Тези доповіді Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка на засіданні Ради Будівельної палати України 5 серпня 2020 р.

Шановні члени Ради Будівельної палати України!

Сьогодні ми зібралися напередодні нашого професійного свята. Настрій, бачу, у всіх святковий, але час такий зараз, що треба дати оцінки щодо нинішньої непростої ситуації у будівельному комплексі, обговорити наші перспективи.

Ми з вами працюємо не у вакуумі, тому будівельники відчувають на собі всі труднощі, з якими стикнулася економіка країни в цілому у цей період карантину.

За даними опитування керівників компаній, яке Національний банк України провів у II кварталі 2020 року, рівень ділової активності підприємств знизився до найнижчого значення за останні п’ять років.

Уперше з 2016 року підприємства очікують скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні. Звертає на себе увагу, що оптимістичні прогнози щодо збільшення виробництва висловлюють лише респонденти переробної промисловості та торгівлі, а найнижчі оцінки – у підприємств будівництва та добувної промисловості.

За прогнозами Уряду, цього року ВВП може впасти на 4-8 відсотки порівняно з 2019 роком ( а в  попередні роки ВВП зростав на 3-4%).

Такий стан речей знаходить свій негативний вияв у показниках роботи будівельного комплексу. Маємо дані Держстату за перше півріччя:

У січні–червні 2020р. порівняно з аналогічним періодом 2019р. індекс будівельної продукції склав 94,5%.

 Індекс будівництва житла – 80,6%.

В минулому році, як ви пам’ятаєте, у нас був значний приріст.

Показники промислового виробництва в країні ще гірші – 70-90%.

Якщо проаналізувати ситуацію в розрізі областей, то бачимо, що 6 областей перевиконали минулорічні показники. Серед лідерів – Київська область, Одеська, Чернігівська, Донецька.

В той же час, хронічно відстають Запорізька область, Закарпатська, Житомирська, Кіровоградська.

Якимось чином, до аутсайдерів потрапила і Вінницька область –  лише 76,1% до минулорічного січня –червня. Зусиль лише одного нашого концерну «Поділля», який під керівництвом шановного Тимофія Миколайовича Гіренка будує багато і якісно, виявилося замало.

На жаль, мусимо констатувати, що після кількох років стабільного розвитку будівництва в країні ми знову постали перед загрозою кризи, зниження обсягів виробництва. Єдине, що може обнадіювати  – в подібних  ситуаціях будівельники, як і вся економіка країни, опиняються не вперше. Нам не звикати затягувати пояси, знаходити шляхи виходу з непростих ситуацій.

Отже, належить працювати у тих обставинах, які реально існують на сьогодні.  Розраховувати на власні сили і ресурси, на нашу корпоративну солідарність.

А ще – активніше працювати з органами місцевого самоврядування, які в рамках децентралізації отримують додаткові повноваження і додаткові кошти,  пропонувати свої потужності і ресурси.  

От, наприклад, на реалізацію Національного проєкту «Велике будівництво» Державним фондом регіонального розвитку  на області  вже спрямовано 2 млрд грн. і ще плюс кошти місцевих бюджетів.

 Йдеться про спорудження протягом року понад 100 шкіл, 100 садків, 100 стадіонів та 200 нових приймальних відділень лікарень. Також заплановано збудувати 4000 км доріг.

На нещодавній нараді у Президента України доповідалося, що наразі завершено будівництво на 32 об’єктах: 11 шкіл, 14 дошкільних навчальних закладів, 7 спортивних об’єктів. До 1 вересня 2020 року планується завершити роботи на понад 70 об’єктах

Багато наших організацій уже беруть участь у цьому проекті.  Це перспективний напрям роботи. Проект буде продовжено і розширено наступного року, значить, будуть виділені нові кошти, проведені нові тендери.

Отже , треба активно входити в ці процеси.

Певний грунт для оптимізму щодо розвитку будівництва можна знайти у Програмі діяльності Кабінету Міністрів, яку нещодавно передано на затвердження Верховної Ради. Поки що Програма не затверджена, але наміри чітко зафіксовані і Уряд працює в її рамках.

Я уважно ознайомився з тими розділами, які стосуються нашої сфери. На відміну від програм попередніх Урядів, цього разу будівництву приділено значну увагу.

І треба відразу підкреслити, що в урядових планах знайшли відображення багато пропозицій Будівельної палати України, які ми з вами не раз опрацьовували та надсилали до органів державної влади.

Зокрема, у розділі, присвяченому питанням Житлової політики, йдеться про:

• Створення нової законодавчої бази щодо засад та механізмів державної

житлової політики, у тому числі вдосконалення механізмів кредитно-фінансової допомоги на будівництво (придбання) житла, створення дієвого ринку орендного житла.

• Розроблення практичного механізму здійснення комплексної реконструкції застарілого житлового фонду.
• Захист інвесторів будівництва від недоброчесних забудовників та запобігання появі нових проблемних об’єктів будівництва, сприяння постраждалим кредиторам у добудові об’єктів проблемного багатоквартирного житлового будівництва.
• Удосконалення програм державної підтримки щодо забезпечення громадян житлом, у тому числі шляхом іпотечного кредитування.

У Програмі дій Уряду  також йдеться про:

• Реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
• Запровадження нового виду містобудівної документації – комплексного плану просторового розвитку території громади та місцевих правил забудови населеного пункту.
• Створення містобудівного кадастру на державному рівні, його інтеграція з містобудівними кадастрами на регіональному та базовому рівні, іншими кадастрами та реєстрами.
• Розроблення Містобудівного кодексу України та актуалізацію державних будівельних норм (ДБН) із використанням кращого міжнародного досвіду.
• Удосконалення механізму застосування будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами ЄС, забезпечення більш широкого доступу до діючих будівельних норм та оптимізації процедури їх розроблення.
• Впровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМтехнологій) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів будівництва.

  Хочу нагадати, що всі ці питання Будівельна палата і я особисто не раз піднімали на різних рівнях, у тому числі і на нарадах за участю Прем’єр-міністра. Проводили науково-практичні конференції, семінари, де опрацьовували відповідні  рекомендації з цих питань, доводили їх до керівництва органів державної влади.

Як кажуть, по краплі і камінь сточиться. Схоже, що Уряд і Міністерство розвитку громад та територій  нас починають чути.

 Ми дуже сподіваємося, що Верховна Рада, профільний комітет зроблять все належне, щоб  ухвалити цю Програму дій, і, головне, прийняти відповідні закони та постанови, проконтролювати хід реалізації їх.

Відомо, що будівництво є одним з потужних стимулів зростання економіки. У розвинених країнах, наприклад, в Євросоюзі, частка будівництва у ВВП  тримається не нижче 5%. У Польщі, Китаї –майже  7%.  В Білорусі – 5,7%.       Тоді як в Україні – лише 2,6%.

Є куди рости.

І звичайно, від нас, експертів Будівельної палати,  і у Верховній Раді, і в Уряді очікують аналіз документів, що розробляються, чіткі професійні пропозиції. Будівельникам потрібна сучасна законодавча і нормативна база.

Сьогодні в порядку денному нашого засідання – затвердження переліку Комітетів Будівельної палати та їх очільників. Головами Комітетів запропоновані найбільш досвідчені, авторитетні кадри. Сподіваємось на їх ефективну роботу.

З увагою стежимо за реформуванням ДАБІ.

Зараз там ідуть ліквідаційні процеси, формування нових структур. Вже маємо ДІМ (Державну інспекцію містобудування) – це контроль-нагляд. З’явився другий орган – це Держсервісбуд, який буде займатися дозвільними процедурами. В проекті ще третій – це Державне агентство з технічного регулювання.

В експериментальному режимі запущено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва з Реєстром будівельної діяльності та Кабінетом  забудовника.

Як заявляють керівники нових органів, запровадження електронних форматів зменшує корупційні ризики, забезпечує прозорість та відкритість даних.

Що ж, побачимо як це працюватиме на ділі.

Ми з свого боку лише підтримуємо наміри очистити систему від корупції. Нам, забудовникам,  буде легше працювати, коли від нас перестануть вимагати – за дозволи, за підписи.

Хочу ще торкнутися питання захисту прав інвесторів будівництва житла. 

 Не секрет, що житлове будівництво ведеться в Україні переважно за рахунок приватних інвестицій, фактично за кошти населення.  Це – надійне джерело надходжень коштів, і порядні забудовники цінують таку довіру громадян.

Наприклад, у нас в Корпорації дуже вимогливо ставляться до дотримання всіх термінів введення житла в експлуатацію, якості будівництва. Тому люди йдуть до нас, без зайвих вагань вкладають свої кошти.

Проте, якщо оцінювати ситуацію в цілому, то можна сказати, що за всі ці роки держава так і не спромоглася створити надійний механізм захисту приватних інвестицій у житло.

За оцінками експертів, нормативне регулювання відносин у сфері інвестування в будівництво житлової нерухомості є вкрай неефективним. Прорахувати ризики інвестування в будівництво будь-якого недобудованого об’єкта взагалі неможливо  через відсутність прозорих механізмів контролю у сфері інвестування та фінансування будівництва.

І цим, як ми знаємо, користуються всілякі махінатори. А страждає хто? Пересічний громадянин-інвестор та ще сумлінні забудовники, які дорожать своєю репутацією. Ми, значить, турбуємося про нові технології, устаткування, готуємо будівельні кадри, а  аферисти від будівництва паразитують на неврегульованості нормативно-правової бази.

Ми сподівалися, що Верховна Рада спроможеться розв’язати цю проблему. Наскільки відомо, опрацьовано відповідний законопроект,  на квітень 2020 року були навіть заплановані парламентські слухання на тему: “Захист інвестицій в житлову нерухомість та шляхи вирішення проблем постраждалих інвесторів”, але поки що справа не зрушила з місця.   

Знаємо, як багато робить для наведення порядку в будівництві Олена Олексіївна Шуляк – заступниця голови профільного Комітету Верховної Ради. Будемо ж їй допомагати. 

Шановні члени Ради!

Маю вас поінформувати, що напередодні засідання Ради ми провели засідання Президії  Будівельної палати, на яких попередньо ухвалили ряд рішень щодо актуальних питань нашої діяльності.

Зокрема, йдеться Про першочергові заходи з реалізації рішень Загальних зборів Будівельної палати України, які відбулися у лютому цього року.

Маємо також затвердити голів комітетів Будівельної палати як нашої основної аналітичної ланки. 

Тому чекаю на конструктивну, ділову розмову членів Ради з питань Порядку денного. Від Будівельної палати, її органів, зокрема, Ради, багато залежить, як будуть створюватися умови для виходу галузі з кризи, для її подальшого розвитку.

Дякую за увагу.