Тези доповіді Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.ШИЛЮКА «Про роботу Будівельної палати України у 2016-2019 роках, ситуацію у будівельному комплексі та завдання щодо його подальшого розвитку» на Загальних зборах Будівельної палати України
З часу попередніх Зборів минуло чотири роки і сьогодні маємо проаналізувати нашу роботу за цей період, підбити деякі підсумки діяльності будівельної галузі країни і визначити стратегічні орієнтири на майбутнє.
На порядку денному Зборів – також прийняття нової редакції Статуту Палати і вибори керівних органів Будівельної палати України.
Порядок денний, як бачимо, насичений. Але і час, в якому живемо, вимагає від нас активних дій, чітких, зважених рішень, постановки реалістичних завдань.
Адже протягом звітного періоду галузь будівництва відчула на собі всі кризові явища, які пережила і переживає останні роки економіка країни, зокрема, з 2014 року.
Це воєнні дії на Сході країни, втрата частини економічного потенціалу, ну і відповідно прояви деіндустріалізації, коливання валютного курсу, постійне зростання цін на енергоресурси, будматеріали, тенденції відтоку кадрів та багато інших чинників.
До всього додалися і зміни на політичному Олімпі. Сьогодні у наших оновлених профільних державних структурах, на жаль, навіть у назвах будівельна тематика відійшла на задній план.
Та ми з вами вже звикли до різних поворотів, зможемо і зараз тверезо оцінити ситуацію, знайти шляхи для її покращення. Не будемо забувати, що будь-яка криза – це нові можливості, це той етап у розвитку галузі, коли на заміну старого і віджилого приходить нове: нові технології, устаткування і матеріали, з’являється нове бачення подальшого руху.
Для кращого розуміння стану розвитку галузі будівництва треба проаналізувати деякі статистичні дані за останні 4 роки – період від останніх Зборів (2016-2019 роки).
Наприклад, індекси будівельної продукції (у відсотках до попереднього року) були такими:
Як бачимо, всі ці роки виробництво зростало.
В 2019 році це зростання, за попередніми даними, становитиме 20%.
За словами міністра економіки, будівельна галузь тут є лідером серед галузей промисловості. Важливо, що більше будується інженерних споруд та промислових об’єктів, транспортної інфраструктури.
Втім, у житловому будівництві зростання буде меншим – 3%. Відповідно, коливалися показники введення в експлуатацію житла:
2014р. – 9,75 млн.кв.м.; 2015р. – 11,04; 2016р. – 9,36; 2017р. – 10,2; 2018р. – 8,68 млн.кв.м.
За попередніми підсумками 2019 року можемо вийти на рубіж у 10 млн.кв.м.
В цілому можна говорити, що будівельна галузь працює достойно. Своєю щоденною нелегкою працею ми забезпечуємо введення в експлуатацію необхідних об’єктів.
Нагадаю коротко про деякі реалізовані масштабні проекти за останні роки.
- Введено в експлуатацію комплекс захисних споруд на Чорнобильській АЕС разом з новим «саркофагом». Будівництво тривало кілька років, освоєно понад 2 млрд.євро. Це був проект справді міжнародного значення. Приємно відзначити, що наш НДІ будівельних конструкцій здійснив науково-технічний супровід цього об’єкта.
- Проведено реконструкцію ряду морських та річкових портів. Обіцяно, що у найближчі 5 років інвестиції у цю галузь складуть 3 млрд.доларів.
- Активно ведеться будівництво великих об’єктів аграрної галузі – елеваторів, терміналів, переробних комплексів тощо.
- Поліпшується транспортна інфраструктура країни. Щороку збільшується кількість збудованих та відремонтованих автошляхів: понад 6 тис. км за останні три роки.
- У Запорізькому аеропорту завершено спорудження нового міжнародного пасажирського терміналу. Відновлюється будівництво метрополітену у Харкові.
- Активно будуються торговельні та бізнес-центри.
Зазначу, що на більшості об’єктів, які споруджуються в країні, брали участь організації – члени Будівельної палати.
Але, як кажуть, усе пізнається у порівнянні. Якщо проаналізувати масштаби будівництва в Україні на міжнародному рівні, то картина тут буде не дуже райдужною.
Незважаючи на те, що частка будівництва у ВВП України дещо підвищилася порівняно з 2015 роком – від 2,3 % до 2,7% у 2018 році, на європейському рівні Україна виглядає аутсайдером.
Усі наші сусідні країни – інвестують і будують значно більше. Відповідно, частка будівництва у ВВП, наприклад, в Туреччині – 9,7%, Словаччині – 7,9%, Білорусі – 6,3%, Польщі – 7,7%, Румунії – 6,1%.
Та й ми в Україні мали 5,0% у ВВП порівняно недавно – у 2007 році. Тож маємо зробити все, щоб у найближчий час вийти знову на цей рівень.
Будівельній громадськості необхідно об’єднати свої зусилля і доносити до Уряду, до парламенту наше бачення шляхів розвитку будівельної галузі.
Будівництво має бути не на словах, а на ділі локомотивом розвитку економіки.
І, як бачимо, до нас дослухаються.
Останнім часом і Президент країни, і Прем’єр-міністр провели наради з питань будівництва. Звернуто увагу, як вам відомо, на стан виконання, фінансування деяких житлових програм, передовсім для учасників АТО та переселенців.
Кабінет Міністрів проголосив у 2020 році велике будівництво. Цитую: «З весни 2020-го починаємо велике будівництво. Уже наступного року здамо в експлуатацію 100 садків, 100 шкіл, 100 стадіонів, а також 25 центрів екстреної допомоги».
Планується за п’ять наступних років — капітально відремонтувати 24 тисячі км. національних доріг, модернізувати 15 аеропортів та п’ять портів.
Нам знову нагадують, що будівництво – «це ніби екосистема, яка втягує в себе багато суміжних сфер: промислове виробництво, послуги та інше, створюючи на одне робоче місце в будівництві 5—8 робочих місць додатково».
Дай Боже, щоб плани Уряду втілилися у реальні справи, були підкріплені мудрими державними рішеннями, відповідними програмами і ресурсами. При належній увазі держави до питань розвитку будівництва, створення сприятливого інвестиційного клімату галузь будівництва може справді стати одним з драйверів економіки.
А ми, будівельники, готові вирішувати будь-які масштабні завдання.
Окремо хочу зупинитися на питаннях житлового будівництва, яке залишається одним з важливих напрямів діяльності будівельного комплексу. Саме тут акумулюються інвестиційні кошти, є стабільний попит. При цьому будівельники роблять свій вклад у розв’язання важливої соціальної проблеми – забезпечення людей житлом.
Як бачимо, у цих важливих показниках практично тупцюємо на місці, а потреба у поліпшенні житлових умов, як і раніше, залишається актуальною.
Певні начерки житлової політики окреслені у Програмі діяльності Кабінету Міністрів на найближчі 5 років.
Йдеться про наміри:
- збільшити доступність будівництва нового житла за рахунок здешевлення вартості кредитних ресурсів та шляхом зменшення адміністративного навантаження на забудовників та стимулювання конкуренції.
- переглянути існуючі бюджетні програми в сфері житлової політики з метою зміцнення державної підтримки найбільш соціально незахищених верств населення.
- Удосконалити механізм функціонування ринку оренди житла тощо.
- розробити проекти Концепції державної житлової політики та Житлового кодексу України.
Очевидно, це правильні орієнтири. Тим паче, що і ми в Будівельній палаті не раз говорили і про необхідність здешевлення кредитів, і про фінансування програм доступного житла, і про орендне житло, і про реконструкцію застарілого житла. Надсилали відповідні конкретні пропозиції державним структурам.
Водночас хотілося б побачити дії Уряду і щодо розвитку виробничої бази домобудування. Ми ж з вами добре знаємо, як зменшилася за ці роки кількість ДБК, як непросто дається модернізація технологічних ліній. І не раз про це говорили і писали.
Особливо чекаємо від нової влади законодавчих рішень щодо захисту приватних інвестицій в об’єкти нерухомості. Адже житло ми будуємо переважно за кошти громадян, але проблеми довгобудів, скандали навколо проблемних чи незаконних забудов уже стали загальним явищем.
За словами заступника голови профільного Комітету Верховної Ради Олени Шуляк, на сьогодні вже 200 тисяч сімей стали ошуканими і для того, щоб забезпечити житлом тільки ошуканих інвесторів у м. Києві потрібно понад 2 млн. кв.м.
У реєстрі Мінрегіону – 150 проблемних об’єктів житлового будівництва.
Будівельна палата підтримує створення у Комітеті Верховної Ради підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти нерухомості і ми готові взяти активну участь в його роботі. Для цього у нас є досвідчені експерти.
Вважаємо, що для уникнення появи довгобудів чи об’єктів незаконного будівництва потрібно вдосконалити законодавство і створити сприятливі умови для входження чесних забудовників на будівельні ринки, для захисту як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора. Можливо, варто подумати над створенням Фонду гарантування інвестиційних вкладів, у тому числі через відміну пайової участі.
З іншого боку, варто говорити і про захист самих добросовісних забудовників. Адже нерідко буває, що забудовник законно отримує всі дозвільні документи, оформлює земельну ділянку, заводить на майданчик техніку, починає будівництво – аж раптом з’являються групи «активістів» і починають тероризувати будівельників. Знову скандали, знову страждають і будівельники, і громадяни, які вклали свої кошти.
Говорячи про наші здобутки і перспективи, буде правильним проаналізувати ситуацію з кадрами у будівельній галузі.
За даними Держстату, станом на кінець 2019 року в галузі налічувалося 194 тис. штатних працівників, і це дещо вище, ніж було в 2015-2016 роках.
Водночас вдалося уникнути скорочення загальної кількості підприємств галузі. Якщо у 2015 році їх було 29,2 тисячі, то на кінець 2018 р. було 29, 6 тис.
Галузь у цілому зберігає свій кадровий потенціал. Водночас всі ми відчуваємо вплив загальної тенденції трудової міграції з України, адже, як відомо, їдуть переважно наші будівельники – досвідчені, кваліфіковані працівники.
Однією з причин тут є невисока заробітна плата.
Станом на грудень 2019 року за офіційною статистикою середня нарахована зарплата в Україні на одного штатного працівника була:
у середньому по економіці – 10,5 тис. грн.
у промисловості 11,5 тис. грн.
у будівництві – 9,5 тис. грн.
Звичайно, на деяких підприємствах платять і більше, але в цілому зарплата будівельника ще не стала привабливим чинником при виборі професії. Нам тут є над чим працювати.
Важливим є і питання підготовки будівельних кадрів, в першу чергу, робітничих професій. Вимоги до якості, до темпів будівельних робіт постійно зростають. Тому систему професійного навчання треба вдосконалювати, шукати і нові підходи у працевлаштуванні молодих кадрів, стимулювати їх до роботи на наших підприємствах.
В контакті з Мінсосвіти – партнером БПУ – аналізуємо ситуацію, шукаємо шляхи наведення ладу у цій сфері. Залучаємо до співпраці і інших партнерів – Академію будівництва, КНУБА, безпосередньо профільні навчальні заклади.
Ми вважаємо, що слід юридично унормувати відносини між роботодавцем, навчальним закладом і студентом (учнем).
Адже зараз що маємо? Готуємо, навчаємо кадри, витрачаємо на учня ресурси, але не маємо жодного впливу на його вибір майбутнього місця роботи.
Тому пропонуємо перейти на цілком конкретні договірні засади, де кожна сторона бере на себе певні зобов’язання. Зокрема, ми прагнемо, щоб молодий спеціаліст, якого ми підготували, відпрацював на підприємстві певний час.
Тут не йдеться про якесь закріпачення молоді, навпаки ми маємо запропонувати їм привабливі умови праці, передовсім, зарплату, соціальний пакет.
Це може бути, зокрема, і допомога в отриманні власного житла, оздоровленні, і перспектива кар’єрного зростання. Наприклад, у корпорації «ДБК-Житлобуд» ми маємо значний досвід матеріального та соціального забезпечення працівників зокрема, молодих спеціалістів. І люди до нас йдуть.
Також ми підтримуємо наміри Міносвіти ширше запроваджувати так звану дуальну форму навчання з акцентом на практичну складову у навчальному процесі. Та вже і зараз, по мірі можливостей, наші підприємства надають сприяння закладам професійної освіти в оновленні матеріальної бази.
Шановні колеги, хотів би звернути вашу особливу увагу на ситуацію щодо безпеки праці у будівництві. На жаль, маємо визнати, що за останні роки негативні тенденції тут лише посилюються.
За показником частоти смертельного травмування галузь будівництва є однією з найбільш проблемних.
Про це, я думаю, буде що сказати на нашому засіданні керівнику нашої галузевої профспілки, шановному Василю Миколайовичу Андрєєву, але ми, як керівники будівельних структур, не повинні закривати очі на цю ситуацію.
Багато говоримо про відтік кадрів, небажання молоді працювати на будівництві, але мало дбаємо , щоб робота на будові була безпечною.
Будівельна палата не може стояти осторонь цієї проблеми і ми разом з профспілками повинні запропонувати ряд заходів, щоб суттєво зменшити рівень виробничого травматизму.
Секретаріат Палати пропонує провести широке обговорення стану роботи з кадрами у галузі, зокрема, про рівень зарплат, соціального забезпечення, умови та безпеку праці. Вважаю, що такий круглий стіл можемо провести вже у березні, в рамках нашої традиційної виставки, у Києві.
Далі я, як керівник Будівельної палати, хочу проаналізувати діяльність нашого об’єднання щодо виконання власне статутних функцій. Передовсім, йдеться про створення сприятливих умов для підприємницької діяльності будівельних структур, удосконалення законодавчого забезпечення діяльності галузі.
Чимало працювали над забезпеченням представництва Палати в органах державної влади. Без зайвої скромності скажу, що Президент Будівельної палати, керівництво Палати постійно перебувають в інформаційному полі.
Минулого року, після зміни політичного керівництва держави, певний час пішов на встановлення ділових контактів з новими очільниками профільних державних структур. Президент Палати вже неодноразово зустрічався з головою парламентського комітету Андрієм Клочком ( у тому числі на виробництві), з новим керівництвом Мінрегіону. В ході таких зустрічей обговорювалися різні аспекти співпраці органів державної влади та об’єднань будівельної спільноти.
Нещодавно я взяв участь і виступив на нараді у Прем’єр-міністра.
Керівництво Палати було представлене і на презентації пріоритетів діяльності Мінрегіону. При цьому нами були озвучені конкретні пропозиції.
Але, як бачимо, не встигли ми навести ділові контакти з новими керівниками, як дехто з них уже пішов у відставку. Такі реалії наших днів. Маємо враховувати.
Авторитет Будівельної палати засвідчується участю наших експертів у роботі дорадчих органів багатьох державних структур. Президент Будівельної палати є членом Колегії Мінрегіону, членом Антикризової ради громадських організацій України.
Минулого року була забезпечена участь наших представників у 12 заходах під егідою Мінрегіону, та 30 – наших партнерських організацій. Особливо відзначу тут активність і високий фаховий рівень члена Президії, голову комітету Палати А.М.Кармінського.
За звітний період регулярно, тричі на рік, проводилися засідання Президії Палати, на яких обговорювалися актуальні питання розвитку галузі. Практично у всіх засіданнях беруть участь високі представники профільних державних структур, керівники наших партнерських організацій.
Вироблені рішення доводилися до державних органів для врахування в роботі. Не можу сказати, що всі наші пропозиції та ідеї бралися до уваги, але де в чому нам вдавалося довести свої резони.
Наприклад, ми давно обстоювали необхідність відміни пайової участі – це вже враховано, просували ідеї щодо реконструкції кварталів застарілого житла – це теж прийнято. Постійно працюємо над забезпеченням фінансування державних житлових програм, оновленням нормативної бази, зокрема, державних будівельних норм.
Вже традиційно Будівельна палата двічі на рік проводить великі будівельні виставки у Києві, які мають статус міжнародних, і стають справжніми форумами будівельників та їх суміжників. Також виступаємо партнерами виставок у Львові, Одесі.
Принагідно хочу подякувати всім нашим партнерам по організації таких виставок, передовсім керівникам компанії «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» – Володимиру Андрійовичу Іванову та Олександру Олександровичу Безрадецькому, які беруть участь у наших Зборах.
Обов’язково у програмі цих виставок є або науково-практична-конференція, або круглий стіл, в ході яких за участі авторитетних експертів обговорюються актуальні питання розвитку галузі .
Проводилась постійна робота щодо розширення складу Палати. Тиждень тому на засіданні Президії ми прийняли в наші ряди ще девять нових членів.
Значна увага надавалася інформаційно-аналітичній підтримці діяльності Палати та її членів, формуванню позитивного іміджу. Регулярно випускається Інформаційний вісник Палати, двічі на місяць на 5 каналі ТБ виходять передачі «Будівельний стандарт», в яких пропагуємо досвід Будівельної палати та наших кращих організацій. Активно працюємо з ЗМІ, передовсім, спеціалізованими виданнями. Принагідно хочу подякувати журналістам за плідну співпрацю, вони і сьогодні тут з нами.
Протягом звітного періоду керівництво Палати, її Секретаріат приділяли значну увагу розвитку співробітництва з партнерськими організаціями.
Вважаємо цей напрям потрібним і корисним як для авторитету нашої організації, так і для більш ефективної організації виконання нею статутних завдань.
На сьогодні підписані документи про співробітництво з 13 партнерами. Це, зокрема, УСПП, Національна спілка архітекторів, фонд Держмолодьжитло, Міносвіти, Академія будівництва України.
Покладаємо великі сподівання на співпрацю з Асоціацією міст України, враховуючи державну політику щодо децентралізації та посилення ролі місцевого самоврядування. Виходимо з того, що і фінансування житлових програм, і реконструкції «хрущовок», і питання архітектурно-будівельного контролю все більше вирішується місцевими органами влади.
Хочу привітати в цьому залі керівників наших партнерських організацій. Вони є учасниками наших Зборів.
Значна увага керівництвом Палати приділялася розгортанню діяльності Української Ради інженерів-будівельників, створеної в 2018 році Палатою разом з КНУБА, АБУ, СНІОУ. Президентом УкрРІБ обрано Президента Будівельної палати П.С.Шилюка.
Метою діяльності УкрРІБ є є консолідація будівельної спільноти для інтенсифікації розвитку будівельної галузі, впровадження новітніх цифрових технологій, запровадження нових програм підготовки інженерів-будівельників відповідно до європейських стандартів, залучення ресурсів міжнародних партнерів для модернізації будівельного комплексу в Україні.
УкрРІБ уже обрано дійсним членом Європейської Ради інженерів – будівельників та асоційованим членом Європейської Ради будівельних палат.
Мені особисто довелося брати участь у зборах цих міжнародних структур, налагоджувати контакти з зарубіжними колегами, проводити переговори. Вважаю, що є хороші перспективи використання можливостей цих впливових організацій для просування наших інтересів, запровадження кращого досвіду. Треба лише як слід організувати справу.
Щодо змін до Статуту Будівельної палати.
Нині діючий Статут було прийнято в 2013 році. З того часу відбулося чимало подій, змінювалася ситуація в нашому будівельному комплексі.
Тож необхідно внести певні зміни і в діяльність нашої організації.
Перш за все, у зв’язку з деякими змінами законодавства підготовлено нову редакцію Статуту Будівельної палати, є пропозиції щодо уточнення структури і деяких регламентних вимог, продиктованих практикою останніх років.
Тиждень тому, на засіданні Президії Палати, ми детально обговорили ці пропозиції, зокрема, щодо керівних органів.
Передбачається створення Ради Будівельної палати як виконавчого органу організації. Для оперативного вирішення окремих питань пропонується створити Президію Палати, куди входять Президент і віце-президенти Палати.
Безумовно, потребує удосконалення робота основної аналітичної ланки нашої організації – комітетів Будівельної палати. Адже не всі з 11 наявних комітетів активно працювали.
Наш виконавчий орган має відповідні напрацювання і їх слід розглянути на першому засіданні новообраної Ради.
Нам слід говорити і про необхідність посилення ролі представництв Палати в регіонах. Особливо в умовах зростання ролі місцевого самоврядування, передачі місцевим органам влади багатьох розпорядчих функцій, На сьогодні тільки в кількох містах є відповідні осередки. Тому тут треба продумати план дій щодо розширення нашого представництва у регіонах.
Шановні учасники Зборів! Відповідно до статутних положень члени Палати зобов’язані щорічно сплачувати членські внески. І на початку року ми нагадуємо всім про ці зобов’язання, але регулярно сплачують внески лише кілька десятків організацій.
А ці кошти, як ви розумієте, потрібні для зарплати працівникам Секретаріату (хоч їх і небагато), проводимо багато різноманітних заходів, у тому числі відзначення нашого професійного свята. Зрештою і нагороди, які ми постійно вручаємо кращим працівникам галузі, теж треба замовляти.
На завершення хочу особливо подякувати нашим провідним підприємствам – за значний вклад у розвиток галузі, за сприяння у діяльності Будівельної палати, участь в наших спільних заходах.
Це передовсім, компанії: «Поділля» м.Вінниця – керівник Тимофій Гіренко, «Завод Металомонтаж» м.Дніпро, яку очолюють Марина та Олександр Величко, Луцький ДБК – керівник Руслан Вайман, у Києві: група «Ковальська» – Олександр та Сергій Пилипенко. компанія «Основа – Солсиф» – Юрій Карпенко. Будівельні компанії Львова, Одеси.
Добрих слів заслуговує робота харківської компанії «Житлобуд-2», її керівник – Юрій Кроленко нещодавно удостоєний ордена Ярослава Мудрого 5 ступеню.
Ритмічно, без збоїв працює наша Корпорація «ДБК-Житлобуд», на підприємствах якої успішно здійснюється модернізація виробничих потужностей.
Позитивних результатів у 2019 році досягли спеціалізовані організації: Київспецмонтаж – керівник Володимир Дзерик, Енергомонтажвентиляція – Михайло Іщенко, ряд інших.
Як кажуть, на передовій наукового пошуку працюють наші науково-дослідницькі та проектні організації. Це: НДІ будівельних конструкцій – директор Геннадій Фаренюк, Діпромісто – директор Іван Шпилевський, Діпроцивільпромбуд – Павло Антонюк (нещодавно відзначали 70-річчя заснування цього славного інституту).
Слід віддати належне закладам освіти, які готують кадри для будівельної галузі. Це, передовсім, наш флагман – КНУБА, ректор Петро Куліков, Київський коледж будівництва та архітектури, директор Валерій Булгаков, будівельні вузи Одеси, Дніпра, Харкова. Особливо відзначу зусилля педагогів та майстрів закладів професійно-технічної освіти.
У своєму виступі я сформулював ряд проблем, над якими працювали обрані вами органи Палати і над якими слід продовжувати роботу.
Конкретизацію наших спільних подальших кроків належить визначити у найближчий час.
Завершуючи свою звітну доповідь, хочу подякувати усім вам за участь у роботі Зборів, і в цілому – за ваші зусилля щодо розвитку будівельного комплексу країни.
Переконаний, що виробничі колективи, які ви тут представляєте, спроможні працювати краще, продуктивніше, досягати вищих результатів. Переконаний, що діяльність оновленої Будівельної палати буде сприяти вам у цьому.
Давайте разом об’єднувати наші зусилля, щоб вивести будівельну галузь у справжні лідери економічного розвитку України.
Бажаю вам і у вашій особі всім будівельникам країни міцного здоров’я, наснаги на добрі справи!