Відновлення України за новими технологіями

18 березня в рамках Міжнародної виставки InterBuildExpo-2026 на засіданні Круглого столу розглянуто питання «Нові технології будівництва у проєктах відновлення України».

Захід організувала Будівельна палата України разом з Академією будівництва України, КНУБА за підтримки ТОВ «Київський Міжнародний Контрактовий Ярмарок».

В його роботі взяли участь представники будівельних компаній, служб замовника, фірм-девелопера з 6 регіонів України, а також представники учбових закладів будівельного профілю, члени Будівельної палати України, її партнери.

Серед учасників також були Народні депутати України, представники урядових структур.

Відкриваючи засідання Президент Будівельної палати України, Герой України Петро Шилюк зазначив, що незважаючи на війну, що продовжується вже 5-й рік, на страшні руйнування ворогом цивільних об’єктів і інфраструктури, вже зараз потрібно готуватися до повоєнного відродження країни, думати які технології і підходи будемо застосовувати, щоб повоєнні міста і села постали оновленими і сучасними.

Він нагадав, що потреба у відбудові безпрецедентних руйнувань, завданих ворогом за даними міжнародних структур оцінюється у 558 млрд. дол. США.

Найбільших втрат зазнали:

– житловий фонд – 31,3% – знищено понад 3 млн. одиниць житла,

– транспорт – 20,6%,

– енергетика – 12,7%.

Збитки довкілля є найбільшими в сучасній історії Європи.

Цієї суворої зими тисячі будинків, мільйони громадян по всій країні тривалий час через ворожі «прильоти» залишилися без електро-, тепло-,водопостачання – базових умов існування.

В таких умовах живе країна, нелегко доводиться працювати і будівельникам.

На роботі галузі позначається енергетична криза, зростання вартості будівництва.

Складається катастрофічний дефіцит кадрів, на будовах не вистачає орієнтовно 30% фахівців будівельних спеціальностей, в першу чергу кваліфікованих робітників.

За словами П. Шилюка будівельникам все ж вдається утримувати ситуацію. За офіційними даними в 2025 році будівельний ринок в Україні в грошовому еквіваленті зріс на 24% у порівнянні з попереднім періодом, проте залишається на третину нижчим від довоєнних показників. Введено в експлуатацію понад 9,66 млн.кв. метрів житла – зниження на 2,1%.

На його думку, враховуючи загострення житлової проблеми через величезну кількість внутрішньо переміщених осіб і людей, що втратили домівки, інших категорій, що гостро потребують житла, нинішніх обсягів споруджуваних квартир критично недостатньо.

Для суттєвого збільшення житлового будівництва, відновлення зруйнованих ворогом об’єктів промислової та цивільної інфраструктури потрібно мати кошти. Розраховуємо на нові вітчизняні механізми фінансування і кредитування, іпотеку, і звичайно іноземні інвестиції, репарації, кошти від заморожених російських активів.

Але навіть при наявності фінансування, без нових підходів, сучасних, можливо і революційних технологій, відбудувати країну на достойному рівні не вдасться.

Вже зараз дещо робиться. 2025 рік став системним етапом в розвитку цифровізації у сфері будівництва та містобудування.

Було суттєво розширено функціонування Єдиної державної електронної системи, введено в експлуатацію Містобудівний кадастр тощо.

Усі ці рішення нашого міністерства спрямовані на спрощення процедур, підвищення прозорості, автоматизацію контролю та формування єдиних цифрових стандартів для всієї країни.

Звичайно нове будівництво має передбачати застосування сучасних будівельних технологій, які засереджені на автоматизації, економічності та швидкості зведення.

Ключовими інноваціями, як відомо, є:

цифровізація та проєктування (BIM);
3D-друк – використання промислових принтерів для створення монолітних конструкцій, що знижує витрати матеріалів;
модульні та каркасні технології;
автоматизація та робототехніка: застосування дронів для геодезичного моніторингу та контролю якості робіт;
енергоефективність: використання «розумних» покриттів, самовідновленого бетону, сонячних панелей для автономності будівель.

Мають застосовуватися інші технології, які мінімізують людський фактор, підвищують точність виконання та забезпечують сталий розвиток галузі.

Президент Будівельної палати закликав галузеві науково-дослідні і проєктні організації , вчених Академії будівництва України, КНУБА визначити своє місце і більш предметно долучитися до роботи, яка вже організується в країні.

До учасників зібрання звернулася Очільниця Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, яка детально проінформувала про законодавче забезпечення діяльності будівельного комплексу, вітчизняного містобудування, осучаснення житлового законодавства.

Йшлося і про врахування депутатами пропозицій будівельників, їх громадських об’єднань щодо підвищення технічного рівня галузі, необхідності більш широкого застосування нових методів і технологій.

Через О. Шуляк учасники Круглого столу звернулися до депутатів з проханням прискорити прийняття законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку» (реєстр. №6383).

На думку фахівців це сприятиме прискоренню процесів відновлення України, впровадженню сучасних цифрових технологій у будівництві, підвищенню прозорості та ефективності галузі, а також інтеграції української будіндустрії до європейського простору.

Про діяльність профільного Міністерства щодо створення умов для успішної діяльності працівників будівельного комплексу, їх підготовки до відновлення країни, актуалізації нормативної бази говорив директор департаменту просторового планування територій та архітектури Мінрегіону Євген Плащенко.

З доповідями виступили:

– Марина Величко – Віцепрезидентка, голова Комітету Будівельної палати України з питань розвитку нових інформаційних технологій в будівництві, директорка компанії «Металомонтаж» (тези доповіді додаються)

та професор Іван Назаренко, Президент Академії будівництва України.

Започаткував обговорення актуальної для будівельної галузі теми професор Олексій Дніпров, ректор КНУБА – провідного будівельного учбового закладу України, що виступив одним із співорганізаторів Круглого столу.

Предметні пропозиції щодо розробки та впровадження нових підходів та технологій будівництва для відновлення України запропонували:

– Віктор Шинкевич – Голова Дніпропетровської обласної організації роботодавців будівельної галузі, засновник – генеральний директор ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ» (м. Дніпро),

– Анатолій Беркута – Віцепрезидент Будівельної палати України, Заслужений економіст України,

– Василь Андреєв – Голова профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів України,

– професор Олена Бондар – член EU BIM Task Group, провідний експерт офісу цифрового будівництва Держвідновлення,

– професор Володимир Судак – директор ТОВ «Міжрегіональний науково-аналітичний Центр «Інфобуд».

Досвідом роботи очолюваних структур поділилися:

– Владислав Гоц – директор ТОВ «ЦЕНТРБУДПРОЕКТ.»,

– Роман Богдан – директор-власник ТОВ «Богдан девелопмент груп» (Житомирська область)

– Владислав Голдаковський – засновник ТОВ «Архітектурна група Голдаковського»

– Костянтин Салій – Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів,

– Іван Перегінець – Віцепрезидент, голова науково-технічного центру Академії будівництва України,

– Микола Гречаниченко – директор ПрАТ «Сумський промпроєкт»,

– Валерій Цибух – заступник Голови Української Ради Миру, співголова МГО «Екологічна безпека України»- партнера БПУ.

Підбиваючи підсумки засідання П.С. Шилюк подякував колегам і партнерам, представникам владних структур, відомим в Україні вченим і практикам, які приїхали з різних регіонів України за їх зацікавлені виступи, предметні оцінки і пропозиції, які будуть покладені в основу діяльності галузі в процесі підготовки до відновлення країни. Президент відзначив високу зацікавленість учасників, подякував модератору заходу, яким був Станіслав Сташевський.

Відповідні рекомендації Круглого столу будуть надіслані керівним органам і стануть орієнтиром для подальшої роботи.