Тези виступу Президента Будівельної палати України, члена Колегії Мінрегіону, Героя України П.С. Шилюка на засіданні Президії Палати 27 грудня 2016 року
Про деякі питання роботи будівельного комплексу України в 2016 році
та завдання Будівельної палати
Шановні колеги! Дорогі друзі!
Сьогодні, як ви знаєте, економіка України поступово оживає: зростає обсяг промислового виробництва, приріст прямих іноземних інвестицій у січні-вересні склав плюс 3,8 млрд.дол. до минулого року.
Зростають і показники будівельної галузі. Так, у січні – листопаді 2016 р. підприємствами виконано будівельних робіт на суму 59,3 млрд. грн., що на 14,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, обсяги робіт з будівництва будівель збільшилися на 16,1%. Будівництво житла зросло на 13%, будівництво нежитлових будівель – на 19,6%.
У регіонах лідерами є : Житомирська, Київська, Вінницька, Харківська області – зростання від 30 до 48%. Столиця м.Київ має +24,8%.
Кілька років підряд ми змушені були констатувати падіння обсягів будівельних робіт, але з початку поточного року ситуація докорінно змінюється. Зараз можемо навіть прогнозувати, що наступного року у співставних цифрах досягнемо показників більш благополучного у всіх відношеннях 2012 року. Звичайно, ці прогнози маємо підкріпити нашою наполегливою роботою.
Тепер відносно житла.
У січні-вересні 2016 року прийнято в експлуатацію 5,7 млн.кв. метрів загальної площі житла (в цілому за підсумками року можемо вийти на 8 млн). Але не забуваймо, що в найкращі роки незалежної України ми вже мали 10-11 млн.кв.метрів.
Більше половини спорудженого житла – 52,6% – у багатоквартирних будинках. І питома вага їх зростає, тоді як ще недавно переважала індивідуальна забудова. Зараз ситуація тут поступово стає більш звичною, економічно і соціально обґрунтованою.
В країні зберігається постійний попит на житло. За статистикою нині на квартирному обліку перебувають понад 600 тисяч сімей, з них – близько 106 тисяч проживають у гуртожитках, понад 26 тисяч – у комунальних квартирах. І це, як правило, соціально незахищені громадяни і пільговики.
Для забезпечення житлом тих, хто його гостро потребує, необхідно споруджувати багатоквартирні будинки, порівняно недорогі, але якісні, тобто доступне житло.
Відомо, що в Європейському Союзі та США частка панельних будинків становить 20-40 %. Їх популярність пояснюється економічністю та якістю такого житла. Тож і Україні треба підтримувати і розвивати індустріальний метод будівництва, який є одним із головних напрямів швидкого спорудження сучасного доступного житла.
Звичайно, не можна забезпечити житлом усіх за бюджетні кошти, але має діяти державна система підтримки соціально вразливих верств населення і особливо молоді. Відповідно, конче потрібні як загальнодержавні, так і місцеві програми будівництва доступного житла. На жаль, існуючі програми фактично не мають бюджетного забезпечення.
Вже і Міністерство розуміє, що потрібно створювати державний фонд орендного житла. В тій же Європі половина житла є орендованим. І нам це необхідно робити. Тим більше, що вкладання коштів у державну нерухомість буде привабливим для інвесторів.
Це ж стосується і вирішення проблеми зношеного та аварійного житла. Розраховувати, що держава профінансує і знесення «хрущовок», і підвищення рівня тепло- та енергозбереження будівель, звичайно, не можна, але держава повинна законодавчо визначити, на яких умовах будуть вирішуватися ці проблеми.
Я не раз загострював ці теми, буду і надалі їх піднімати. Але, очевидно, нам потрібні тут не просто звернення до влади, а проекти відповідних законодавчих актів.
Підготовка робочих кадрів
На одному з засідань Президії ми обговорювали питання підготовки кадрів для будівництва. Виступав ректор КНУБА Петро Мусійович Куліков. Але це більше стосувалось кадрів вищої і середньої ланки.
Між тим, сьогодні загострюється питання професійної підготовки молодших спеціалістів, кваліфікованих робітників. На «вокзал-буді» далеко не поїдеш.
Обсяги будівництва зростають. Проте, на це зростання, на підвищені вимоги, які перед нами ставить час, у нас просто не вистачає професійно підготовлених робочих кадрів.
Наприклад, лише у Корпорації, яку я очолюю, бракує близько 200 спеціалістів. Така ж ситуація і в інших.
Де будемо брати підготовлених робітників? У ПТУ? А там що?
Сьогодні вони стали коледжами, ліцеями, вищими училищами. Але ж справа не в назві. Важливо, кого і як вони готують.
На жаль, останнім часом держава фактично відмовилась від організації цієї важливої ланки освіти, місцевим органи влади також не до профтехосвіти, відповідно не фінансується розвиток матеріально-технічної бази учбових закладів. Про яку кількість і якість фахівців можна говорити?
У бюджеті на наступний рік Уряд визначив 19 професій, за якими підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах буде йти за кошти державного бюджету. Будівельники серед них практично відсутні. Тому ми змушені були звернутися до Прем`єр-міністра з проханням поправити ситуацію.
Водночас розуміємо, що бюджет не може взяти все на себе, тому керівники будівельних компаній не повинні стояти осторонь цього питання.
В минулі часи, як ви пам’ятаєте, всі професійно-технічні навчальні заклади будівельного профілю були закріплені за крупними будівельними організаціями. Київміськбуд, наприклад, опікувався десятком подібних установ. Від такої співпраці була обопільна користь. Мабуть, нам треба до цієї практики повернутися.
Знаю, що в Палаті предметно взялися за цю справу і нам потрібно найближчим часом підготувати реалістичні пропозиції.
Питання охорони праці
Професійна підготовка кадрів для галузі напряму пов`язана з проблемами охорони праці та травматизму в будівництві. За висновком експертів, стан безпеки праці в будівництві залишається незадовільним. Зростає кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками. Їх співвідношення до загального числа нещасних випадків становить 1 до 5,5, що вдвічі гірше, ніж в цілому по Україні. Протягом останніх років за середніми показниками частоти і тяжкості травмування будівельна галузь стала другою серед 17 галузей, внесених до статистики Держстату.
Більшість роботодавців у галузі самоусуваються від системного вирішення проблем безпеки праці, але ж треба пам’ятати, що соціально-економічні втрати через виробничий травматизм у десятки разів перевищують вартість профілактичних заходів.
Треба навчати людей, прищеплювати їм культуру праці. Звичайно, в ПТУ даються базові знання з техніки безпеки, і звідти людина приходить на будівництво вже більш-менш підготовленою. Але треба навчати не тільки робітників. Наші ІТР-івці мають чітко знати і розуміти свою роль і відповідальність у цьому питанні.
Слід відновити постійні інструктажі, систему контролю і перевірок, швидше подолати недоліки, які виникли на етапі реорганізації структур Держгірпромнагляду.
Відзначу, що наша профспілка, її керівник Василь Миколайович Андрєєв веде у цьому напрямі значну роботу і ми повинні всемірно сприяти йому.
Всім треба зрозуміти, що на першому місці має бути людина, а не прибуток.
Нормотворча діяльність
Будівельна палата бере постійну участь у роботі Мінрегіону, профільного комітету Верховної Ради України щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань містобудування та дерегуляції.
Мені приємно відзначити, що саме експерти, які працюють у комітетах Палати, долучилися до розробки багатьох законопроектів, які стосуються питань вдосконалення містобудівної діяльності.
Крім того, за нашим наполяганням затверджено нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV і V категорій складності та вичерпний Перелік робіт, які підлягають ліцензуванню.
Кількість будівельних норм було зменшено більше ніж удвічі (57% від чинних станом на 2010 рік), з них 13% документів скасовано, 44% – переглянуто.
Розроблено Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості об’єкта (набув чинності 9 грудня 2016 року).
У цьому плані хотілося б особливо подякувати члену Президії Палати Анатолю Марковичу Кармінському, іншим нашим працівникам, які тримали руку на пульсі подій.
Також хочу відзначити співпрацю Будівельної палати з організаціями-партнерами.
Зокрема, з Національною спілкою архітекторів Україні підписано Меморандум про співробітництво. У вересні проведено спільне засідання Президії Будівельної палати і Президії Національної спілки архітекторів, де розглянуто питання поліпшення ситуації в архітектурно-урбаністичній сфері.
Із Спілкою наукових та інженерних об’єднань України також підписано Угоду про співробітництво. Зараз ведеться робота щодо організації навчання інженерів-будівельників за європейськими стандартами.
Діють відповідні угоди про співпрацю з УСПП, ТПП, Держмолодьжитлом. З усіма цими організаціями ми реалізуємо низку спільних заходів.
Сподіваємось, що і надалі проблеми будівельного комплексу будуть вирішуватися нашими об’єднаними зусиллями.
Зазначу, що Мінрегіон зараз активно працює над формуванням нової регіональної політики та удосконаленням законодавства у сфері фінансування програм та проектів регіонального розвитку. Затверджуються регіональні стратегії, відповідні плани і важливо, щоб будівельники в регіонах вже зараз бачили там своє гідне місце. Тим більше, що вже отримано перший транш бюджетної підтримки Євросоюзу у сумі 23 млн. євро на безповоротній основі для реалізації місцевих проектів.
Хотів би також підняти ще одне актуальне, на мій погляд, питання щодо сприяння громадянам у виборі надійного забудовника.
В останні роки головним інвестором у будівництві житла є фізична особа, пересічний громадянин. Нерідко він просто розгублюється в потоці інформації, рекламі та солодких обіцянках забудовників і йому необхідно допомогти.
Наша Палата має право і зобов’язана вести професійний реєстр забудовників, які працюють на ринку житла.
Це слід робити систематично, на постійній основі, визначати кращих забудовників і розміщувати відповідну інформацію на сайті БПУ.
Люди повинні одержувати достовірні дані, перевірену інформацію і це допоможе уникати афер з боку недобросовісних забудовників та шахраїв, різних там Войцехівських.
Але і на Палату це покладає велику відповідальність.
Зараз така робота у нас започаткована і тут не треба зволікати.
Сподіваюсь, сьогодні ми отримаємо більш детальну інформацію з цього питання.
Дорогі друзі!
Сьогодні на порядок денний засідання Президії Будівельної палати винесені питання, які мають важливе значення для розвитку нашої галузі.
Я щиро дякую вам за те, що ви знайшли можливість напередодні Нового року взяти участь у цьому заході і сподіваюсь на активне обговорення питань порядку денного.
Дякую за увагу.