Тези доповіді Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Ради БПУ 9 лютого 2021 р.

Шановні колеги!

Сьогодні маємо обговорити підсумки роботи будівельних організацій в 2020 році та визначити наші завдання на перспективу.

Минулий рік був дуже непростим для всіх нас, ми вперше зіткнулися з таким поняттям як карантинні обмеження, запроваджені у масштабі цілої країни. Ми працювали в умовах зменшення ділової активності більшості підприємств та,  відповідно, доходів громадян – основного інвестора житлового будівництва. До всього, будівельникам довелося відчути на собі всю неоднозначність реформування системи ДАБІ.

Також сьогодні є необхідність обговорити, що можемо зробити в нинішньому році, щоб галузь вийшла на нормальні показники, обговорити питання нормативно-правового регулювання роботи будівельників, визначитися, які пропозиції щодо законодавчої підтримки галузі може висунути Будівельна палата.

Але на початку традиційно хотів би проаналізувати деякі результати  минулого будівельного року.

Головне, будівельники пройшли випробування своєрідним стрес-тестом в умовах пандемії. За це велика вдячність всім працівникам галузі.

Звичайно, не обійшлося без форс-мажору, певного зниження виробничих показників, але в цілому галузь  зберегла свій потенціал, передовсім, кадровий.

Маємо навіть невелике зростання чисельності зайнятих у будівництві –  за даними Держстату на 4 тис працівників.

При цьому зменшилась і кількість вакансій – з 23 тис. у 2019р. до 13 тис. у 2020 році.

Щодо власне виробництва.

 За підсумками  2020 року індекс будівельної продукції склав 104,0%.

Тобто випереджаємо навіть рівень минулого року,  досить успішний для будівництва. Тоді було 120%

Якщо говорити про загальний обсяг будівельних робіт в Україні, то помітно, що активне будівництво ведеться лише у кількох областях:

традиційно  – у столиці – 21,6 % від загального обсягу виконаних робіт, також в Одеській області – 14,0%, Дніпропетровській – 8,9%, Харківській – 7,2%,   Львівській – 7,1%. У Київській області – 6,3%. 

Нескладно порахувати, що ці шість регіонів дають майже дві третини усіх виконаних будівельних робіт в країні.

Водночас у десяти регіонах будівництво ведеться в межах одного відсотка, плюс-мінус. Це, передовсім, Херсонська, Сумська, Кіровоградська, Закарпатська, Житомирська, Черкаська області.

Як бачимо, показники роботи галузі досить суперечливі. Та, вважаємо, вони іншими і не могли бути у цей непростий період.

В першу чергу це помітно у секторі житлового будівництва.

У першому півріччі обсяги введеного житла впали майже на чверть порівняно з 2019 роком і лише потім  вдалося дещо покращити ситуацію. Індекс будівництва житла у 2020 році склав  81,5%.

   Можна послатися тут на об’єктивні причини, коли перша половина року, по суті пішла на адаптацію до карантинних умов. Офіси продаж просто фізично не могли приймати потенційних покупців.

Але слід визнати, що проблем додала і важка реформа ДАБІ, яка й досі незавершена.

За даними Національного банку України, у першому півріччі в Києві було офіційно введено в експлуатацію майже вдвічі менше житла у багатоквартирних будинках, ніж рік тому. Це передовсім пов’язано з ускладненням процесу отримання сертифікату введення в експлуатацію

Житлові площі, на будівництво яких видано дозволи, теж помітно скоротилися: більш ніж на третину в Україні та майже в сім разів у Києві.

Дещо кращою була ситуація в регіонах, оскільки тут місцеві органи будконтролю мали свої повноваження на видачу дозволів.

Я виступав тоді на урядових нарадах з питання реформування ДАБІ і застерігав: головне – щоб замість одного корупційного органу не створити ще більше нових.

Ну, як сталося далі – відомо усім.  За висновком експертів Нацбанку, первинний ринок нерухомості залишається неврегульованим та непрозорим, що створює ризики як для приватних інвесторів – фізичних осіб, так і для банків-кредиторів.

Тепер чекаємо, що робоча група Мінрегіону, як було заявлено, напрацює новий законопроект, який буде внесений на розгляд парламенту на початку  року.

Будівельна палата надала експертні пропозиції з цього питання.

На нашу думку, наявність кількох органів центральної виконавчої влади, що регулюють відповідальність не тільки у сфері контролю, але й у нагляду, може призвести до збільшення непорозумінь у будівництві. Тим більше, що чинне законодавство, зокрема Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» вже і так дублює дозвільні та погоджувальні функції.

Тому вважаємо, що система державного архітектурно-будівельного контролю має бути єдиною, зосередженою в одному органі центральної виконавчої влади з поєднанням наглядової функції у постійному режимі на весь період будівництва.

Хочу наголосити, що зменшення обсягів житлового будівництва не може допускати за будь-яких обставин. Це важливе соціальне завдання для кожної держави.

На жаль, останні роки ми бачили згортання бюджетної підтримки загальнодержавних програм будівництва житла для громадян, які потребують соціальної підтримки, передовсім, молоді, учасників бойових дій, вимушених переселенців.

Добре, що наприкінці 2020 року з’явилося рішення Уряду щодо подовження дії Державної програми забезпечення молоді житлом до 2023 року. Побачимо, яким буде на ділі фінансування цієї житлової програми.

5 лютого я взяв участь у засіданні Наглядової Ради фонду Держмолодьжитло.  Багато там було висловлено слушних думок, зокрема, я у своєму виступі підкреслював необхідність посилення участі держави у програмах молодіжного доступного житла.

Також свої ресурси і можливості має місцеве самоврядування, яке в умовах децентралізації отримує нові повноваження і додаткові немалі кошти.

У нас є позитивний досвід, коли місцева влада активно займається житловими програмами, знаходить кошти під пільгове кредитування. Це, передовсім, у Харкові, є приклади у Вінниці, Одесі.

Але цього недостатньо.

Є певні сподівання  на активізацію іпотечного кредитування житла.

У Державному бюджеті на 2021 рік передбачені статті щодо іпотечного кредитування та придбання житла у фінансовий лізинг.

Добре, що затверджено Програму «Доступна іпотека» під ставку 7%. Це має полегшити доступ громадян до придбання житла на первинному та вторинному ринку.

Будівельна палата давно і послідовно наполягала на розширенні цих напрямів фінансування будівництва житла.

Поки що, за рахунок іпотеки фінансується менше 5% угод з купівлі житла. Причому банки віддають перевагу роботі із вторинним ринком: лише близько десятої частини нових кредитів надається на житло в новобудовах. Це свідчить про високі ризики, які несе первинний ринок як для банків, так і для інвесторів у житло.

Певний оптимізм маємо і в зв’язку з намірами  керівництва держави розширити у 2021 році Національну програму «Велике будівництво».

Це означає нові проєкти, нові капіталовкладення.

Зокрема, як було заявлено міністром Мінрегіону О.М.Чернишовим, за програмою «Велике будівництво» у 2021 році, окрім соціальної інфраструктури –  шкіл, дитячих садків, лікарень, культурних об’єктів – будуть реалізовуватися і інші проєкти розвитку регіонів.

На це буде спрямовано не менше 30% коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Йдеться, зокрема, про нові індустріальні парки, економічні агломерації, об’єкти туристичної інфраструктури, водопостачання тощо.

Все це відкриває перед будівельниками нові можливості. Треба лише активніше працювати з органами влади на місцях, знаходити своє місце у програмах регіонального розвитку.

В ході розвитку процесів децентралізації очікуємо і на збільшення фінансування житлових програм на рівні місцевих бюджетів.

Сподіваємось також, що нарешті дійде справи і до реалізації програми реконструкції застарілого житла, на чому давно наполягає Будівельна палата. Багато років усі говорять про це, уже існує і нова редакція закону. Між тим старе житло зношується ще більше, подекуди стає непридатним і небезпечним для проживання.

Також зверну вашу увагу на те, що Мінрегіон проводить громадське обговорення проєкту Закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів об’єктів будівництва».

У цьому законопроекті є багато новацій, які прямо стосуються забудовників і тому заслуговують на нашу увагу.

Зокрема, автори законопроекту заявляють, що основною метою  Закону є: – створення механізмів для прозорого залучення коштів фізичних та юридичних осіб в будівництво, – запровадження гарантійної частки будівництва об’єкта нерухомого майна з метою гарантування добудови об’єкта у випадку фінансової неспроможності замовника будівництва, – визначення особливого механізму банкрутства юридичних осіб  замовників будівництва тощо.

Вважаю, що Будівельна палата має виробити свою позицію з цього законопроекту.

Шановні члени Ради, далі хочу проаналізувати деякі аспекти діяльності Будівельної палати.

Всі ви були минулого року учасниками Загальних зборів членів Будівельної палати. На них було прийнято нову редакції Статуту БПУ, яка повніше враховує вимоги законодавства до діяльності нашого професійного об’єднання, оновлено організаційну структуру Палати, переглянуто повноваження та склад її керівних та робочих органів.

Крім Загальних зборів, було проведено 2 засідання Ради БПУ та 3 засідання Президії БПУ. Обговорювалися, зокрема, питання роботи будівельників у період карантинних обмежень, реформи ДАБІ, діяльності комітетів БПУ як основної аналітичної ланки об’єднання.

До керівництва цих комітетів прийшли нові люди –  авторитетні фахівці галузі. Ми розуміємо, що всі вони працюють в комітетах на громадських засадах, та все ж чекаємо більшої активності, більше пропозицій,зокрема,  щодо нормативно-правового забезпечення будівництва.  

Як вам відомо, наприкінці минулого року ми направили всім членам Ради Підсумковий документ, в якому докладно проаналізовано роботу Будівельної палати та її органів, зокрема, її комітетів та Виконавчої дирекції, спрямовану на виконання статутних функцій Палати.

Будівельна палата продовжувала свою діяльність, спрямовану на захист інтересів будівельників, співпрацю з державними органами та місцевим самоврядуванням з метою вдосконалення нормативно-правової бази будівництва в країні, на дотримання правил чесного і прозорого ведення підприємницької діяльності, підвищення престижу професії будівельника, розвиток партнерських і міжнародних зв’язків тощо

Сподіваюсь, ви ознайомилися з Підсумковим документом, і це звільняє мене від необхідності детально зупинятися на цих питаннях.

Тому запрошую вас до активного обговорення порядку денного.

Бажаю  всім плідної роботи.

Дякую за увагу.