Тези виступу П.С.ШИЛЮКА на спільному засіданні Президії БПУ і Президії НСАУ 13 вересня 2016 року
Про стан будівництва в Україні та завдання Будівельної палати, проектно-архітектурної спільноти щодо вирішення нагальних питань
Шановні колеги!
Щодо стану будівництва, то маю підстави відзначити, що у цьому році будівельний комплекс демонструє певне зростання.
І це важливий посил. Дивіться, за статистичними даними, починаючи з 2012 року обсяги будівельних робіт щорічно зменшувались. Найбільше падіння відбулося у 2014-2015 роках, коли індекс будівельної продукції скоротився відповідно на 20,4 і 14,9%.
Зараз статистика показує, що у січні–липні 2016 р. підприємства України виконали будівельні роботи на суму 30,8 млрд.грн., що на 11,0% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Індекс будівництва житлових будівель зріс на 12,7%, нежитлових будівель – 13,9%, інженерних споруд – на 8,3%.
Звичайно, нам ще далеко до тих обсягів п`ятирічної давнини, але це зростання, яке є зараз, свідчить, що дно вже пройдено.
Якщо розглядати ситуацію в регіональному розрізі, то тут лідерами є Житомирська, Київська, Одеська, Миколаївська, Херсонська області (зростання від 20 до 44%).
Мені особо приємно відзначити Вінницьку і Харківську області, де обсяги будівництва зросли відповідно на 31,8 і 24%. Тут є і зусилля Концерну «Поділля», який очолює Тимофій Миколайович Гіренко і Товариства «Житлобуд – 2» – голова правління Юрій Якович Кроленко. Ці керівники є і членами Президії, і представниками Будівельної палати в своїх регіонах.
Зростають з початку року і обсяги введення в експлуатацію житла. У першому кварталі цей показник збільшився на 13,5%. Щоправда, за перше півріччя зафіксовано незначне зменшення на 0,7%, але, з огляду на зростання індексу будівництва житлових будівель в цілому, є всі підстави сподіватись, що і тут позитивна тенденція збережеться.
Більше половини загального обсягу житла прийнятого в експлуатацію – це індивідуальні будинки, решта – будинки з двома та більше квартирами. При цьому бачимо тенденцію збільшення частки будівництва багатоквартирних будинків з 34% у 2010 році до 49,7% в цьому році.
Зростання обсягів будівництва, як відомо, активізує промислове виробництво, зокрема це стосується металопрокату, будівельних матеріалів і обладнання. За 6 місяців п.р. виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей збільшилося на 10,3%, виробів з бетону – 12,6%, скла – 5,2%, фарб і лаків – на 18,1%. А це дуже важливі позиції для будівельників.
Постає питання, як ми маємо діяти і які перспективи для нарощування обсягів будівництва?
Щодо державної підтримки будівництва житла
Сьогодні житло ми будуємо в основному за кошти населення, купівельна спроможність якого падає. За рахунок державного бюджету за перше півріччя прийнято в експлуатацію житла лише 0,4% від загального обсягу. Практично нічого. Не краще ситуація і з замовленнями місцевих органів.
Програма державної підтримки будівництва доступного житла у нас є. Нею, нагадаю, передбачено будівництво житла шляхом сплати державою частини його вартості за формулою 30х70. На жаль, останнім часом ця програма не фінансується.
Те ж саме стосується програми забезпечення молоді житлом, затвердженої у 2012 році.
У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України на цей рік задекларовано, що Уряд, зосереджуватиметься на виконанні завдань, у т.ч. з розвитку та реалізації програм будівництва доступного житла. І записано дуже правильно.
Не мені Вам пояснювати, що реалізація згаданих програм є дієвим антикризовим заходом, що мало б сприяти збільшенню внутрішнього ринку не тільки в галузі будівництва, а й в інших галузях економіки, пов`язаних з ним.
Крім того, впровадження програм доступного житла дозволить разом з державними коштами залучити у будівництво більше заощаджень громадян. Розрахунки показують, що кожна гривня коштів, яку було вкладено з державного та місцевих бюджетів, стимулює залучення у будівництво 2,85 грн. власних коштів громадян.
Хотілось би сподіватись, що це завдання, записане в урядовій програмі, таки буде виконано. Хоч в наступному році.
Щодо розвитку індустріального будівництва.
Реалізація програм доступного житла і подальше збільшення обсягів будівництва, на мою думку, можливо за умов відновлення та розвитку індустріального методу будівництво.
Як відомо, цей метод є одним із напрямів швидкого спорудження сучасних, економічних будинків. А сьогодні індустріальне житло докорінно відрізняється від того, що будувалося в 60-80 роках минулого століття, перш за все, кращими характеристиками екологічності та енергоефективності. При цьому, зазначу, панельне будівництво надзвичайно поширене в Європі та Америці, де його частка складає від 20 до 40%. Його популярність пояснюється економічністю і якістю житла.
І таке будівництво має хороші перспективи в Україні. Будівельники до цього готуються. На ряді підприємств здійснюється реконструкція існуючої бази, споруджуються нові лінії, впроваджуються сучасні інноваційні технології.
Нещодавно я взяв участь у відкритті технологічної лінії «Екструдер» з виготовлення плит перекриття відомої компанії «Nordimpianti» на підприємстві, що входить до ПБГ «Ковальська».
Корпорація «ДБК-Житлобуд», яку я очолюю, також модернізує свою виробничу базу, споруджує житло з використанням нових високоефективних енергозберігаючих технологій. І подібних прикладів по Україні чимало.
Ми можемо будувати житло з високим рівнем інженерно-технічних рішень та експлуатаційних характеристик, які повністю відповідають сучасним вимогам.
Крім того, переконаний в тому, що наші архітектори і проектанти можуть зробити таке житло красивим, зручним і виразним. Та це ми вже бачимо і сьогодні.
Але вітчизняним домобудівним комбінатам необхідна кардинальна реконструкція. Потрібні кошти і без підтримки держави вирішити цю проблему практично неможливо.
Допомога держави може бути у вигляді податкових пільг, фінансування інноваційних проектів, датування процентної ставки по кредитах тощо.
В разі відновлення та реконструкції ДБК, а їх у нас в радянські часи було більше 80, вони впродовж 4-5 років зможуть удвічі збільшити обсяги будівництва, насамперед доступного і соціального житла.
Потрібно стимулювати цю справу.
Що робити з «хрущовками»?
Ми знаємо з історії які кошти і матеріальні ресурси були спрямовані на розвиток індустріального домобудування в 60-ті роки. Знаємо, що «хрущовки» були невиразними і житло в них було неякісним. Але вони виконали свої функції і тепер через 50 років вони застаріли і морально, і фізично, 80% потребують капремонту, всі інженерні мережі відпрацювали свій термін.
Проблема відома. У сусідів її давно вирішують. Або проводять реконструкцію та модернізацію, або зносять і на їх місці будують сучасні багатоповерхівки, виділяючи людям нові квартири.
І в Прибалтиці, і в Білорусі, в інших країнах СНД, не кажу вже про країни Східної Європи, практично завершують цю роботу.
В Україні далі розмов справа не доходить. Але ж проблема перезріла. Розраховувати, що держава профінансує і все вирішить не можна.
Інвестор буде займатися розвитком проекту за одним чи іншим напрямком тільки коли це йому буде вигідно. І мені видається більш ефективним є метод знесення старих і спорудження нових сучасних будинків.
Але держава повинна законодавчо визначити на яких умовах це буде робитись, як буде відбуватися обмін квадратних метрів, тощо.
І Будівельна палата, і Спілка архітекторів України разом з іншими громадськими об`єднаннями фахівців повинні стимулювати цю справу , допомагати урядовим структурам своїми продуманими пропозиціями.
Щодо поліпшення нормативно-правової бази
Хотів би висвітлити ще одну проблему, що заважає розвитку галузі, це питання зарегульованості. Ми проводимо круглі столи, семінари, інші заходи, в ході яких обговорюються зазначені питання, виробляються пропозиції для передачі на розгляд до відповідних державних установ.
Зокрема, Будівельною палатою разом з Національною спілкою архітекторів опрацьовані заходи щодо скорочення термінів та стадій проходження документів, поновлення у законодавстві правил забудови, ліквідації категорій складності об’єктів будівництва тощо. Відповідні матеріали направлені мною і В.М.Гусаковим до Верховної Ради. За повідомленням голови профільного комітету ці пропозиції враховуються при доопрацюванні змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності. Але ж потрібно, щоб вони були враховані.
Ще один приклад. Разом з Конфедерацією будівельників нещодавно направили звернення до Уряду, Комітету ВР та Міністерства відносно упорядкування питань організації експертизи проектів будівництва об`єктів.
Пропонуємо відійти від штучного обмеження повноважень експертних організацій недержавної форми власності, створення тут однакових умов. Буде менше корупції.
В питанні удосконалення нормативно-правової бази багато залежить від нас.
Візьміть роботу Комітету Будівельної палати України з питань аналітики будівельної галузі та менеджменту, який очолює Анатоль Маркович Кармінський. Він регулярно збирається, радиться з фахівцями, продукує пропозиції. Нещодавно на підставі напрацьованих ним матеріалів ми підготували і направили листа нашому Міністру Геннадію Григоровичу Зубку, в якому виклали проблеми в роботі з розробки нормативної бази інвесторської кошторисної документації та надали пропозиції Палати щодо їх вирішення. Сподіваємось на позитивний результат.
Ми маємо ще ряд комітетів у Палаті, але жоден так не працює. Користуючись нагодою, хотів би звернутися до їх керівників, які є членами Президії Палати, бути більш активними.
Від нашої роботи в цьому напрямку залежить створення сприятливих умов для галузі. А це, власне, і є одним з головних завдань нашої організації.
Щодо рекомендованого рівня заробітної плати в будівництві
Користуючись присутністю тут високих представників Комітету Верховної Ради України та Міністерства хочу поставити ще одне питання, яке має для галузі велике значення.
Мова йде про визначення рекомендованого рівня заробітної плати, що не змінювався більше 4 років. Хоча, як ви знаєте, цінова і тарифна політика в країні зазнали суттєвих змін.
Це призводить до негативних наслідків для будівельної галузі, перш за все, до відтоку кваліфікованих кадрів, які їдуть на заробітки в сусідні країни.
Я від імені Палати звертався з цього приводу до Мінрегіону, до відання якого належить вирішення цього питання, але воно застрягло десь на погодженні з іншими відомствами.
Звертаюсь ще раз від нашого зібрання, допомагайте будівельникам у вирішенні подібних питань.
Про співробітництво з партнерами
Кілька слів хотів би сказати про важливість розвитку співробітництва з нашими партнерами. Це і УСПП, ТПП, Фонд сприяння молодіжному будівництву, тощо.
Останнім часом ми уклали відповідні документи про співробітництво з Національною спілкою архітекторів і Спілкою наукових та інженерних об`єднань України.
Щодо Спілки наукових та інженерних об`єднань можу сказати, що зараз з колегами з цієї організації ведеться робота щодо підготовки і поетапного входження нашого будівельного комплексу до європейського простору. Нам конче потрібні інвестиції звідти і сучасні технології. А наш партнер є членом ряду європейських авторитетних організацій.
Є чимало позитивних свідчень нашої співпраці з Спілкою архітекторів. Сьогодні про це ще буде мова.
Дивіться, шановні колеги, вже те, що ми разом проводимо сьогоднішнє засідання свідчить про наше бажання покращити стан справ у нашій спільній роботі, а ми працюємо на Будівельний комплекс країни.
В кінці свого виступу хочу ще раз щиро подякувати Вам, шановний Володимире Миколайовичу, Вашим колегам – членам Президії НСАУ за співпрацю.
Дякую за увагу.