Віртуальний діалог: Дискусія щодо України: роль та потреби приватного сектору
Будівельна палата України взяла участь у онлайн-конференції «Дискусія щодо України: роль та потреби приватного сектору».
Віртуальний діалог був організований з метою надання майданчику представникам українського приватного сектору для висловлення ключових пріоритетів щодо реконструкції та можливостей виживання бізнесу.
Вітальними і вступними виступами конференцію відкрили: Ханні Розенбаум, виконавчий директор Бізнес в ОЕСР; Ульрік Кнудсен, заступник генерального секретаря ОЕСР; Ліна Вільтракіне, Посол і Постійний представник Литви при ОЕСР.
Президент УСПП Анатолій Кінах детально проінформував учасників конференції про поточну ситуацію, вплив війни на український бізнес.
З оглядом ключових пріоритетних галузец виступили керівники аграрної конфедерації України, ПрАТ «Укргідроенерго», Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, пенсійного фонду.
Після виступу голів Комітетів Бізнес в ОЕСР відбулося відкрита дискусія.
Виступаючи на конференції Перший віце-президент Будівельної палати України Станіслав Сташевський привітав її учасників від працівників чисельних підприємств і організацій, що входять до складу Палати і зупинився на проблемах галузі в умовах війни, зокрема в житловому будівництві.
Було повідомлено, що за останніми оцінками в результаті війни збитки від пошкодження або руйнування тільки житлового фонду склали понад 54 млрд. гривень. Масштаби руйнувань української нерухомості загалом перевищують обсяги житла, збудованого за останні 7 років. Знищено або пошкоджено 140 тис. садибних та біля 20 тис. багатоквартирних будинків.
Після 24 лютого 2022 р. майже всі забудовники в Україні припинили роботу, а деякі і досі не відновили її. Йдеться про регіони, які знаходяться в зоні активних бойових дій. На протязі року більшість будівельних організацій зупиняли роботу через відсутність електроенергії, інші причини.
В результаті, в 2022 році загальна площа введеного житла становила 7,1 млн. кв. метрів, що майже на 40% менше, ніж у попередньому.
Війна здорожчала будівництво, зокрема зросли ціни на сировину та основні матеріали. Загалом ціни впродовж минулого року піднялися в середньому на 60%, вартість робіт на 30% і продовжують зростати.
Сьогодні левова частина будівельних організацій мають проблеми з оборотними коштами та резервами, які практично вичерпались.
До цього додаються кадрові проблеми.
Але будівельники галузі розуміють свою відповідальність перед суспільством. Там де це можливо працюють і готуються до великої роботи після нашої Перемоги.
Наразі стоїть завдання відновити у 2023 році житлове будівництво до рівня 2021 року, коли було збудовано 11,4 млн.кв. метрів, або 150 тис. квартир.
Загальна потреба в коштах, за висновками експертів складає 198 млрд грн., або 5 млрд дол. США.
На думку Станіслава Сташевського такі витрати можна було б покрити за рахунок репарацій, передачі Україні конфіскованих у ворога активів та коштів, виручених від їх продажу. Звичайно, державний і місцеві бюджети мають передбачити відповідні витрати. Потрібні дієві програми з компенсації громадянам за зруйноване / пошкоджене майно. Сподіваємось, що незабаром запрацює нещодавно прийнятий відповідальний Закон. Розширенню житлового будівництва буде сприяти широке запровадження іпотеки під низький процент, ряд інших заходів, що вживаються Урядом.
Але без зовнішньої допомоги нам не обійтись.
Прискорення переселення людей, як вважають в Будівельній палаті, можна лише шляхом розширення індустріального домобудування, цього визнаного і в європейських країнах методу спорудження сучасного енергоефективного і доступного житла.
Був наведений приклад Корпорації «ДБК-Житлобуд», яку очолює Президент Будівельної палати, Герой України Петро Шилюк, де кілька років як модернізували виробництво, встановили із кращих німецьких технологічних ліній для виробництва комплектів виробів. Там пішли на немалі затрати, розуміючи необхідність переходити на нові стандарти будівництва.
Але таке оновлення може дозволити собі далеко не кожне підприємство.
І тут потрібні державні стимули, допомога і зацікавленість наших міжнародних партнерів у переоснащенні, впровадженні нових технологій.
Будівельна палата виступає за програму модернізації домобудівних підприємств, а їх кількість у нас зменшилась за останні десятиліття у кілька разів. А ті що залишилися і досі працюють на старому обладнанні.
Потрібні чіткі і прозорі програми відбудови, в яких будуть визначені завдання і зобов’язання держави, місцевого самоврядування, бізнесу і самих громадян. Мають бути передбачені джерела фінансування, відновлення виробничої бази будівництва та будматеріалів, інші організаційно-технічні питання.
Було висловлено побажання до представників «Бізнес в ОЕСР» взяти ці питання до уваги при розробці рекомендацій щодо опрацювання відповідних програм та спрямування Україні міжнародної допомоги.
З більш детальною інформацією про захід можна ознайомитись тут.
Інформація БПУ