Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка на Загальних зборах Європейської ради цивільних інженерів, м.Подгоріца, Чорногорія

Будівельна галузь в Україні традиційно є одним із основних секторів економіки країни, частка будівництва у ВВП країни становить 2,5-3%.  Кількість штатних працівників, які працюють на підприємствах галузі, складає орієнтовно 260 тис. чол. Загалом зайнятих працівників на будівництві та суміжних галузях налічується понад 600 тисяч.

Останнім часом у будівельній галузі  відзначаються тенденції відтоку кадрів, переважно за кордон, але в цілому кадровий потенціал зберігається. Галузь спроможна виконувати масштабні завдання – як у промисловому будівництві, так і в житловому секторі.  

За підсумками 2018 року будівельна галузь увійшла в трійку лідерів серед сфер та видів діяльності, в які було вкладено найбільше капітальних інвестицій (у трійку найбільших за об’ємами інвестицій галузей України в 2018 році також увійшли промисловість і сільське господарство).

Згідно з даними статистики, інвестиції у будівництво в 2018 році зросли на 3% порівняно з попереднім роком. Це становить 10% від загального обсягу інвестицій в Україну за 2018 рік.

Особливо це помітно у секторах промислового будівництва, дорожньої та інженерної інфраструктури. Ці сектори зараз отримують найбільші фінансові ресурси завдяки створенню в країні сприятливих умов ведення бізнесу та  урядовій політиці децентралізації.

Активно розвивається житлове будівництво, хоча  забезпеченість житлом залишається в Україні гострою соціальною проблемою. В середньому за кількістю  квадратних метрів на одного мешканця ми відстаємо від більшості країн Європи (Україна – 24 кв. в Європі – 30-40 кв.м. і вище).

В останні роки кількість громадян, які потребують державної підтримки у питанні придбання (спорудження) власного житла, збільшилася внаслідок тривалого збройного конфлікту на Сході України. Це майже 1,5 млн. внутрішньо переміщених осіб плюс десятки тисяч учасників бойових дій. Ще 600 тисяч громадян перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов.

Для вирішення житлової проблеми використовуються різноманітні джерела інвестування – переважно за кошти населення, також і за участі державного та місцевих бюджетів.

Існує ряд  бюджетних програм, зокрема, це програми іпотечного кредитування молодих сімей, будівництва доступного житла з відшкодуванням 30 або 50 % вартості, підтримки житлового будівництва на селі та інші.

Проте повномасштабна реалізація цих програм ускладнюється через брак фінансових ресурсів. Ми постійно на урядовому рівні наголошуємо на необхідності збільшення бюджетного фінансування будівництва житла. Сподіваємося, що нове керівництво держави буде більш уважно ставитися  до вирішення житлових проблем громадян, особливо тих, які потребують соціальної підтримки.

Нині в Україні розробляється проект Стратегії державної житлової політики на період до 2030 року. До його підготовки залучені експерти Європейської економічної комісії ООН, українські фахівці, зокрема, з Будівельної палати. Це буде фундаментальний документ, в якому будуть визначені нові підходи до цієї гострої соціально-економічної проблеми.

Протягом останніх років будівельна галузь проходить період технічного переоснащення та модернізації, в ній запроваджуються європейські технологічні норми і стандарти.

Послідовно здійснюється політика спрощення дозвільних процедур у будівництві. 

У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business Світового банку за показником “Отримання дозволів на будівництво” Україна зробила відчутний ривок і піднялася з  140 місця у 2013 році до 30-го.

Але ми не вважаємо це межею і прагнемо більшого.

Потрібні комплексні програми залучення потужних інвесторів у будівництво, розвиток державно-приватного партнерства, подальша дерегуляція, загальне поліпшення бізнес-клімату в країні, передовсім, подолання корумпованості в економіці. 

Дати імпульс притоку інвестицій, повинні нові амбітні програми реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, створення ринку орендного (муніципального) житла, розвитку іпотечного кредитування та інших перспективних для інвесторів напрямів.

Будівельна палата України, яку я маю честь тут представляти, і яка об’єднує майже 200 компаній та підприємств галузі, активно працює над вдосконаленням нормативно-правової бази будівництва, пропонує свої варіанти підвищення темпів спорудження житла, передовсім, доступного. 

При цьому ми залучаємо і наших партнерів, серед яких назву, зокрема, Національну спілку архітекторів, Спілку наукових та інженерних об’єднань, Асоціацію міст України, Українську торгово-промислову палату.

Серед іншого, ми пропонуємо на законодавчому рівні підтримати процеси модернізації підприємств галузі, надати певні преференції для закупки новітнього устаткування, запровадження нових технологій. Це дозволить значно збільшити обсяги індустріального домобудування, будувати сучасне економічне, енергозберігаюче житло.

Великого значення за цих умов набуває інвестиційна, фінансова  та інша участь міжнародних партнерів.

Ми розраховуємо на вашу підтримку і готові до чесного і відповідального співробітництва на взаємовигідних умовах.

Скажу також, що нещодавно в експертному середовищі, у тому числі за участі Будівельної палати, завершено роботу над проектом  Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності. Цей документ  зараз знаходиться на розгляді в Уряді.

Концепція спрямована на врегулювання актуальних проблем галузі та забезпечення відкритості та прозорості всієї необхідної інформації у будівництві.

Зокрема, передбачається дотримання при розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів таких принципів:

повнота, прозорість та доступність інформації про містобудівну діяльність для всіх її учасників;

підвищення ролі громадськості під час прийняття рішень щодо містобудівної діяльності;

пріоритетність збереження культурної спадщини та навколишнього природного середовища;

усунення корупційних ризиків;

субсидіарність;

дерегуляція господарської діяльності, максимальна інтеграція та автоматизація дозвільних процедур.

Все це дозволить унеможливити ручне управління в галузі та сприятиме зменшенню корупційних проявів у будівництві і залученню нових інвестицій.

Концепція розробляється за підтримки проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні, що виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» та фінансується Урядами Німеччини та Швейцарії.

Шановні колеги, у 2018 році Будівельна палата спільно з нашими партнерами – Спілкою наукових та інженерних об’єднань, Академією будівництва України та  Київським національним університетом будівництва та архітектури заснували Українську раду інженерів-будівельників (УкрРІБ). 

Відповідно до своїх статутних повноважень нова структура  започаткувала роботу, передовсім,  щодо  підвищення кваліфікаційного рівня  українських інженерів-будівельників відповідно до європейських норм, займаємося налагодженням міжнародного науково-технічного співробітництва.

Восени 2018 року УкрРІБ стала членом Європейської ради цивільних інженерів (ЕССЕ), її також прийнято асоційованим членом до Європейської ради інженерних палат (ЕСЕС). За це ми вдячні вам, нашим новим партнерам.

Серед першочергових завдань УкрРІБ – участь у реалізації заходів  відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України, затвердженої рішенням Уряду. Зокрема, йдеться про підготовку нормативно-правового забезпечення впровадження та використання  інформаційного моделювання в будівництві (ВІМ-технологія) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів капітального будівництва та нерухомості в Україні.

Ми розраховуємо, що нова технологія інформаційного моделювання буде запроваджуватися і розвиватися в Україні за сприяння і при ресурсній підтримці наших європейських партнерів, які вже на практиці  застосовують ці новації.

Дякую за увагу.