Галузь зберегла свій потенціал і спроможна будувати багато і якісно

Інтерв’ю Президента Будівельної  палати України, Героя України П.С.Шилюка

Як на будівельній галузі позначилася «коронокриза»? З якими питаннями та проблемами нині стикаються будівельники? Що, на Вашу думку, слід зробити у першу чергу аби зменшити негативний вплив цієї ситуації?

Від самого початку запровадження карантинних заходів було зрозуміло, що ці вимушені обмеження негативно позначаться на економічній активності. І особливо у тих галузях, які потребують фізичної присутності працівників, передовсім це будівництво.

Ми передбачали таку ситуацію і тому оперативно звернулися до Уряду з проханням  дозволити  продовження спорудження житла, важливих соціальних та інфраструктурних об’єктів, в першу чергу передбачених  проектом «Велике будівництво».

Нас почули, і як відомо,  на початку квітня Кабінет Міністрів  прийняв відповідне позитивне рішення.

Будівельна галузь продовжувала свою роботу звісно, з урахуванням  санітарно-епідеміологічних вимог.

До речі, у цій ситуації ми радилися і з нашими колегами   з Європейської Ради інженерів-будівельників, обмінювалися думками щодо заходів з підтримки будівельного бізнесу.  Зокрема, ми цілком солідарні з позицією європейських колег щодо необхідності збереження кадрів, висококваліфікованого персоналу у  період кризи, створенням з боку держави системи компенсацій втрат, яких зазнає бізнес.

Все ж уникнути падіння обсягів виробництва не вдалося.  У першу чергу через порушення  звичних  технологічних зв’язків між  забудовниками, підрядниками, органами влади та інвесторами.  Були зупинки, наскільки мені відомо,  на об’єктах, які споруджують малопотужні, несистемні забудовники.

 Все це  ускладнювалося іноді просто  неможливістю працівникам вчасно дістатися до місця роботи, особливо коли було припинено пасажирські потоки  між столицею та іншими регіонами.

На деяких виробництвах, по можливості,  організовували підвезення робітників,  харчування на робочих місцях.

Я хочу тут подякувати всім будівельникам, працівникам галузі, які у такий непростий період  працювали на об’єктах, підтримували необхідний виробничий ритм. 

Тепер, власне, щодо показників.   Тут слід підкреслити, що саме у будівництві зниження обсягів виробництва менші, ніж загалом по промисловості. Наприклад, у квітні 2020р.падіння  промислового виробництва в Україні порівняно з квітнем 2019р. склало 16,2%, у гірничо-металургійному комплексі –  близько 30%, машинобудуванні – 19%. В той же час індекси будівельної продукції у січні-квітні поточного року склали 91,3% до відповідного періоду попереднього року, тобто падіння лише 9% .

На жаль, отримали помітне зниження обсягів зданого в експлуатацію житла порівняно з минулим роком –  84,3%.  А столичний Київ за січень-березень показав навіть 50% зниження обсягів.

Але чи критично це? Чи можна говорити про кризу у будівництві житла? 

Аж ніяк.  Галузь в цілому зберегла свій потенціал і спроможна будувати багато і якісно. Зберігається  і традиційно високий попит на нове житло. Більшість людей в Україні потребують поліпшення житлових умов – це факт.

 Як карантин вплинув на продажі житла? Як, на вашу думку, буде змінюватися ціна на квартири? Чи є підстави для підвищення цін?

Наскільки мені відомо, динаміка продажів на первинному ринку залишається позитивною. Є певний надлишок пропозицій, але це стосується переважно квартир підвищеної комфортності.  На житло економ-класу попит завжди стабільний.

Зокрема, у нашій корпорації «ДБК-Житлобуд» на даний час немає проблем з реалізацією  новозбудованого житла. Офіс з продаж працює активно і результативно.

Можу тут послатися на думку президента Спілки фахівців нерухомого майна України Віктора Несіна, члена Ради Будівельної палати, який вважає, що критичних змін на ринку нерухомості не сталося. Той, хто планував придбати нове житло, той і купує його. Всі необхідні служби в тому чи іншому режимі працюють, об’єкти будівництва доступні для переглядів та відповідного оформлення документів.

Щодо цін, то я не бачу причин для їхнього особливого зростання. Все-таки купівельна спроможність більшості наших громадян є невисокою, та й кредитні пропозиції зараз є привабливі.

Зокрема, наші давні партнери з банку «Глобус» зазначають,  що банк активно розвиває іпотечне кредитування. За їхніми даними, не зупинено жодну  кредитну програму, продовжується активна робота на первинному ринку.

Втім, думаю, ринок житла ще не відчув  усіх наслідків карантинних обмежень. Тому можливі коливання цін у будь-який бік.

В цілому, на мою оцінку, остаточні підсумки 2020 року будуть більш оптимістичними для будівельної галузі, ніж маємо зараз.

Очевидно, цьому сприятиме і реформування системи ДАБІ. Яка ваша думка з цього приводу?

Мені за останній час довелося брати участь у кількох нарадах  щодо реформи дозвільної системи, в тому числі за участю Прем’єр-міністра.  У своїх виступах я наголошував: з корупцією треба боротися, треба вичищати кабінети від хабарників, але  головне, щоб замість одного корупційного органу  ми не створили кілька нових, щоб не змусили  будівельників ходити від однієї інстанції до іншої.

Ми сподіваємось, що нові  пропозиції Уряду  можуть суттєво покращити бізнес-клімат у будівництві, спростити порядок надання дозволів, зробити прозорою структуру  контролю.

Доречним тут  видається і впровадження системи страхування ризиків замовника, інвестора і підрядника, про що  на нараді говорив Прем’єр.  Це вже давно на часі. 

З експертами Будівельної палати ми готові оперативно розглянути запропоновані новації.

Зокрема, ми підтримуємо запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Думаю, це  дозволить осучаснити порядок надання  послуг у сфері містобудівної діяльності в електронній формі, скоротити строки їх надання, знизити корупційні ризики.

Ми чекаємо також і на іншу законодавчу  підтримку галузі.

Зокрема, йдеться про законопроект «Про надання будівельної продукції на ринку», який прийнято у першому читанні, і який гармонізує наші внутрішні вимоги до якості продукції з вимогами Євросоюзу і таким чином полегшить нам доступ до європейського ринку без додаткової сертифікації.

Тривалий час Будівельна палата обстоює необхідність реконструкції  застарілого житлового фонду.  Як зараз складається ситуація навколо цього?

Є відповідний закон, є і проект нової редакції його (до речі, за ініціативи Будівельної палати він не раз обговорювався в експертному середовищі, до нього вносилися певні правки), але справа не рухається. Очевидно, на це потрібна політична воля, потрібно  запускати в роботу цей законопроект, доводити справу до  логічного завершення. Суспільна вигода очевидна: будівельники отримають додаткові джерела фінансування, обсяги робіт, а тисячі сімей зможуть поліпшити свої житлові умови.  

Теж саме стосується питання будівництва орендного (муніципального) житла.

Знову ж таки треба підкреслити велику роль іпотечного кредитування. Потрібно спрямувати нові фінансові потоки в будівельну галузь, у будівництво житла – все це повернеться в прогресії, а люди зможуть отримати нове, сучасне житло.

Сподіваюсь, до речі, що  і кошти з нової кредитної програми для України від МВФ сприятимуть активізації будівельного ринку.