Інтерв’ю Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка для видання «Будівельний журнал» – №3, 2016 рік
Будівельна палата України: спільними зусиллями будуємо міцну державу
Будівництво – один з найважливіших секторів економіки України. Навіть у такі складні часи в галузі з’явилися перші ознаки стабілізації. Індекс будівельної продукції у січні-травні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 9,3%, у тому числі індекс будівництва – на 9,3%, інженерних споруд – на 9,1%. Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла в першому кварталі збільшилася на 13,5% порівняно з минулим періодом. Будівельна палата України докладає чимало зусиль, щоб галузь нарешті набула стабільного розвитку. Про це напередодні професійного свята «Будівельному журналу» розповів її президент Петро Шилюк.
– Петре Степановичу, Ви докладаєте багато зусиль, щоб згуртувати однодумців для потужного спільного руху вперед. Наскільки це вдається?
– Користуючись нагодою, хочу привітати усіх будівельників, архітекторів, проектантів з професійним святом. Особливо дякую колегам по Будівельній палаті України за їхній вклад у спільну справу.
Варто наголосити, що будівництво, особливо великомасштабне, – це така сфера діяльності, де одна людина нічого не осилить, потрібна команда, професіонали різних напрямів.
Днями у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підведено підсумки традиційного конкурсу на кращі будинки і споруди за 2015 рік. Визначено переможців у чотирьох номінаціях з багатьох регіонів країни, і мені приємно бачити вагомий внесок у ці досягнення органїзацій, які входять до Будівельної палати.
– Що робите Ви як президент Палати, щоб нарешті в державі зрозуміли, що галузь здатна і наповнити бюджет, і «витягнути» економіку?
– Якщо в державі розвивається будівництво, значить, у неї є майбутнє. Зараз багато говорять про ІТ і нанотехнології, про виробництво літаків чи експорт продукції переробної промисловості. Але ж усе це в чистому полі не з’явиться – має бути створена певна інфраструктура.
Відповідно, держава повинна дбати про промислове і дорожнє будівництво, спорудження соціальних об’єктів, житла передусім. Коли вся система працює злагоджено і ритмічно, то вона справді спроможна оздоровити всю економіку. Адже будівництво активізує банківську діяльність, підприємства металургії’і хімії, машинобудування, виробництво будматеріалів, меблів, сантехніки тощо. До нового житла прокладаються дороги, підтягуються торговельно-розважальні, навчальні заклади, сервіс усіх видів. Ви подивіться на нові масиви, приміром, на лівобережжі Києва, – це ж місто у місті, там можна жити, працювати, навчатися і їздити на правий берег столиці на екскурсію до музеїв.
Тому Будівельна палата України, обговорюючи питання розвитку галузі на експертних нарадах, засіданнях своїх комітетів, на зустрічах з партнерськими організаціями, готує відповідні пропозиції для органів влади. Головне – надати нового імпульсу будівельному комплексу, зокрема, програмам спорудження житла. Іу нас є чітке бачення, як цього можна досягти.
– «Каменем спотикання» на шляху реформування галузі залишається недосконалість законодавства і нормативної бази. Які зміни до законів вважаєте першочерговими?
– Цього року в рамках виставки InterBuildЕхро ми провели круглий стіл на тему «Стимулювання інвестицій в будівельну галузь і основні принципи роботи на ринку житлового будівництва в період економічної нестабільності».
У ході обговорення експерти висловили немало слушних пропозицій: зменшення кількості дозвільних процедур; пошук бюджетних коштів для фінансування галузі та переоснащення підприємств; створення кредитних ліній для будівництва житла, підтримка молодіжного будівництва; розвиток малоповерхового будівництва 3 відпрацюванням нових технологій; навчання молодих фахівців; стимулювання підвищення енергозбереження в житлових будинках; вирівнювання показників житлового забезпечення у регіонах.
Всі пропозиції передаємо на розгляд профільних комітетів Верховної Ради, до уряду України.
З Національною спілкою архітекторів опрацьовані заходи по скороченню термінів та стадій проходження документів, поновлення у законодавстві правил забудови, ліквідації категорій складності обєктів будівництва тощо. Відповідні матеріали направлені мною і президентом НСАУ Володимиром Гусаковим до Верховної Ради. За повідомленням голови профільного Комітету, ці пропозиції враховуються при доопрацюванні проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності.
Підкреслю, що у галузі в цілому та у Будівельній палаті зокрема є багато досвідчених фахівців, які глибоко розуміють нинішню ситуацію, і вони пропонують рішення – як першочергові, такі на віддалену перспективу. Над цим працюємо постійно, аби лише нас почули.
– В країні постійно зростає відкладений попит на житло. Яким бачите вирішення житлової проблеми?
– Так, до колишніх обсягів будівництва житла нам ще далеко. У незалежній Україні у найкращі роки цей показник доходив до 10-11 млн кв. м, тоді як у 80-і роки минулого століття було і по 17-18 млн кв. м на рік. Звичайно, в ті часи майже 80% житла будувалося за рахунок бюджетних коштів, ще 10% – це були житлово-будівельні кооперативи. Цілком протилежна ситуація з фінансуванням – будуємо переважно за кошти населення, до того ж варто врахувати, що з 1991 року з різних причин відбувається зменшення його кількості.
Проблема житла особливо гостро відчутна для молоді, інших категорій, передусім, для учасників бойових дій на Сході України.
Вважаю, що держава, вся управлінська вертикаль спільно з місцевим самоврядуванням, навіть за нинішніх складних економічних та інвестиційних умов, не повінні залишатися осторонь цієї проблеми. Свого часу, у 2008 році, в Україні розробили і прийняли закон «Про запобігання втливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», в якому, зокрема, йшлося про надання громадянам державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла шляхом сплати державою частини його вартості за формулою 30х70; отримання громадянами житла в оренду з викупом за рахунок власних коштів та коштів державної підтримки тощо.
На жаль, ці програми не фінансуються належним чином, відтак велика соціальальна проблема відкладається і, відповідно, загострюється. Крім того, на часі будівництво житла для переміщених осіб.
Будівельна палата звернулася до Кабінету Міністрів України щодо відновлення фінансування державних житлових програм.
Ми вважаємо, що реалізація програми доступного житла дозволяє залучити у будівництво більше заощаджень громадян. Зверніть увагу, в рамках цієї програми протягом 2010-2015 років у будівельну галузь, було залучено 1,706 млрд грн: Кошти держбюджету – 435,21 млн грн, власні внески громадян -1,265 млрд грн. Таким чином кожна гривня, вкладена з державного та місцевих бюджетів, дозволила залучити у будівництво 2,85 грн коштів громадян.
Відновлення фінансування державних житлових програм, безумовно, допоможе вирішити низку соціально-економічних проблем. Громадянам, які не можуть «подужати» ринкові ціни на житло, – вирішити житлове питання; державі – зменшити своі житлові зобов,язання та зберегти довіру громадян; будівельній гапузі – прискорити розвиток житлового та житлово-комунального сектору економіки, збільшити обсяги будівництва в країні загалом, не допустити зменшення робочих місць, а також забезпечити залучення нових інвестицій у цю сферу.
Варто наголосити на будівництві орендного житла. Про його існування відомо давно, з часів так званих дохідних будинків, і дотепер таке житло досить широко використовується в інших країнах. За статистикою, ринок державного орендного житла у світі щороку збільшується і складає від 40 до 70%. До речі, програми державного орендного житла вже діють у Польщі та Білорусі.
Тому особливі надії покладаємо на проект закону «Про орендне житло», розроблений Мінрегіоном України.
– Які плани очолюваної Вами корпорації на майбутнє?
– Планів завжди багато, аби лише вдалося їх виконати. Якщо все буде, як задумали, очікуємо на збільшення обсягів будівництва на 30-40%.
Нове житло корпорація «ДБК-Житлобуд» споруджує з використанням сучасних високоефективних енергозберігаючих матеріалів. Йдеться, насамперед, про квартали комплексної забудови у Києві – у Деснянському і Голосіївському районах, у Вишгороді, де активно розвиваємо міську інфраструктуру, щоб власники нового житла мали поряд гарні дитячі садки, поліклініки, заклади торгівлі, школи, паркінги.
Також планується реконструкція наших виробництв, зокрема заводу залізобетонних виробів.
– Що Ви порадите молоді, яка нині робить перші кроки до фахової досконалості?
– У будівельній галузі працює багато видатних людей. Знаю ще тих фахівців, які відзначилися за радянських часів і мають чималий досвід, вартий уваги. За 25 років Незалежності виросла нова когорта кваліфікованих молодих майстрів. І дуже важливо любити обрану професію, постійно оволодівати сучасними знаннями, бути сумлінними, поважати своїх колег і наставників – це я говорю з власного, майже п’ятдесятирічного досвіду.
Треба визнати, що зараз життя примушує думати передусім про матеріальні вигоди, шукати можливість швидко заробити. Але впевнений – це безперспективно: не буде ні грошей великих, ні задоволення. Коли ж людина прагне до самовдосконалення у своїй професії, здатна постійно вчитися і переймати кращий досвід, то на цьому шляху можна досягти і достатку, і визнання!
– Дякуємо за розмову.