Тези доповіді Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Президії Будівельної палати 5 березня 2019 року
Підсумки 2018 року та актуальні питання подальшого розвитку будівельної галузі
Оцінюючи підсумки минулого, 2018-го року, можна сказати, що в цілому будівельна галузь витримала досить потужний темп, взятий у 2017 році. По окремих напрямах вдалося навіть покращити досягнуті показники.. Загалом маємо 104.4% виконання будівельних робіт.
Офіційна статистика свідчить, що всього за 2018 р. підприємствами країни виконано робіт на суму 136,27 млрд грн. Індекс будівництва нежитлових споруд – 101,2%, інженерних споруд — 109%. В той же час знизився індекс будівництва житла — 98,4%.
Підприємства семи регіонів країни (м. Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Київської та Полтавської областей) виконали 70 % загального обсягу будівництва.
У Києві, де працює більшість організацій – членів Будівельної палати, виконано робіт на 30,1 млрд грн. Це найвищий показник з-поміж усіх регіонів.
Відзначу помітний вклад у розвиток будівництва в регіонах країні наших провідних підприємств – членів Будівельної палати. Зокрема, це компанії: «Поділля» м.Вінниця – керівник Тимофій Миколайович Гіренко, «Завод Металомонтаж» м.Дніпро, яку очолюють Марина та Олександр Величко, Луцький ДБК – керівник Руслан Олексійович Вайман.
Добрих слів заслуговує робота харківської компанії «Житлобуд-2», яка минулого року святкувала своє 75-річчя, керівник – Юрій Якович Кроленко.
Успішно працювали спеціалізовані організації: Київспецмонтаж – Володимир Іванович Дзерик, Енергомонтажвентиляція – Михайло Юрійович Іщенко, ряд інших.
Корпорація «ДБК-ЖИТЛОБУД» в 2018 році збудувала 5 житлових будинків загальною площею 176,3 тис. кв. м. з кількістю квартир 2754.
Отже, рік у нас був в цілому непростий – є зниження показників, хоча порівняно з іншими галузями ми виглядаємо досить непогано.
Наприклад, індекс виробництва базових галузей у 2018 році є таким:
- Будівництво – 4.4%;
- Промислове виробництво – 1,1%;
- Сільське господарство – 7,8 %;
- Добувна промисловість – 2,1%
Щодо будівництва житла. Цей напрямок діяльності будівельного комплексу залишається важливим, оскільки саме тут акумулюються інвестиційні кошти, є стабільний попит. При цьому будівельники роблять свій вклад у розв’язання важливої соціальної проблеми – забезпечення людей житлом. Тим більше, що в країні з’явилися нові категорії громадян, які гостро потребують підтримки держави, це вимушені переселенці, учасники бойових дій.
Проте, у 2018 році загальна площа прийнятого в експлуатацію житла порівняно з 2017 роком зменшилися – на 5,7%. Прийнято в експлуатацію – 8,7 млн.кв.м. Більше половини загального обсягу житла – це багатоквартирні будинки.
Варто зазначити, що таке зниження показників маємо на фоні 2017 року, коли у нас були кращі обсяги спорудження житла.
Але розуміємо, що за рівнем забезпеченості житлом ми набагато відстаємо від розвинених країн Європи і наших сусідів. Потреба у поліпшенні житлових умов, як і раніше, залишається наявною для сотень тисяч наших громадян, і – треба визнати – купівельна спроможність у них зараз далеко не найвища.
Будівельна палата і я, як її Президент на всіх рівнях заявляємо про необхідність вжиття ряду заходів, які можуть позитивно вплинути на ситуацію.
Передовсім йдеться про таке:
- В умовах децентралізації та посилення ролі місцевого самоврядування суттєво зростають доходи місцевих бюджетів. Відповідно з’являються нові можливості для розширення фінансування регіональних програм будівництва житла, зокрема таких як «Пільгове молодіжне кредитування» та «Доступне житло». Ми підтримуємо реалізацію цих та інших місцевих програм, що сприятиме вирішенню житлових проблем громадян, покращенню демографічної ситуації та забезпечуватиме сталий розвиток регіонів.
Водночас на законодавчому рівні слід забезпечити повноцінне фінансування державних програм будівництва доступного житла та молодіжного кредитування.
Адже поки що виходить так, що програми є, а фінансування мінімальне.
- Також заявляємо про підтримку намірів Уряду щодо забезпечення житлом учасників бойових дій, зокрема, ветеранів АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб, через механізм відповідної бюджетної програми. Її ініціює нове Міністерство у справах ветеранів. За офіційними даними сьогодні в Україні налічується близько 326 тисяч учасників бойових дій, зокрема, ветеранів АТО. Ще майже 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб взято на облік.
- Прискорення прийняття нової редакції закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», законів «Про орендне житло», «Про лізинг житла», які відкриють нові можливості для будівництва масового і доступного житла, зокрема стимулювали залучення додаткових інвестицій. Навколо цих законопроектів було багато розмов, але справа не рушить з місця.
- Ми також пропонуємо розробити механізм запровадження договірних відносин між забудовниками, підрядними організаціями та органами місцевого самоврядування з метою вирішення питань прозорого відведення земельних ділянок, спрощення дозвільних процедур, координації взаємодії будівельників з відповідними комунальними службами тощо. Натомість, забудовники передають частину новоспорудженого житла місцевій владі для наступного виділення його тим категоріям громадян, які потребують соціального захисту.
Наш партнер – Асоціація міст України підтримує таку пропозицію.
Водночас хочу звернути увагу на такий аспект як комплексний розвиток територій. Йдеться про те, що за останні роки з’явився перекіс у веденні будівництва: багато будується житла, і мало – дитячих садків і шкіл. Виникає соціальна напруга щодо переповненості навчальних класів, з чергами на місця у дитсадках.
І часто несправедливо звинувачують у цьому будівельників, які насправді сплачують податки, вносять свою дольову участь.
Вважаю, що і інвестори і передовсім місцева влада повинні бачити перспективу розвитку міських територій і, як кажуть, керувати процесом,
- Давно назріла необхідність прийняти державну програму підтримки індустріального будівництва як одного з напрямів швидкого спорудження сучасних, якісних панельних житлових будинків. Для широкого запровадження індустріального будівництва необхідна кардинальна реконструкція та модернізація виробничої бази багатьох підприємств.
Ці та ряд інших ініціатив ми оприлюднили на спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП, де розглядався і приймався оновлений програмний документ «Платформа економічного патріотизму».
Держава може повністю розраховувати на вітчизняний будівельний комплекс, який готовий будувати багато, якісно, за сучасними вимогами.
Для цього маємо і кадри, і досвід, і виробничі потужності.
Держава, передовсім, зусиллями Мінрегіону, послідовно здійснює політику децентралізації, дерегуляції, спрощення умов ведення бізнесу у будівництві.
Минулого року була прийнята низка важливих ДБН щодо містобудування, проектування шкіл, дитячих садків, вулиць і доріг тощо, а також зміни до чинних ДБН щодо житлових будинків, автостоянок, підприємств торгівлі, готелів та інше.
У 2018 році, як відомо, у рейтингу Світового банку за компонентом “Отримання дозволів на будівництво” Україна показала рекордне зростання – з 140-го на 35 місце. А нині уже маємо 30-те, і це значить, що держава послідовно прибирає бюрократичні перепони на шляху розвитку галузі.
Щоправда, на практиці це поки що не дуже відчутно. Начебто багато робиться, але головний тут індикатор – обсяг інвестицій, зокрема, іноземних, – мізерний.
В роботі з оновлення нормативно-правових актів активну участь беруть експерти Будівельної палати.
Зокрема, протягом 2018 року ми провели ряд науково-практичних конференцій, круглих столів, на яких предметно обговорили проблемні питання розвитку галузі. Зокрема, щодо комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду; реалізації державних та регіональних житлових програм; нової системи просторового планування як інструменту розвитку об’єднаних громад та ін.
Серйозні питання аналізуються у комітетах Будівельної палати.
Галузь у цілому зберігає свій кадровий потенціал, який склався за останні роки. Водночас всі наші підприємства відчувають вплив загальної тенденції трудової міграції з України (адже саме на будівельні роботи переважно влаштовуються наші заробітчани).
Тому питання збереження кадрів у будівництві залишається актуальним.
Головним стимулом тут є заробітна плата, від цього нікуди не дінешся.
Звертає на себе увагу той факт, що середньомісячна зарплата у будівництві становить лише 90% від середньої в економіці країни. Наприклад, у Києві станом на грудень 2018 року за офіційною статистикою середня нарахована зарплата на одного штатного працівника була:
у промисловості 16,16 тис грн., а у будівництві – лише 10,64 тис. Це менше, ніж у працівників водопостачання та каналізації – 10,83 тис.
У системі освіти чи охорони здоров’я середня зарплата теж вища, ніж у нас.
Тут є над чим подумати .
Тим більше, що за підсумками року з’явилися тенденція до збільшення боргів по зарплатах саме у будівництві – з 81% на початку року до 91% наприкінці. І не треба себе заспокоювати, що загалом у будівельній галузі накопичилося 72 млн. боргів, тоді як у промисловості в цілому – понад 2 млрд. грн. невиплачених зарплат. (У сільському господарстві, наприклад, 20,7 млн., у галузі охорони здоров’я – 14 млн.).
Важливим є і питання підготовки кадрів робітничих професій та спеціалістів вищої ланки.
Вимоги до якості, до темпів будівельних робіт постійно зростають. Тому систему професійного навчання треба постійно вдосконалювати. Треба шукати і нові підходи у працевлаштуванні молодих кадрів, стимулювати їх до роботи на наших підприємствах.
З огляду на такі завдання ми вважаємо дуже важливим реалізацію положень Меморандуму про співпрацю, підписаного 2017 року між Будівельною палатою та Міністерством освіти і науки України.
Зокрема, нам належить спільно виробити систему заходів, які б вивели відносини між роботодавцем, навчальним закладом і студентом (учнем) на цілком конкретні договірні засади, де кожна сторона бере на себе певні зобов’язання. Зокрема, ми прагнемо, щоб молодий спеціаліст, якого ми підготували, відпрацював на підприємстві певний час.
Тут не йдеться про якесь закріпачення молоді, навпаки ми маємо запропонувати їм привабливіші умови праці, соціального пакету, ніж той же закордон.
Це може бути, зокрема, і допомога в отриманні власного житла, оздоровленні, і перспектива кар’єрного зростання. Наприклад, у корпорації «ДБК-Житлобуд» ми маємо значний досвід матеріального та соціального забезпечення працівників зокрема, молодих спеціалістів.
Також ми підтримуємо наміри Міносвіти ширше запроваджувати так звану дуальну форму навчання з акцентом на практичну складову у навчальному процесі. По мірі можливостей наші підприємства надають сприяння закладам професійної освіти в оновленні матеріальної бази.
Ці та інші питання роботи з кадрами були обговорені недавно на засіданні комітету Будівельної палати з питань професійної підготовки кадрів, який пройшов на базі КНУБА за участі керівників крупних підприємств галузі, директорів навчальних закладів, працівників Міносвіти і нашої профспілки, Інституту демографії НАН України.
Комітет у своєму рішенні ухвалив розробити пропозиції до проекту закону «Про професійну освіту», а також визнав за доцільне створення Будівельною палатою та Академією будівництва України Координаційної ради для підготовки пропозицій щодо розробки пілотного проекту впровадження системи підготовки фахівців будівельної галузі.
Палата повинна і надалі предметно займатися темою кадрового забезпечення галузі.
У 2018 році керівництво Палати, її Секретаріат приділяли значну увагу розвитку співробітництва з нашими партнерами.
Сьогодні ми підписали угоди ще з трьома поважними структурами., і тепер маємо загалом 16 партнерських організацій.
Покладаємо особливі сподівання на поглиблення співпраці з Асоціацією міст України. Це важливо, враховуючи те, що нині в умовах децентралізації, значна частина бюджетних коштів перерозподіляється на користь місцевого самоврядування. Треба виходити з того, що і фінансування житлових програм, і питання реконструкції «хрущовок» і взагалі організація будівництва все більше вирішується місцевими органами влади.
Вважаємо, що регіональні представництва Будівельної палати мають тут займати активнішу позицію.
Важливо відзначити, що Будівельна палати активізувала співробітництво із Спілкою наукових та інженерних об’єднань. В результаті чого ми разом із Спілкою та Академією будівництва і КНУБА виступили засновниками Української ради інженерів-будівельників.
В кінці 2018 року УкрРІБ була прийнята до складу Європейської ради цивільних інженерів та Європейської Ради Будівельних Палат, що відкриває перед нами перспективи розвитку міжнародних зв’язків, передовсім, залучення можливостей цих структур при вирішенні наших внутрішніх проблем.
За Планом роботи на 2018 рік Будівельна палата традиційно виступила організатором (співорганізатором) двох найбільших в Україні міжнародних спеціалізованих будівельних виставок: InterBuildExpo-2018 і Міжнародний Експофорум «Будівництво. Архітектура. Нерухомість», та в їх рамках – майже 10 масштабних заходів.
Сьогодні готуємо черговий великий форум.
Такі заходи проходять за участі представників Верховної Ради, Мінрегіону, органів місцевого самоврядування, керівників крупних будівельних, проектних структур, громадських організацій, авторитетних фахівців галузі.
Але водночас хотів би звернути увагу на те, що коло учасників – з числа членів Будівельної палати – залишається досить вузьким.
Це переважно кілька київських компаній-забудовників. А де решта наших «китів» з регіонів, з Харкова, Вінниці, Одеси, Дніпра? Адже в цих містах ведеться широке житлове будівництво, використовуються сучасні матеріали і технології, отже, є що показати і розказати. Тому запрошую членів Будівельної палати до активнішої участі у таких заходах, до обміну досвідом.
Оцінюючи в цілому роботу будівельного комплексу протягом 2018 року, можемо сказати, що підсумки є досить суперечливими. На одних напрямах нам вдалося поліпшити показники, на інших – тупцюємо на місці. Очевидно, що такі нерівномірності розвитку є відображенням загальних тенденцій економічного становища країни та її бізнес-клімату, фінансової спроможності наших громадян.