Тези виступу Президента Будівельної палати, Героя України П.С.ШИЛЮКА на Круглому столі «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів»

Шановні колеги!

Сьогодні маємо нагоду обговорити дуже важливі аспекти роботи будівельного комплексу країни – саме ті, від яких залежить  кадровий потенціал  галузі.

Всі ми з вами так чи інакше належимо до  категорії керівників – підприємств, компаній – і  добре знаємо, як за останні роки змінився ринок праці в Україні. Дефіцит кадрів, передовсім досвідчених, кваліфікованих, став уже звичною справою у багатьох галузях. Будівельна –  не виняток.  

Але перш ніж перейти безпосередньо до тематики нашого Круглого столу, хотів би  навести деяку статистику роботи галузі.

 На недавньому засіданні Ради Будівельної палати ми говорили, що  за підсумками  2020 року індекс будівельної продукції склав 104,0%.

Дещо гіршими були результати у житловому будівництві. Минулого року у цьому важливому сегменті вийшли лише на 81,5% порівняно з 2019роком.

Причин такого зниження виявилося, на жаль, багато – пандемія, падіння купівельної спроможності населення,  фінансові проблеми  кількох великих забудовників у Києві.

Але багато проблем додала і плутанина, нерозбериха, непослідовність з реформуванням системи архітектурно-будівельного контролю.

Дуже сподіваємось, що Верховна Рада, Уряд, виконавча влада нарешті дійдуть згоди і оперативно здійснять заходи, які дозволять розблокувати будівельний ринок, повернути  арх-будконтроль у правове поле.   

Свої пропозиції і рекомендації цього Будівельна палата надавала  профільному Комітету Верховної Ради та в Мінрегіон.

За будівельниками справа не стане.

Ми без розкачки почали новий будівельний рік.

Попередні дані за перші місяці 2021 року

Очікуємо, що відчутного імпульсу додасть продовження в 2021 році  національної програми «Велике будівництво», яка охопила по суті всі регіони. Планується збудувати 500 об’єктів, зокрема, школи, лікарні, дитсадки, інші  об’єкти соціального призначення.

Тут важливо, щоб будівельні організації на місцях активніше працювали з місцевою владою, знаходили своє місце у регіональних програмах будівництва об’єктів.

Ми також очікуємо, що запрацюють анонсовані програми іпотечного кредитування.

Добре, що з 1 березня набула реального вигляду програма “Доступна іпотека 7%”.

Планується в рамках цієї програми видати у 2021 році 5 млрд грн кредитів для 5 тисяч сімей.

Водночас оголошено, що Уряд працюватиме над можливість іпотечного кредитування під 5% у 2021 році.

Це дуже позитивні кроки.

Адже нове будівництво гостро потребує додаткових коштів, а доходи населення за період карантину зменшилися. Тому активізація фінансових механізмів – іпотеки, лізингу та інших могла б позитивно вплинути на динаміку будівництва житла, на ліквідацію довгобудів.

До речі, цих довгобудів по країні нині налічується понад 120 проблемних об’єктів, куди вкладали кошти понад 100 тис громадян.

Всі вони зіткнулися з тим, що мають низький рівень захисту своїх прав, своїх інвестицій.

Днями у профільному Комітету Верховної Ради знову обговорювали питання вдосконалення фінансових механізмів будівництва житла, захисту приватного інвестора. Чекаємо на законодавче закріплення всіх позитивних новацій.

Ситуацію треба виправляти, у тому числі шляхом залучення іноземних інвестицій.

 От зявилося повідомлення, що Україна планує залучити у німецького уряду 22,1 млн євро на п’ять років на будівництво і ремонт житла для внутрішньо переміщених осіб та місцевих жителів Краматорська і Сєвєродонецька, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ.  В рамках проєкту планується будівництво 500 квартир.

Дай Боже, як кажуть. Треба продовжувати цю лінію, знаходити різні джерела надходження коштів на будівництво житла.

А для цього потрібні чіткі правила гри на ринку, система захисту інвестицій, зокрема, іноземних.

В контексті тематики нашого Круглого столу  хотів би привернути увагу до наступного.

Важливо відзначити, що в будівельній галузі на сьогодні номінально збереглася середньооблікова кількість штатних працівників – 195,7 тис. на початку 2020 року і стільки ж на кінець року. Хоча були невеликі коливання у другому кварталі, викликані зниженням економічної активності наших підприємств.

 При цьому зменшилась і кількість вакансій – з 23 тис. у 2019р. до 13 тис. у 2020 році.

Тобто в галузі наявна стабільна кадрова основа, яку потрібно зміцнювати і нарощувати, прогнозуючи зростання обсягів будівництва.

Далі. Я вже звертав увагу на те, що в країні за статистикою активне будівництво ведеться у 6-7 регіонах, які дають майже дві третини усіх виконаних робіт в країні.

Водночас у 14 регіонах будівництво ведеться в межах 1-2 відсотків, плюс-мінус.

У столиці м.Києві – 21,6 % від загального обсягу виконаних робіт (97,8 до 2020р.),

в Одеській області – 14,0% (145%), Дніпропетровській – 8,9% (85%), Харківській – 7,2% (92,2),  Київській і  Львівській – біля 7% (116% і 122% відповідно).

Дещо знизили темпи у Вінницькій області  (5,4%), порівняно з успішними 2020-2019рр.

Такі суперечливі показники свідчать про те, що фінансові,  матеріальні ресурси розподіляються по країні дуже нерівномірно.

Отже, тут має місце  незбалансований розвиток територій, а значить загострюються проблеми і на ринку праці.

Передовсім, активуються внутрішні міграційні потоки. Люди з депресивних територій виїздять у пошуках роботи, зрозуміло, переважно до столиці або й за кордон.

За статистикою (дані Держслужби зайнятості)  у нас більше половини областей мають рівень безробіття вищий, ніж у середньому по Україні. Наприклад, у Києві та Київській області рівень безробіття – 6,6%, тоді як, приміром,  у Кіровоградській, Волинській, Чернігівській, Херсонській – вдвічі вищий.

Безумовно, децентралізація, збільшення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування повинні вирівняти ситуацію, але ніхто не відміняв роль держави, центральних виконавчих органів у цих процесах.

Знаю, що у розвинених країнах Європи, в США, такі питання відслідковуються відповідними міністерствами, вживаються певні кроки до збалансованого розвитку територій.

 Щодо рівня зарплат у галузі. Вони тривалий час залишаються, за  даними Держстату, нижчими, ніж у середньому і по економіці і, зокрема, по промисловості.

У грудні  2020 року середня заробітна плата штатних працівників у будівництві була  11,5 тис.грн.

В економіці – 14,1 тис.грн, у промисловості – біля 15 тис грн.

На жаль, дещо збільшилися і борги по зарплаті. На кінець 2020 року на підприємствах галузі заборгували понад 49 млн.грн, а це 113,5% до початку 2020 року.

Тому, наголошую, всім нам – і керівникам підприємств галузі, і профспілкам, і керівництву Будівельної палати, звичайно,  слід постійно тримати у полі зору питання розміру зарплат та їх своєчасної виплати, як і питання охорони праці. Це важливий аспект нашої роботи.

Другий момент. Будівельна галузь залишається однією з «тіньових» на ринку праці.

За офіційними даними, у 2020року майже 17% від усього неформально зайнятого населення працювало у будівництві. Це стільки ж як в оптовій і роздрібній торгівлі.

 У промисловості – 6% неформально зайнятих.

Зрозуміло, що таке становище породжує неналежні умови праці, нехтування вимогами правил безпеки, прихований травматизм,  зарплати у конвертах,  плинність кадрів на окремих підприємствах.

Відповідно, цей стан речей не може стимулювати молодих робітників іти працювати на будівництво.

Треба тут сказати і про зовнішній чинник, адже Україна вже давно вмонтована у європейський ринок праці. А на ньому йде серйозна конкуренція за кваліфіковану робочу силу.

У Польщі, наприклад, вже кілька років діють спеціальні пільгові режими працевлаштування для українців. За статистикою  2020 року – в кожній п’ятій компанії в Польщі працюють українці. 19% всіх великих компаній, які знаходяться на території Польщі, наймають саме українців.

При цьому мінімальна зарплата в Польща майже втричі вища, ніж в Україні.

У Німеччині набули чинності нові полегшені правила працевлаштування кваліфікованих робітників з країн-нечленів Євросоюзу.

Німеччина старіє, як і Україна, але на відміну від нас може дозволити собі купувати молоді кадри, перетягувати їх до себе високими зарплатами, кращим рівнем життя.

Через відомі карантинні обмеження зараз цей процес перетікання робочої сили дещо уповільнився, але це не привід для заспокоєння.

Зацікавленість нашої молоді в отриманні професійно-технічної освіти  – теж має регіональні відмінності.

Якщо в Києві набір учнівської молоді відбувається  на досить стабільному рівні, є навіть конкурс на будівельні спеціальності  – про це нам кажуть керівники закладів профтехосвіти, то в регіонах з цим є проблеми.

Що ми можемо зробити в цій ситуації?

Вважаю, шановні колеги, що якість робітничих кадрів залежить  від того, які умови праці і зарплати ми їм запропонуємо, який соціальний пакет, як буде організовано навчання у професійних закладах освіти.

Тут варто сказати, що Будівельна палата та  наші підприємства – члени Палати розвивають ділові зв’язки з освітянськими структурами і спільно, в міру можливостей, вирішують питання підготовки молодих кадрів.

Йдеться про запровадження елементів дуальної освіти, коли молодь отримує змогу поєднувати теоретичний курс навчання з практикою безпосередньо на наших підприємстві, розробку професійних стандартів, про проведення конкурсів професійної майстерності.

Також хочу наголосити на тому, що не слід забувати і про питання оновлення матеріальної  бази професійних начальних закладів. Вони зараз не в кращому стані, тому окремі будівельні організації чим можуть допомагають і підтримують такі заклади, зокрема, займаються цим у Корпорації «ДБК-Житлобуд». 

Цю справу варто продовжувати і розвивати.

Шановні учасники зібрання!

Сьогодні, сподіваюсь, і шановний Василь Миколайович Андреєв – голова всеукраїнської профспілки, член Ради Палати, і шановні керівники закладів професійної освіти, виробничих підприємств,  організатори галузі  дадуть свою ґрунтовну оцінку означених проблем,

Давайте разом активно попрацюємо   і виробимо ділові пропозиції – і для себе, і для державних структур. Бо питання, які ми тут обговорюємо – це питання розвитку галузі, економіки держави в цілому.

Бажаю всім успіхів у роботі і запрошую до конструктивного обговорення.