Тези інформації П.С. Шилюка, Президента Будівельної палати України, Героя України на засіданні Ради БПУ 18 лютого 2025 року

Шановні колеги – члени Ради Будівельної палати України, шановні високі гості засідання!

Підсумки роботи в 2024 році ми підбиваємо в час, коли повномасштабна російська агресія продовжується вже повних три роки.

Вона принесла в нашу країну багато лиха, створила безліч гострих проблем. Ворог завдає нам величезних збитків, зокрема промисловій і соціальній інфраструктурі та житловому фонду. Маємо багатомільярдні збитки.

Росія вже знищила, або суттєво пошкодила близько 60 млн. кв. метрів житла, ми втратили те, що будували  останні 6 років.

Війна в цілому негативно позначилася на будівельній сфері.

Галузь сьогодні працює в складних умовах – нестача коштів, кадровий голод – тут з відомих причин маємо дефіцит до 40%, зростання вартості будівельних матеріалів і послуг (+24% в 2024 р.), є багато інших проблем.

В той же час розуміємо, що потреби у відновленні зруйнованих і пошкоджених об’єктів зростають.

І будівельники роблять все можливе, щоб зберегти свій потенціал,  підготуватися до цієї великої роботи.

В цілому в 2024 році будівельний ринок в грошовому еквіваленті зріс порівняно з 2023 роком на 6% і становив біля 170 млрд. грн. (3,9 млрд євро).

За січень – вересень 2024 року введення в експлуатацію житла збільшилося на 23% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 6 млн. 733 тис. кв. метрів.

Примітка: В 2023 році всього  по Україні введено 7,4 млн.кв. м.

Серед регіонів лідирує Київська область – в цілому  введено 1,4 млн. кв. метрів, або 14,9 тис. квартир (20,7% загальноукраїнського обсягу).

В Києві – 814 тис. кв. м. або 12,1 тис. квартир (5,2%), тут маємо зменшення до минулого року на 2,9%.

У Львівський, Івано-Франківський, Вінницький областях показники вищі від загальноукраїнських – від 11,6 до 5,2 відсотків.

Тенденція така, що по року будемо мати десь  порядку  10 млн. кв. метрів.

Нагадаю, що в передвоєнному 2021 році було введено  11,4 млн.кв. метрів.

Наче б  і немало, але з урахуванням загострення житлової проблеми  за рахунок збільшення до 7 млн внутрішньо  переміщених осіб, людей, які втратили житло через війну, ветеранів, інших категорій, що гостро потребують житла, цього критично недостатньо.

При цьому слід мати на увазі, що і до того житлова забезпеченість в Україні була вкрай низька.

В останні роки вводилось в експлуатацію приблизно 200 кв. метрів на 1 тис. населення (без окупованих територій).

В країнах Заходу , де житла і так достатньо, нових квартир будується в 5 разів більше.

Звичайно, головна проблема тут відсутність достатнього фінансування.

В першу чергу відсутність коштів у потенційних власників квартир населення.

У зв’язку з реалізацією Урядових рішень щодо стимулювання будівельників через Програми  єОселя і єВідновлення у забудовників з’явилася деяка надія.

З початку дії Програм видано 13,5 тис. кредитів на 21 млрд. грн.

На початок цього року завдяки зусиллям нашого профільного Комітету Верховної Ради на чолі з Оленою Олексіївною Шуляк, ситуація   потрохи  змінюється на краще. Знаходяться додаткові кошти і в державному бюджеті і деякі Європейські банки виділяють кошти. Проте з урахуванням зростаючих потреб населення, це не вирішує проблему.

На всіх наших зустрічах ми постійно говоримо, що для пришвидчення вирішення проблеми житла, яке є серед ТОП  потреб громадян, необхідно переходити на масове спорудження  сучасного, доступного, індустріального житла.

Воно є екологічним, енергозберігаючим і за іншими характеристиками не поступається дороговартісним монолітно-каркасним будинкам, але є значно дешевшим і доступним для населення.

Нагадаю, що сертифікат, який виділяється для купівлі  житла за програмою єВідновлення складає  1,5 млн. грн. Що за ці кошти можна придбати в дорогих будинках?

Потрібні зміни в пріоритетах і в структурі споруджуваного житла.

Та і в цілому мають змінитися  напрямки житлової політики.

Контури цього питання  могли б бути окреслені в законопроєкті «Про засади відновлення України», який щось давно не приймається.

Натомість знаємо, що вже  у Верховній Раді є документ  «Про основи житлової політики», ряд інших важливих законопроєктів, які мають визначити правила гри  в умовах війни і повоєнного  відновлення країни.

Важливо, що з’являються поняття  орендне житло, соціальне житло, доступне житло, муніципальне житло.

За повідомленням Віце-прем’єр-міністра Олексія Кулеби, Уряд напрацьовує  житлову програму для людей, які через війну втратили житло. Проєкт передбачає використання для цього виключно кредитних коштів міжнародних банків розвитку.

За його словами зараз відточується модель за якою у межах громади мають надавати земельну ділянку для будівництва та беруть на себе зобов’язання підвести туди всі комунальні мережі.

Це житло міське, тобто належить громадам і надається  для переселенців, а за суттю це службове житло.

Передбачається, що  цьогоріч почнеться реалізація пілотного проєкту зі спорудження 50 000 квартир в різних містах України.

В цьому повідомленні, як для мене  ключовою є теза, що громади надають земельну ділянку та підводять необхідні комунікації.

Взагалі питання землі для житлового будівництва, з його великою корупційною складовою, сьогодні є чи не головною проблемою для забудовників. Навколобудівельні ділки, які  мають доступ до влади , наживаються, а  тінь лягає на будівельників.

Останні події в Києві – яскрава тому ілюстрація.

Думаю, що сьогодні більш детально розповість  про зміни  в житловому законодавстві і нових підходах тут Олена Олексіївна Шуляк, яка взяла на себе і успішно виконує роль лідера в цій сфері.

Але ми розуміємо, що навіть хороші закони самі по собі не призведуть до «Буму» в житловому будівництві.

В наш час не можна сподіватися тільки на ринок, на ініціативу  місцевої влади, якщо  ми хочемо  швидше поповнювати житловий фонд, вирішувати гострі проблеми людей.

Держава має, зокрема, тримати в руках процеси фінансування. Навіть західні країни пройшли через державне фінансування, субсидії для регіонів, певних груп населення.

Тут на соціальні житлові програми виділяються значні кошті, від 0,1 – 0,3% ВВП в Італії та Греції, до 1,2-1,4 у Фінляндії, Данії та Австрії. Навіть в США, де рівень житлового забезпечення досить високий,  є федеральна підтримка іпотеки. У Великій Британії є Національна програма доступного житла.

В Україні тим більше потрібні державні і регіональні програми розвитку житлового будівництва.

В них мають бути передбачені зобов’язання держави, місцевого самоврядування щодо залучення інвестицій, в т.ч.  міжнародних, заходи щодо стимулювання будівельних компаній, які займаються модернізацією виробництва, будують сучасне, доступне житло.

Потрібні чіткі  програми відбудови виробничої бази  будівництва та будматеріалів, в першу чергу   підприємств домобудування. Сьогодні таких підприємств домобудівних комбінатів, в країні одиниці. За рахунок чого ж будемо  в 2 – 3 рази збільшувати  обсяги введення житла?

Сьогодні в засіданні беруть участь і представники державних установ і наших провідних будівельних компаній – люди, які добре знають проблеми будівництва, зокрема житлового.

І я сподіваюсь, що разом ми сформулюємо  пропозиції, які допоможуть  і нам і владі краще справлятися із задачами, які ставить життя.

Війна закінчиться і треба вже  зараз готуватися  до відновлення країни.

Дякую за увагу.