Тези виступу Президента Будівельної палати, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Ради 22 грудня 2021 р.

В цілому за січень – жовтень 2021 року індекс виконання будівельних робіт склав 100,5%. Це менше, ніж  було за три квартали  – 103,2%.

Водночас відзначаємо, що темпи спорудження житла помітно кращі  –119,6%. Ця тенденція зберігається стабільною протягом усього поточного року.  Потреба у житлі залишається високою і будівельники  готові відповідати на цей суспільний запит.

Якщо говорити про будівництво у розрізі регіонів, то тут помітна позитивна динаміка: впродовж січня – жовтня 2021 року у 15 областях досягнуто зростання обсягів робіт. Очевидно. що така активізація досягнута у тому числі і за рахунок виконання програми «Велике будівництво». 

Але при цьому треба зазначити, що майже 3/4 загального обсягу будівництва виконано підприємствами лише восьми регіонів – Києва та Київської, Одеської, Дніпропетровської, Харківської,  Львівської, Полтавської і Донецької областей.

У решті областей будівництво ведеться досить обмежено. Це, передовсім, стосується таких областей як  Кіровоградська,  Херсонська, Чернівецька, Закарпатська, Сумська, Чернігівська, де ледве дотягують до 1% від загальноукраїнського обсягу.

Таку тенденцію нерівномірного розвитку регіонів,  незбалансованого розподілу фінансових,  матеріальних і трудових ресурсів ми спостерігаємо не перший рік.

Безумовно, процеси децентралізації, збільшення повноважень місцевого самоврядування мають вирівняти ситуацію. Громади спільно з будівельниками покликані  діяти тут активніше.

Щодо власне будівництва житла – питання, якому Будівельна палата традиційно надає пріоритет.

Статистика свідчить про зростання обсягів будівництва у цьому сегменті. За січень-вересень 2021 року прийнято в експлуатацію понад 8,7 млн. кв. м. житла ( за півріччя було 4,8 млн кв м), що на 30% більше у порівнянні з відповідним періодом 2020 року.

Можна прогнозувати, що за підсумками року вийдемо на 10 млн. кв.м., що буде цілком непоганим результатом

Було: 2018р. – 8,7 млн.кв.м. 2019 – 11,0 млн. кв.м. 2020р. – 8,5 млн.кв.м.

Понад 55% загального обсягу площі житла прийнято у Київській, Львівській, Одеській, Харківській областях та м. Києві.

За всіма прогнозами, попит на житло зберігатиметься й надалі.

Отже будівельники мають сприятливу базу для нарощування обсягів робіт.

Цьому сприяє і відновлення іпотечного кредитування та певне зростання доходів населення.

Загалом за перші дев’ять місяців 2021 року банками видано понад 7,5 тисяч іпотечних кредитів на загальну суму майже 6,1 млрд грн. Порівняно з 2020 роком нове іпотечне кредитування більш ніж подвоїлося за кількістю договорів.

Варто зауважити, що беруть кредити переважно на купівлю житла на вторинному ринку нерухомості: 88% від кількості всіх виданих іпотечних кредитів.

Отже, ми повинні попрацювати, щоб збільшити довіру інвесторів до забудовників. За цих умов держава повинна забезпечити як законодавчу підтримку  будівельної діяльності, так і захист інвестицій у будівництво, посилити контроль у сфері містобудування.

 Зверну увагу на виробничий потенціал будівельної галузі. Відомо, що в Україні нині зареєстровано понад 400 забудовників.

І знову ж таки,  половина з них працюють у столичному регіоні – Києві та області.

Які у них реальні виробничі потужності, якою технічною базою вони володіють – маловідомо.

Знаємо лише, що від десятків колишніх потужних ДБК залишилися одиниці. Тому можна стверджувати, що виробничі потужності для нарощування обсягів будівництва сучасного, доступного для населення житла у нас  на сьогодні невеликі.

Потрібно змінювати цю ситуацію.

Наприклад, у Корпорації «ДБК-Житлобуд» за власні кошти придбано в Німеччині і змонтовано устаткування з виготовлення залізобетонних конструкцій. 

На даний час спеціально створене підприємство приступило до спорудження нових будинків з панелей, виготовлених за новітньою технологією, що цілком задовольняє сучасні запити покупців.

Суттєво поліпшені характеристики квартир, які відповідають сегменту комфорт-класу, а за вартістю – це економ-клас.

На виробництві значно поліпшилися умови праці, підвищився рівень зарплат. Середня зарплата на виробництві складає понад 16 тис.грн, на монтажі – майже 25 тисяч.

Будинки нового зразка – це крок вперед у розвитку індустріального домобудування, спорудження якісного, доступного житла.

Але треба констатувати, що на сьогодні в країні – це єдине автоматичне виробництво такого типу, де використовується новітнє європейське обладнання.

Подумаємо, скільки ще підприємств можуть собі дозволити  подібну модернізацію з використанням сучасних зарубіжних технологій? Одиниці.

 Так може б держава виявила зацікавленість у модернізації існуючих домобудівних потужностей,  стимулювала б ці  процеси?

 Йдеться передовсім про відкриття спеціальних кредитних ліній, запровадження певних податкових та митних преференцій для закупівлі сучасного обладнання.

Адже це відкрило б нові можливості у житловому будівництві. Дозволило б  вийти на нові показники у  спорудженні  якісного і, головне, доступного житла, у проведенні широкої реконструкції застарілого житла, про яку так багато говоримо.

Сподіваємось, що реформування містобудівної сфери сприятиме  як збільшенню обсягів житлового будівництва, так і створенню сучасного комфортного середовища для наших громадян.

Ми з задоволенням відзначаємо, що у справі реформування нарешті сталися помітні зміни. Ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ), повноцінно запрацював новий орган – Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).

Сподіваємось, що у системі будуть нарешті ліквідовані корупційні прояви, забудовник зможе вільно і прозоро отримувати всі необхідні дозвільні документи і буде менше залежатиме від волі чиновника. По-друге, з  будівельників будуть зняті незаслужені ярлики корупціонерів,

Важливою складовою реформи містобудування є  оновлення будівельних норм і стандартів.

 За даними Мінрегіону, до Програми робіт з національної стандартизації 2021 року включено 134 національні будівельні стандарти. Важливо, що наші нові будівельні нормативні акти орієнтовані на європейські нормативи.

З задоволенням хочу відзначити  професійну роботу на цьому напрямі ДП НДІ будівельних конструкцій, який очолює відомий вчпений Г.Г.Фаренюк, голова Комітету Будівельної палати України з питань технічного регулювання та енергоефективності в будівництві.

Треба відзначити, що на всіх етапах реформування профільні громадські об’єднання, зокрема, Будівельна палата, брали активну участь в обговоренні відповідних проєктів нормативних актів, надавали свої пропозиції, вироблені в результаті наших тематичних конференцій, круглих столів.

Ми виступали за те, що   реформа має полегшити ведення бізнесу у галузі, водночас слід підвищити відповідальність, аж до кримінальної, за можливі порушення у процесах будівництва.

Нас почули і це добре. Наскільки відомо, незабаром очікується прийняття законопроєкту, який посилить адміністративну та кримінальна відповідальність для всіх учасників процесу

Ми також відстоювали посилення повноважень органів місцевої влади стосовно будівництва на своїх територіях. Важливо також,  що в результаті реформи  вони отримують не лише обов’язок  контролювати законність будівництва, а й право на знесення незаконних споруд.

     Також слід від відзначити, що законодавці не залишили поза увагою і проблему захисту прав інвесторів будівництва. Ми всі знаємо, які скандали виникали з так званими довгобудами, а їх в країні нараховувалося близько 200. І це торкалося інтересів десятків тисяч людей. 

Нарешті, у вересні цього року Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Вважаємо це важливим кроком  на шляху створення сприятливого інвестиційного клімату у будівництві.

Важливо, що в проєкті №5091 передбачаються механізми гарантування добудови об’єкта незавершеного будівництва, контролю покупця за змінами будь-яких технічних характеристик об’єкта.

У питаннях наведення ладу в нашому будівельному господарстві своє вагоме  слово мають сказати громадські об’єднання. Активніше проявляти позицію у таких питаннях як модернізація основних фондів, вдосконалення механізмів нормативно правового регулювання, підвищення рівня зарплат, інвестиційної активності та інших.

На сьогодні громадських об’єднань в галузі налічується десятки, а той сотні – вони є місцевого або загальнодержавного рівня, вузькоспеціалізовані і широко профільні, але всі вони так чи інакше працюють над виконанням завдань, які стоять перед будівельниками.

Будівельна палата на виконання положень власного Статуту, а також зобов’язань по дво- і багатосторонніх угодах про співробітництво, здійснює роботу щодо узгодження зусиль всіх суб’єктів, які зацікавлені у розвитку будівельної справи в Україні, щодо представництва наших спільних інтересів в органах влади.

Користуючись нагодою, хотів би тут подякувати керівникам  Академії будівництва України, Національної спілки архітекторів, Спілки наукових та інженерних об’єднань,  Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів та ряду інших, за підтримку і сприяння у роботі.  

Активно співпрацюємо з Українським союзом промисловців і підприємців, Профспілкою працівників будівництва і промисловості будматеріалів, Асоціацією інженерів-консультантів, Асоціацією міст України.

Звичайно, є ділові контакти і з іншими громадськими структурами, які займають свою нішу у будівельній сфері.

Але зазначу, що на сьогодні єдиного реєстру таких організацій немає. Між тим потреба у координації і спрямуванні наших спільних зусиль існує.

Думаю, цим би могла опікуватися Громадська ради при Мінрегіоні, але про її роботу останнім часом не чуємо. Так само як про такий консультативно-дорадчий орган нашого міністерства як колегія.

А працювати всім нам є над чим.

Зокрема, це запровадження технологій інформаційного моделювання у будівництві.

Як відомо, є затверджена Урядом Концепція впровадження в Україні ВІМ-технологій у будівництві, якою, зокрема, передбачається забезпечити реалізацію пілотних проектів будівництва з використанням будівельного інформаційного моделювання на рівні не менше ніж 10 відсотків проектів, що фінансуються з державного бюджету.

Розвиток BIM-технологій відкриває нові можливості для сектора будівництва. Впровадження таких моделей на рівні державних проектів, а потім всього сектора, може допомогти скоротити витрати до 20%, а також суттєво зменшити строки будівництва.

Будівельна палата та ряд інших об’єднань предметно залучені до реалізації положень даної Концепції, але, як на мене, розрізнено, без необхідної координації.

Поки що Україна у цій справі  відстає від більшості  розвинених країн світу.

Треба не випустити з поля зору також і питання цифровізації у будівництві.

Тут потрібно відзначити роль Мінрегіону та Мінцифри, які здійснюють велику роботу на цьому напрямі.

Зокрема, з минулого року почалося впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Також запущено Публічний портал системи. Це платформа з актуальною інформацією про зареєстровані документи та внесені зміни, новинами про будівельний сектор та статистикою.

Важливо, що наше Міністерство організує проведення онлайн-навчання щодо особливостей роботи Єдиної електронної системи. Це потрібно для  загального переходу на електронний формат наших забудовників.

Так само ми відзначаємо зусилля Міністерства у розробці підзаконних нормативно-правових актів, які мають імплементувати у національне законодавство європейський Регламент 305/2011 щодо будівельної продукції.

Своє слово у цих процесах має сказати Українська рада інженерів-будівельників (УкрРІБ). Створена Будівельною палатою порівняно нещодавно, вона вже зробила перші важливі кроки щодо налагодження партнерства з відповідними європейськими структурами, передовсім, з Європейською радою інженерних палат та Європейською радою інженерів-будівельників (УкрРІБ прийнято членом цієї організації).

Вважаю цей напрям досить перспективним, адже тут є можливість активно залучати можливості європейських структур щодо запровадження ВІМ-технологій, інших інноваційних рішень, удосконалення підготовки інженерних кадрів, пошуку нових партнерів, інвестицій.  

Зараз ми працюємо над розширенням кількості членів цієї організації,  зокрема, розраховуємо на представників будівельних компаній, проєктних та науково-дослідних установ, архітектурних майстерень, вищих навчальних закладів.

Всі вони зможуть отримати доступ до відповідних європейських структур, активно використовувати кращий зарубіжний досвід, зокрема, щодо підвищення освітнього рівня у наших навчальних закладах.

Сподіваюсь, мої колеги з числа засновників УкрРІБ сьогодні більш детально розкриють цю тему.

Також хочу наголосити, що в питаннях виведення нашого будівельного комплексу  на європейський рівень, слід ширше використовувати можливості тих українських організацій, які уже набули членства у  впливових міжнародних структурах. Маю на увазі і Конфедерацію будівельників України,  Асоціацію інженерів-консультантів України, Гільдію інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури та інших.

Це має бути наш спільний досвід.

 

Назад до списку
Вгору