Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Ради БПУ 4 серпня 2021 р.

Будівельна галузь, як і вся економіка України, переживає складний період –  спочатку боролися з пандемією, тепер боремося з її наслідки.

Співпало по часу і затяжне реформування дозвільної, контрольно-наглядової системи у будівництві, що внесло додаткові труднощі у роботу будівельників.

 Це не могло не  позначитися на основних показниках першого півріччя 2021 року. 

У січні–червні 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. індекс будівельної продукції склав 100,2%.

Темпи, як бачимо, не дуже, йдемо на рівні минулого року.

Добре, що при цьому вдалося  наростити обсяги житлового будівництва +16.4%.

 Маємо підстави сказати, що будівельники країни роблять помітний вклад у виконання важливого соціально-економічного завдання держави – забезпечення доступності житла. Адже потреба у власному житлі залишається в країні досить високою.

Відзначаємо в цьому контексті і певні зусилля керівництва держави, спрямовані на вирішення житлової проблеми.

Найперше, це програма іпотечних кредитів під 7% річних, на яку з цьогорічного бюджету виділено 300 мільйонів гривень.

Ми сподіваємось на суттєве пожвавлення цього джерела фінансування будівництва, адже поки що в Україні за рахунок іпотеки фінансується менше 10% угод з купівлі житла.  Це значно нижче, ніж у розвинених країнах Європи. Крім того, банки віддають перевагу роботі із вторинним ринком – лише близько десятої частини нових кредитів надається на житло в новобудовах.

За програмою Іпотека 7% дещо більше – 26% позик на первинному та 74% – на вторинному ринках.

 Потенціал зростання іпотечного кредитування суттєвий.

Позитивно і те, що Уряд України подовжив дію Державної програми забезпечення молоді житлом до 2023 року.  Нагадаю, що Будівельна палата послідовно виступає за збільшення частки держави у фінансуванні подібних програм, підтримуємо тут ініціативи нашого партнера – Фонду Держмолодьжитло на чолі з С.С.Комнатним.

Цікавим також є рішення Уряду про створення Міжвідомчої робочої групи з питань сприяння забезпеченню житлом працівників бюджетних установ, правоохоронних органів, військовослужбовців та інших категорій громадян. Як зазначається, вона створюється з метою координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади у питаннях забезпечення житлом громадян цих категорій.   

Важливим ресурсом збільшення доступності житла є реалізація програми реконструкції застарілого житлофонду.

Здається, влада всерйоз взялася за цю справу. Проект нової редакції Закону про реконструкцію уже знаходиться на розгляді профільного комітету Верховної Ради і ми не без підстав сподіваємося, що цей віз нарешті спільними зусиллями зрушить з місця. Чекати нема куди.

Старе житло не молодшає, воно подекуди вже стає аварійно небезпечним.  І на мою думку, на більшості об’єктів уже немає чого говорити про ремонти чи якусь реновацію – треба зносити і будувати квартали нового сучасного доступного житла.  

Важливо, щоб ця важлива і масштабна робота здійснювалася під своєрідним патронатом держави. Приміром, якщо у нас досить ефективно діє програма «Велике будівництво», то чому б не ініціювати програму  «Велика житлова реконструкція»? Ефект був би не меншим.

А під певні державні гарантії і інвестиції пішли б веселіше, у тому числі з-за кордону.  

 Щодо реорганізації системи архітектурно-будівельного контролю.

 За державною статистикою у 2020 році порівняно з 2019 роком введення в експлуатацію житла скоротилося на 47,9% – до 5,749 млн кв. м.

                                                                                   11 млн. кв.м.     у 2019 році, 

                                                                               8,7 млн.кв.м.      у 2018 році.

Всього в експлуатацію було введено 65 тис. квартир, що на 48,1% менше, ніж у 2019 році.

За  експертними оцінками, реформування ДАБІ поки що суттєво не вплинула на кількість ризикових новобудов. На сьогодні їх кількість становить приблизно 52%, тобто кожен другий об’єкт житлового будівництва. При цьому 26% з них продають квартири, не маючи відповідних дозвільних документів.

Як вам відомо, у липні ц.р. прийнято у першому читанні. Проект Закону №5655 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності .

Створено і  Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) як орган державного ринкового нагляду за будівельною продукцією. За словами міністра Мінрегіону Олексія Чернишова, у такий спосіб держава забезпечує захист українського ринку від недоброякісної та фальсифікованої будівельної продукції.

Чекаємо на плідні результати такої роботи.

Ще хотів би привернути вашу увагу до ситуації навколо Закону №5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Його положення прямо стосуються забудовників і, на нашу думку, такий закон просто спровокує збільшення вартості нового житла. Ціни і так зростають щороку –  на енергоносії, метал, цемент, деревину, пластмасу, зростає і вартість кваліфікованої робочої сили.  Все це лягає у собівартість нового житла. 

Так ми хочемо латати бюджет за рахунок ринка житла? Тоді є загроза його зменшення, банкрутства деяких компаній, появи нових тіньових схем продажів.

Вважаю, що влада повинна активніше шукати не нові варіанти оподаткування, а забезпечувати зростання платоспроможності наших громадян, впливати на механізми ціноутворення.

Шановні колеги, на завершення хотів би висловити деякі позиції щодо   питання збереження кадрів у будівництві.

Як вам відомо, у березні цього року Будівельна палата спільно з галузевою профспілкою провела  Круглий стіл на тему: «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів».

Захід був досить цікавий, обговорення теми пройшло за участі авторитетних фахівців.

Було прийнято Підсумковий документ з відповідними рекомендаціями  будівельним організаціям – членам Будівельної палати. Йшлося про  дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та заходів щодо покращення умов праці на виробництві, зниження нещасних випадків та профзахворювань, орієнтування менеджменту на відповідні зміни законодавства з безпеки праці в Україні та запровадження управління ризиками небезпек на робочих місцях.

У цьому зв’язку треба відзначити рішення Уряду про виділення 150 млн. грн. бюджетних коштів на створення  навчальних центрів професійної освіти.

Це якраз те, про що ми говорили на нашому Круглому столі.

Треба, що представники будівельної спільноти на місцях активніше включалися в роботу з створення таких центрів, формування їхньої матеріальної бази, переліку спеціальностей, які потрібні тут і зараз.

Також записано в наших рекомендаціях :

  • Рекомендувати провідним підприємствам галузі відновити практику участі в оновленні матеріальної бази закладів професійної освіти.

Варто  обговорити і питання заробітної плати у будівництві. Хочемо ми чи ні, але саме зарплата є на сьогодні основним чинником при виборі професії чи місця роботи. На жаль, галузь будівництва усе ще залишається малопривабливою у цьому сенсі.

За офіційною статистикою, середня зарплата у будівництві у червні 2021 р. була 11,3 тис грн.   Є зростання, але ми все ще відстаємо від  промисловості – 14,7 тис. грн., чи економіки в цілому – 14,3 тис.грн.

Думаю, що ми з вами повинні виробити певні пропозиції щодо удосконалення Порядку розрахунку кошторисної заробітної плати при визначення вартості будівництва і подати їх для врахування профільному Міністерству.

Це буде нашим важливим вкладом у реалізацію сучасних підходів в роботі з кадрами.  

 

Назад до списку
Вгору