Президент Будівельної палати України Петро Шилюк взяв участь у засіданні Антикризової ради громадських організацій та Українського союзу промисловців і підприємців

В ході засідання була висловлена ініціатива від імені  ділових асоціацій України, роботодавців, промисловців підготувати звернення до міжнародних інвесторів та бізнес-партнерів України, в якій закличуть продовжувати стабільну співпрацю із нашою державою. Україна гарантує безпеку їх капіталів. Нагадаємо, у зв’язку із напруженою ситуацією на кордонах, загрозою масштабної агресії РФ, за останні місяці з України було виведено капіталів на суму 12,5 млрд. доларів. Ризики негативно позначилися і на вартості цінних паперів держави на міжнародних ринках, ринку авіаперевезень тощо.

До ініціативи, зокрема, долучилися заступник міністра з розвитку стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, заступник міністра фінансів Олександр Кава, представники Державної податкової служби, члени президії Національної академії наук, президент Будівельної палати України, член Антикризової ради громадських організацій, Герой України Петро Шилюк, керівництво Інституту передових оборонних технологій, Київської ТТП, Української аграрної конфедерації, Союзу хіміків та інші.

Експерти обговорили шляхи подолання найбільш гострих викликів для української економіки. Серед них – сировинна орієнтація виробництва і експорту (більше 60%), радикальне зростання цін на енергоносії, загострення зовнішніх загроз, критичне відставання в темпах росту ВВП від інших країн. Так, за 2021 рік валовий внутрішній продукт у нас зріс всього на 3,2%, при цьому не компенсувавши навіть 4% падіння в 2020 році (через локдауни і пандемію). При цьому економіки перехідного типу в світі матимуть прогнозоване зростання ВВП на рівні 7%.

Надзвичайно високою залишається споживча (10%) та промислова інфляція (62% за підсумками року, 69% в січні ц.р.).

Для виробників критично важлива ціна сировини, яка продовжує зростати, а також вартість газу та електричної енергії.

Через це наприкінці року переробна промисловість мала збитки в 28%, металурги – майже 42%, добувна індустрія – 56% і т.д.

Висока вартість енергоресурсів гальмує  подальший розвиток будівельної галузі, адже зростають в ціні металопрокат, цемент, пластик, інші будматеріали. Досягнутий минулого року приріст виробництва будівельної продукції – далеко не межа, будівельники готові реалізовувати масштабні проєкти.

УСПП ще з жовтня 2021 року пропонує уряду прийняти комплексну програму мінімізації стрибка цін на енергоресурси для промисловості.

Завдяки інтенсивним консультаціям чиновники вжили низку заходів, серед яких і встановлення граничної надбавки 20% для газ для виробників соціальних груп товарів. Проте цей перелік обмежений – у нього не ввійшов хімпром, скловари, тепличне господарство тощо, а також даний захід є тимчасовим і не вирішує проблеми в цілому.

Паралельно із цим сусідня Польща, а за нею прогнозовано весь ЄС в ІІ півріччі 2022 року обнулить ставку ПДВ на продукти харчування. Україні слід вживати релевантні заходи підтримки вітчизняних товаровиробників.

«Зірвані програми по видобутку власного газу – за  2021 рік державне  Укргазвидобування скоротило цей показник на 3,7% (на 527,3 млн куб. м). При цьому вноситься законопроєкт про підвищення ренти на видобуток для приватних компаній на 74%, за таких умов інвестори не захочуть вкладатися в цю справу, а Україна матиме ще менше власного газу та збільшить залежність від зовнішнього імпорту», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Турбує промисловців відсутність комплексної державної інноваційно-індустріальної політики. Разом із Мінстратегпромом планується пришвидшити внесення і прийняття ВРУ законопроєкту про державну промислову політику, а також внесення змін до бюджету-2022 щодо виділення фінансування на вже прийняту програму розвитку авіабудування до 2030 року.

Присутній на заході заступник міністра з розвитку стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов підтвердив пріоритетність цих спільних дій, а також закликав профільні ділові асоціації надавати відомству свої пропозиції, а представникам УСПП – ввійти на постійній основі до Колегії Мінстратегпрому.

Також у пріоритетах– напрацювання комплексної політики держави щодо імпортозаміщення – з чітким визначенням, що є базовими галузями промисловості; внесення змін до законодавства про публічні закупівлі і т.д.

Присутні закликали заступника міністра фінансів Олександра Каву підтримати ініціативу бізнес-організацій щодо спільної розробки з КМУ і Нацбанком більш масштабної, ніж існуюча, програми доступу виробників до кредитів.

На засіданні були озвучені і економічні прогнози на 2022 рік. Про це у своєму виступі говорив старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. З даною організацією УСПП має укладений меморандум про співробітництво та активно послуговується аналітичними розробками Ukraine Economic Outlook.

Йдеться про те, що 2022 рік залишатиметься вкрай напруженим для українського бізнесу та інвесторів. Позитивні показники з’являться лише у 4 кварталі року. Зовнішньоторговельний баланс залишатиметься негативним, при цьому розрив збільшиться до 10 млрд. дол. Курс долара перебуватиме у коридорі 28,5-29,5  грн. за долар. При цьому середні зарплати в Україні зростуть на 10-11%, але причиною тут стане брак трудових ресурсів через їх міграцію за кордон, і таким чином потреба втримати кваліфікований персонал та робочі руки.

Незважаючи на всі негативні наслідки російської загрози, утримування високих цін на енергоносії, Україна виконає свої зобов’язання по обслуговуванню державного боргу. Якщо не буде форс-мажорних ситуацій, то з кінця 2022 року спостерігатиметься відновлення.

«Світова економіка перебуває у так званому 8-річному циклі інтенсивного відновлення, наразі йде його другий рік. І Україна також відчує на собі ці тенденції», – наголосив Михайло Кухар.

Всі окреслені пропозиції, аналітику тощо УСПП, роботодавці, Антикризова рада громадських організацій – передадуть уряду і Офісу президента. У тому числі пропонується гнучке зниження ставок ПДВ, прозорий захист внутрішнього ринку від масованого імпорту, товарні інтервенції на споживчому ринку,  недопущення соціально-економічної кризи, погіршення платоспроможності споживачів.

У роботі засідання  УСПП та Антикризової ради взяв участь перший віце-президент Будівельної палати України, член Правління УСПП Станіслав Сташевський.

Ознайомитися детальніше із пропозиціями промисловців можна в актуалізованому документі «Платформа економічного патріотизму» на сайті УСПП.

За повідомленням УСПП та БПУ