В УСПП обговорені питання підтримки українського бізнесу за кордоном
Україна продовжує торгувати на зовнішніх ринках із від’ємним балансом, постачаючи переважно сировину та ігноруючи сигнали можливого наближення чергової світової економічної кризи. Номінально прийнята в 2017 році Експортна стратегія є декларативним документом, який не вирішує важливих для бізнесу завдань, а Експортно-кредитне агентство, що могло стати потужним інструментом фінансової підтримки, досі не запрацювало. Експортери переконані: економічний блок Уряду, Міністерство закордонних справ повинні разом із бізнесом напрацювати експортну інфраструктуру.
Про це йшлося на круглому столі в УСПП, присвяченому удосконаленню системи підтримки українського експорту та розвитку державно-приватного партнерства в зовнішньоекономічній сфері. Серед учасників – представники «Укрметалургпром», «Держзовнішінформ», корпорації «Електрон», «Банк «Січ», «Укравтопром», Київської ТПП, Будівельної палати та інші, а також Управління економічного співробітництва МЗС України.
«Одне із болючих питань – це відсутність в Україні системи фінансового забезпечення, страхування ризиків, умов участі компаній в тих тендерах, які проводяться на постачання продукції і послуг за кордоном. Досі не діє Експортно-кредитне агентство – попри прийняте законодавство. Наразі близько 70% вітчизняного експорту – це сировина. А ми знаємо про прогнози розвитку світової економіки, вони достатньо невтішні. Причини різні, починаючи з відносин США з Китаєм і закінчуючи Брекситом, і в цих умовах постраждають ті економіки, які базуються на продукції з низькою доданою вартістю. Так, Метінвест уже вимушений був оголосити про скорочення персоналу на 30%, триває згортання деяких інвестиційних програм у зв’язку з тим, що на зовнішніх ринках почали падати ціни на метал. І ця тенденція може набирати обертів, відтак ставка на сировину, відсутність експортної інфраструктури і виробництва продукції із доданою вартістю дорого коштуватиме економіці», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Нагадаємо, дефіцит зовнішньоторгівельного балансу України за три квартали 2019 року становить $4,07 млрд, що на 6,42% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Учасники засідання запропонували УСПП звернутися до Уряду із ініціативою докорінного удосконалення Експортної стратегії, підготовки кадрів та відновлення роботи торгівельно-економічних місій при посольствах. Зокрема, нагальним є створення національної експортної галузі та її інфраструктури. Це потребує значних інвестицій, і тут уже можна говорити про державно-приватне партнерство.
Як зазначають в УСПП, ці пропозиції будуть доведені до уряду, у тому числі – в рамках наради щодо модернізації взаємодії МЗС, ТПП та бізнес-асоціацій вже на початку грудня ц.р.
В обговоренні питання, зокрема, йшлося про участь українського будівельного бізнесу на європейському ринку. Констатовано, що на сьогодні лише окремі компанії мають можливість працювати тут тільки в якості субпідрядника, водночас сотні тисяч українських робітників, будівельників на власний страх і ризик їдуть за кордон, нерідко в якості напівлегальної робочої сили.
На думку виступаючих, слід активізувати можливості новоствореної Української ради інженерів-будівельників (члена Європейської ради цивільних інженерів) не лише у напрямі залучення в Україну нових технологій та матеріалів, інвестицій, але й для навчання та сертифікації вітчизняних інженерних кадрів за європейськими стандартами, що сприяло б просуванню українських будівельних послуг на європейський ринок.
Джерело: УСПП та Будівельна палата