Вступне слово і виступ П.С. Шилюка, Президента Будівельної палати України, Героя України на спільному засіданні Ради БПУ, 05.08.2026

Шановні учасники засідання!

Перш за все хочу привітати всіх Вас, членів Ради Будівельної палати, представників Профспілки будівельників, Академії будівництва, КНУБА, з якими ми разом проводимо цей захід.

Ми вітаємо також тут представників будівельних компаній, ветеранів галузі, керівників наших партнерських організацій.

Щира вдячність високим представникам Центральної і Київської влади:

Олені Олексіївні Шуляк, Голові Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

Наталії Вікторівні Козловській, заступниці Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Так тепер називається наше відомство.

– Андрію Олександровичу Вітренку, заступнику Міністра освіти і науки України.

Петру Олександровичу Пантелеєву, в.о. першого заступника голови КМДА.

Сергію Олександровичу Мовенку, Голові Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Дякуємо що Ви завжди з нами і особливо на цьому засіданні, яке відбувається напередодні нашого Професійного свята – Дня будівельника і в період, коли виповнюється 20 років нашому громадському  об’єднанню  будівельників – Будівельній палаті України.

Я дякую за участь у засіданні Анатолія Кириловича Кінаха, відому в України і за її межами людину, нашого надійного партнера і друга.

До речі, вчора у Анатолія Кириловича був День народження. І давайте разом привітаємо його.

У своєму вступному слові я хочу спочатку кілька тез присвятити нашій Палаті.

Не час сьогодні влаштовувати широке відзначення подібних дат, але сказати добре слово людям, будівельникам і організаторам нашої справи ми зобов’язані. Так само за традицією, кращих представників наших організацій ми представили до нагород. Деякі з них вручимо сьогодні, інші передамо в колективи.

Наше Всеукраїнське об’єднання будівельників – Будівельна палата України була зареєстрована і почала діяти з травня 2006 року.

Біля її витоків стояли авторитетні діячі галузі на чолі з Народним депутатом України, Лауреатом  державної премії Володимиром Поляченком, який і став  першим Президентом Палати.

Віддаємо належне і  Станіславу Сташевському, теж Народному депутату  на той час, який був, як кажуть «натхненником і організатором» цієї  структури, таким він залишається і по цей день.

Хочу подякувати Володимиру Петренку, Тимофію Гіренку, Володимиру Дзерику, Юрію Карпенку, Анатолію Беркуті, Анатолю Кармінському, Володимиру Сліпецькому та іншим людям, які були серед засновників Палати, творили її історію і сьогодні продовжують активно працювати  разом з нами.

З 2013 року маю честь очолювати нашу славну організацію я.

За 20 років Палата стала авторитетною структурою для  більш ніж 200 будівельних компаній, наукових і проєктно-конструкторських установ, закладів будівельної освіти, інших  організацій галузі.

Різні були часи в діяльності організації – багато корисного було зроблено в період коли діюча на той час система управління занепадала, погіршувався стан справ в галузі. Тоді вдалося об’єднати зусилля колективів, багато було зроблено для модернізації виробничої бази, координації взаємин з органами влади і місцевого самоврядування, захисту професійних інтересів.

Палата завжди напрацьовувала і відстоювала своє бачення стратегії розвитку містобудування і сьогодні бере активну участь в осучасненні законодавчої і нормативної бази будівництва, її гармонізації з нормами Європейського Союзу.

Розроблено низку пропозицій, спрямованих на реконструкцію застарілого житла, іпотечного кредитування, модернізацію виробничих потужностей домобудування, збереження кадрового потенціалу, зокрема удосконалення професійної підготовки робітників.

Питання розвитку міжнародного співробітництва, залучення зарубіжних колег до підвищення технічного рівня галузі Будівельна палата вирішує через створену разом з партнерами Українську Раду інженерів-будівельників. Ця структура стала повноправним членом Європейської Ради цивільних інженерів та в  якості асоційованого члена Європейської Ради інженерних палат.

Треба визнати, що не все із запланованого нам вдається реалізовувати. Спочатку пандемія внесла значні корективи в роботу будівельників і нашого об’єднання.

Але з найбільшими труднощами галузь, відповідно і наша Палата, зустрілися через Російську агресію, яка вже призвела до знищення тисяч промислових і цивільних об’єктів, критичної інфраструктури, всього того що ми і наші попередники створювали десятиліттями, та і століттями.

Серед напрямків нашої діяльності щодо стабілізації галузі в умовах війни, підготовки будівельників до повоєнного відновлення, ми виділяємо вирішення житлової проблеми громадян, де ситуація за визначенням Міжнародної Організації Міграції через війну є критичною.

Ми неодноразово торкалися різних аспектів цієї теми, але ситуація вимагає ще раз повернутися до неї.

Шановні колеги!

Своє слово по порядку денному засідання я знову змушений починати з того, що продовжуються щоденні руйнування  наших населених пунктів, життєве важливих  об’єктів.

За оцінкою Світового банку, Уряду України, Єврокомісїї і ООН потреби України у відновленні й реконструкції на наступні 10 років уже оцінюються у 588 млрд. доларів.

Найбільших втрат зазнав  житловий сектор – знищено або критично пошкоджено біля 14% всього житлового фонду країни.

Тут збитки оцінюються приблизно у  $61 млрд.

Постійно зростає і потреба в житлі. За даними міжнародних організацій загальна потреба в житлі оцінюється в 600 млн. кв. метрів.

450 – це застарілий житловий фонд що накопичився ще до війни.

І близько 150 млн.кв. метрів житла пошкоджено чи знищено через бойові дії.

Щорічні обсяги житлового будівництва покривають лише малу частину реальної потреби – менше 2% на рік.

В цілому будівельна галузь України за попередніми  підсумками I  півріччя 2026 р. демонструє змішану динаміку:

Після деякого зростання у 2023 -2025 роках  сектор зіткнувся  із:

– сповільненням обсягів робіт;

– подорожчанням будівництва;

– дефіцитом кадрів.

із зміщення попиту у бік  відновлення житла та інфраструктури.

За офіціальними даними у I кварталі 2026 року введення житла в експлуатацію залишалося майже на минулорічному рівні, зменшилося лише на 0,1% – до 2,289 млн.кв.м. Квартир введено 29,6 тис, що на 4,3% більше відповідного періоду минулого року.

Найбільші обсяги житла зафіксовані у Львівський, Одеській, Івано-Франківській, Закарпатській областях.

У Києві введено 280 тис.кв.м., або 12,6% загальноукраїнського обсягу.

Важливу роль для будівельного ринку відіграє державна програма «єВідновлення» – за даними  Мінекономіки станом на червень 2026 року допомогу для  ремонту та купівлі житла отримали 206,5 тис  сімей на загальну суму 104 млрд. грн. 

Програмою «єОселя» змогли  скористатися 4,1 тис. родин.

В осучасненні містобудівного, зокрема житлового законодавства, прийнятті корисних для галузі законів,  останнім часом багато робиться.

Тут слід відзначити зусилля нашого профільного Комітету Верховної Ради, Олени Олексіївни Шуляк, яка взяла на себе роль лідера в цій сфері.

І наше Міністерство, Наталія Вікторівна Козловська, яка продовжує очолювати відповідний напрямок, робить корисну роботу.

Прийнято важливий Закон «Про основні засади житлової політики», який передбачає впровадження ефективної кредитно-іпотечної політики, законодавчо визначена суть орендного, доступного та службового житла.

Важливо щоб цей і інші «правильні» законодавчі і нормативні акти виконувались.

На всіх наших зібраннях ми говоримо і подаємо пропозиції щодо:

• масового переходу на індустріальне будівництво житла за сучасними технологіями. Адже дороговартісним монолітно-каркасними будинками бізнес-класу, питома вага яких залишається великою, або котеджами, будівництво яких зараз випереджає все інше, проблему забезпечення людей житлом не виришимо.
• необхідно розвивати і осучаснювати виробничу базу компаній, особливо індустріального будівництва, будматеріалів.

Для цього потрібно встановлювати відповідні преференції, застосовувати  різні види стимулювання компаній.

• мають бути чітко окреслені завдання держави, місцевого самоврядування, будівельного бізнесу та і громадських організацій щодо залучення інвестицій, в т.ч. міжнародних, тощо.

Для цього потрібна відповідна загальнодержавна програма, бо сьогодні системи в цій роботі  не бачимо.

Колись війна закінчиться і потрібно переходити від самодіяльності до організованої  великої роботи по відродженню країни, зокрема вирішення найбільш гострої соціально-економічної проблеми – забезпечення наших громадян житлом.

І не 10 – 11 млн.кв. м. житла потрібно вводити щорічно, а в рази більше.

Є ж у нас створена Указом Президента України Національна Рада з відновлення України від наслідків війни. Нею передбачено розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України.

При нещодавньому призначенні заступника Голови свого офісу Сергія Соболева Президент України наголосив що той має, зокрема, очолити роботу щодо наповнення реальним змістом цього плану.

В його рамках і мають бути конкретні питання збільшення потужностей і модернізації будівельних компаній, інші заходи щодо розвитку їх потенціалу.

І звичайно вирішення проблем забезпечення людей житлом.

Ми готові долучитися до розробки відповідних пропозицій.

Я дякую за увагу і готовність учасників засідання обговорити ці важливі питання.