.

Не втомлююся повторювати: якщо країна будується – вона має майбутнє, люди мають змогу планувати тут своє життя, бачать перспективу для своїх дітей.

– Свою діяльність Палата, як завжди, координує із законодавчою і виконавчою владою. Над чим працюєте передовсім?

– Так, спільними зусиллями намагаємося вирішувати багато наших важливих завдань.

І цього разу у зібранні членів Ради БПУ взяли участь голова профільного Комітету Верховної Ради України Андрій Клочко, заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах, керівник Фонду «Держмолодьжитло» Сергій Комнатний, представники профспілкових і партнерських організацій. 

Серед важливих питань, які обговорювалися, – реформування сфери містобудування, оновлення національних стандартів та ДБН, запровадження інформаційного моделювання, збільшення довіри інвесторів до забудовників. Адже на державному рівні маємо забезпечити як законодавчу підтримку будівельної діяльності, так і захист інвестицій у будівництво, посилити контроль у сфері містобудування.

Особливо гостро стоїть питання тарифної політики енергоносіїв для комунальних потреб на об’єктах нового житла. Саме тут і зараз влада має застосовувати ефективний механізм регулювання, щоб обмежити вплив монополістів і захмарне зростання цін.

– Чи не тому так шалено зростає вартість квадратного метра житла?

– Для будівельників вкрай важлива оптимальна вартість енергоносіїв, а також металу, цементу, пластика, логістики, але ж їхня вартість теж залежить від ціни на електроенергію. І все це лягає на кінцеву вартість житла.

Врахуйте ще й зростання вартості кваліфікованої робочої сили. Керівники компаній повинні підтримувати розміри зарплат своїм працівникам на конкурентному рівні. Інакше кадри не втримаєш. Тому, на мою думку, треба говорити і про виважену цінову політику, і про підвищення платоспроможності населення в нашій країні, про розширення цільових програм для молоді, іпотеку, житло в лізинг, оренду.

На сьогодні я не бачу передумов для зменшення собівартості будівництва. Є прогнози лише на зростання. Завжди раджу потенційним покупцям: є бажання придбати квартиру – шукайте можливість, не відкладайте на потім, дешевше не буде. Дізнавайтесь більше про забудовників, яким збираєтеся довірити свої кошти, вивчайте їхню історію на ринку, репутацію.

До речі, у Верховній Раді України є законопроект про захист інвестицій у будівництво житла, над яким ми теж працювали. Такий закон дуже потрібний, він не тільки полегшить інвестору (фізичній особі) правильно зорієнтуватися серед багатьох пропозицій, а й передбачає відповідні механізми захисту. Сподіваюся, що він також допоможе очистити ринок від шахраїв, від компаній-бульбашок, які крім офісу не мають нічого в активі, жодних реальних засобів виробництва.

– А такий законопроект як реформування містобудівної діяльності справді призведе до революційних змін?

– Так, на законопроект №5655покладаємо великі надії. Експерти Палати брали активну участь у громадських обговореннях цього документу, подавали обґрунтовані пропозиції. Деякі з них враховані, до нас таки дослухалися.

Зокрема, обстоюємо принципи розширення повноважень місцевого самоврядування у будівництві, посилення відповідальності за порушення у цій сфері, аж до кримінальної,  ми за створення зрозумілої і прозорої системи архітектурно-будівельного контролю і нагляду.

Сподіваємося, що отримаємо повноцінний закон, який дозволить будівельним організаціям працювати стабільно і результативно, виконувати важливе соціально-економічне завдання, забезпечуючи населення якісним житлом.

Вже зараз можемо відзначити значні просування на цьому шляху. Хочу тут навести  слова міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, який зазначив, що запустивши роботу Державної інспекції архітектури та містобудування, ми поставили крапку в так званих, “договірняках” та можливості оминути законодавство. Сьогодні 99% звернень замовників опрацьовуються інспекторами протягом 24 годин, а рішення щодо прийняття в експлуатацію об’єкта приймаються протягом трьох днів. Час очікування скоротився на кілька місяців і став прогнозованим. Водночас лише за квартал ДІАМу вдалося видати понад 1200 дозволів на будівництво. Також за цей час опрацьовано майже 14 тисяч повідомлень про початок будівництва.

Що ж, дай Боже, щоб цей позитив зберігся і надалі. Також важливо, щоб з будівельників нарешті скинули отой ярлик корупціонерів. Я не раз наголошував у виступах на різних нарадах, що корупція виникає не на будівельних майданчиках, а в кабінетах чиновників, які чинять всілякі перешкоди нашій нормальній роботі. З прийняттям законопроекту у влади будуть важелі, аби припинити отаке свавілля, спростивши дозвільні процедури.

Якщо в результаті цих реформ в Україні відбудеться реальне збільшення обсягів в усіх секторах будівництва, тоді зможемо говорити про революційність змін.

Зверніть увагу на статистику ЮНЕСКО щодо частки будівництва у ВВП країн світу, це важливий показник економічного розвитку. Україна за останні 10 років балансує у межах 2–3% – вкрай низький рівень. Усі наші сусідні країни мають вищі цифри – до 10%.

– На засіданні Ради також йшлося про законопроєкт щодо реконструкції застарілого житла. Що тут можна очікувати?

– Законопроект про зміни до закону про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду передано до Верховної Ради. Очікуємо, що навесні 2022 року він буде розглянутий  і ухвалений парламентом.

Ця проблема набула критичного виміру не лише економічного, а й соціального, оскільки житлові будинки масових серій 50–60-х років повністю вичерпують свій експлуатаційний ресурс.

Подекуди таке житло стає аварійно небезпечним для мешканців, загалом не відповідає сучасним нормам тепло-, гідро- та звукоізоляції. Рівень комфортності таких будинків в рази поступається сучасним проектам. Неефективним є використання міських територій.

Безперечно, пошуки прийнятних рішень цієї проблеми невиправдано затягнулися, втрачаємо час. Якщо на початку 2000-х такі будинки можна було реконструювати без особливих проблем, то тепер треба буде проводити ретельні дослідження по кожному об’єкту на предмет того, що дешевше, ефективніше: реконструювати чи знести і збудувати новий із сучасними комфортними квартирами. Треба рахувати, яка шкурка варта вичинки.

Звичайно, для забудовників значно вигідніше працювати на вільних великих площах, тобто нове житло будувати на місці знесеного.

Але тут є свої ризики, передусім, у збереженні історичного ландшафту наших міст, у навантаженні на існуючу інженерну інфраструктуру, транспортні вузли та інше.

Наголошую, що Будівельна палата України не один рік послідовно виступає за найшвидший початок реконструкції застарілого житла. Це питання вже впродовж багатьох років обговорюється на круглих столах,конференціях, у тому числі із залученням міжнародних фахівців. Але справа просувається дуже повільно.

На моє переконання, таку масштабну програму реконструкції можна здійснити лише за умови своєрідного державного патронату.

Згадаємо, як на початку 60-х років минулого століття саме держава організувала масове будівництво так званих «хрущовок». І результат був.

Зрозуміло, що сьогодні в країні працюють інші державні та економічні механізми. Але без організуючої ролі держави тут не обійтися.

В Україні вже є державна програма «Велике будівництво», то чому б не розгорнути аналогічну програму щодо реконструкції старого житла як один з державних пріоритетів. Позитивний соціально-економічний ефект був би не менший.

Як президент Будівельної палати, Ви активно просуваєте програму індустріального домобудування, модернізації існуючих ДБК. Чому?

– Не тільки ініціюємо, але й діємо!Корпорація «ДБК-Житлобуд» за власні кошти вже закупила і на заводі «ДБК-Індустрія» встановила одну з кращих німецьких технологічних ліній для виробництва повного комплекту залізобетонних виробів для кожного об’єкта. Це немалі затрати, але ми пішли на це, розуміючи, що маємо переходити на нові стандарти житлового будівництва. Але ж таке оновлення дозволити собі може далеко не кожне підприємство.

Вважаю, що збільшення обсягів будівництва доступного житла в Україні можливе саме шляхом індустріального домобудування. Розвинені країни широко застосовують цей метод. Це визнаний ефективний метод спорудження сучасного енергоефективного і, головне, доступного житла. Так, це буде економ-клас, але він дає можливість молодій сім’ї придбати власне зручне житло і, відповідно, впевненіше планувати своє майбутнє.

Тому Будівельна палата виступає за розробку державної програми модернізації домобудівних підприємств. Їх кількість порівняно з минулими 80-ми роками зменшилася у кілька разів, а з тих, що залишилися, більшість і досі працюють на старому обладнанні. То чому не створити пільговий режим для їхнього переоснащення та впровадження нових технологій?

Риторичне запитання: невже країні більше потрібні старі «євробляхи», які розмитнюють за спеціальними тарифами, ніж заводи для розвитку вітчизняної економіки.

 – Останнім часом активно запрацювало новостворене  професійне об’єднання  інженерів-будівельників, які його завдання і мета?

– Нагадаю, Українську раду інженерів-будівельників (УкрРІБ), яку мені доручили очолювати, створено в 2019 році з ініціативи Палати разом із Спілкою наукових та інженерних об’єднань, Академією будівництва та КНУБА.

Основним завданням УкрРІБ є імплементація європейських будівельних норм і правил, сертифікація інженерних кадрів відповідно до європейського законодавства.

Важливою також є участь у реалізації заходів згідно Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України, затвердженої рішенням Уряду. Зокрема, йдеться про підготовку нормативно-правового забезпечення впровадження та використання  інформаційного моделювання в будівництві – ВІМ-технологій.

УкрРІБ і Будівельна палата стали членами Європейської ради цивільних інженерів (ЕСЕС) та асоційованими членами Європейської ради інженерних палат (ЕСЕС).

Ми прагнемо використовувати можливості міжнародного партнерства для обміну кращими практиками містобудування, залучення зарубіжних інвестицій, пошуку рішень схожих галузевих проблем. Адже і в розвинених країнах Європи будівельники  стикаються з досить знайомими в Україні проблемами важкої ручної праці, нестачі кваліфікованих кадрів, соціального захисту, безпеки праці тощо.

 – Петре Степановичу, ваші побажання будівельникам з нагоди Нового 2022 року.

– Передовсім, миру, злагоди  і Божого благословення нашій єдиній Україні.  Міцного здоров’я, щастя і наснаги всім працівникам галузі, нехай Новий рік принесе нам здійснення всіх планів і задумів, стане помітним етапом у розвитку будівництва.

 

Назад до списку
Вгору