Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С. Шилюка на засіданні Президії Палати 27 квітня 2016 року
Шановні колеги!
Дякую Вас усіх за участь у сьогоднішньому засіданні Президії Будівельної палати України і насамперед хотів би привітати всіх Вас із наближенням великого свята Воскресіння Христового, побажати всім нам щастя, здоров’я, витримки та наснаги.
Ми з вами разом пережили дуже складний і не передбачуваний 2015 рік. І зараз дуже важливо оцінювати все об’єктивно, раціонально, прагматично, не перебільшуючи і не применшуючи значення і значимість деяких показників. Зараз також дуже важливо, з позицій дуже-дуже обережного оптимізму, конструктивно і професійно шукати, виробляти і реалізувати механізми і програми поступового виходу нашої з вами галузі з цієї глибокої системної кризи.
За даними статистичної звітності індекси будівельної продукції за 2015 рік зменшилися на 12,3%. Але ж і у 2014 році цей же показник був на 20,4% нижчим по відношенню до попереднього – 2013 року. І ця тенденція падіння характерна для галузі з 2011 року.
Не потішили нас показники і житлового будівництва, хоча цей сегмент останнім часом лідирує і «худо-бідно» але тягне за собою весь інший ринок нерухомості.
Хай незначне, але все ж зменшення загальних обсягів будівництва житла при реаліях сьогодення – величезній кількості вимушених переселенців зі сходу країни – тривожний симптом.
А якщо ще подивитися на структуру вводу в експлуатацію житла за видами житлових будівель, то можна констатувати, що половину складають одноквартирні будинки, тобто приватний, індивідуальний сектор.
Що стосується фінансування будівництва житла, то слід зауважити, що кошти населення залишаються основним їх джерелом.
Торік, обсяг інвестицій населення в житлове будівництво становив біля 30 млрд. гривень. Це достатньо велика цифра, особливо якщо зважити на те, що загальний обсяг виконаних будівельних робіт склав 57,5 млрд. гривень. Але, на жаль, більше ніж за 20 років в країні не з’явилися нові дієві, альтернативні коштам населення, інвестиційні схеми.
Що ще мене дуже насторожує, то це якісний склад гравців на будівельному ринку. Наведу слідуючі цифри на початок 2015 року, на початок 2016 року таких даних ще немає:
82,1% підприємств галузі є мікропідприємствами, на яких працює по 2,6 чоловіка: директор, головний бухгалтер і 0,6 чоловіка – це той «старшой», яким перші два успішно керують!!!
Власне насправді мабуть ці підприємства людей не оформляють, але ж це нездорова ситуація.
Але, не дивлячись на кризові явища, які переживає українська економіка в останні роки, сфера нерухомості все таки має передумови для росту уже в 2016 році, хоча політичний фактор буде продовжувати грати ключову роль. Все-таки все не так песимістично, як може здатися на перший погляд. Приміром, в столиці ринок нерухомості представлений досить широким спектром пропозицій. Зниження купівельної активності не зробило надто сильного негативного впливу на діяльність ключових учасників ринку. У Києві усі заявлені проекти продовжують будуватися, заморожених майданчиків немає. Більше того – відкриваються продажі на нових об\’єктах.
Будівельникам безсумнівно сьогодні важко, і, на превеликий жаль, складно робити оптимістичні прогнози. Бо проблеми і більші і ширші, і глибші, а ситуація, яку сьогодні переживає країна лише загострила їх небезпечність.
В країні надзвичайно складна соціально-політична ситуація. Коментувати не буду, всі все знають і розуміють.
Заморожені більшість державних соціальних програм.
Ми бачимо, як зростає курс долара.
Як наслідок, зростання цін на будівельні матеріали.
Постачальники вимагають передоплату замість оплати «по факту» надходження товару. Дуже складно проводити тендери, часто-густо продавці не можуть скласти ціну, закладають інфляційні очікування в вартість продукції…
Інвестори, в своїй переважній більшості, розгублені. Ті, що мають достатні гривневі накопичення прагнуть вкладати кошти в завершені будівництвом об’єкти, і вкрай обережно йдуть на укладання угод в будинках, що знаходяться в стадії будівництва.
Проблеми є і у розкручених і досвідчених гравців галузі, а у інших і поготів…
Проводити в такий час системну перебудову відносин в будівельній сфері складно, але іншого виходу ні у нас, ні у держави немає. Є тільки невідкладна потреба…
Завдання Будівельної палати сьогодні – власним досвідом її керівників, досвідом кожної будівельної організації і в Києві, і в регіонах – забезпечити обрання такої стратегії, яка б сприяла розвитку будівництва.
Що в нинішніх умовах потрібно галузі?
Найперше – стабільність, прозорі, зрозумілі, розумні, довгострокові правила ведення господарської діяльності. Тоді будуть інвестиції, запрацює вдосконалений фінансовий механізм будівельного комплексу, задіються нові джерела та форми фінансування.
Під нові програми, під нові схеми, нові цілі ми можемо не тільки просити, а навіть вимагати у держави, нову нормативну і законодавчу базу, яка реально сприятиме надходженню інвестицій.
Будівельна палата України, не вимагаючи ніяких преференцій для будівельників, вважає, що задля створення сприятливих економічних, соціальних та інших умов роботи галузі в цілому ми повинні максимально оптимізувати:
- Законодавчу базу
- Дозвільну систему та систему ліцензування
3.Систему технічного регулювання
- Систему контрольної діяльності
Про це вже багато говорять у нашому професійному колі. Насправді є і зрушення, але з уже вирішеного щось не діє, дещо застаріло і заважає працювати, а дещо взагалі не врегульовано.
Знаю, що ця робота копітка, складна, але і надзвичайно потрібна, тому тут без вашої допомоги нам не обійтись. Секретаріат розіслав членам Палати листи з проханням надати конкретні професійні пропозиції по цих питаннях. Сподіваємося, що найближчим часом матимемо від вас цілий ряд напрацювань, які узагальнимо і обговоримо, донесемо до органів влади. Впевнений, нас будуть слухати і почують.
Хочу повернутися до питання створення наших регіональних представництв. Ми вже обговорювали такі можливості і обіцяли з боку Будівельної палати і сприяння і всебічну підтримку. Але «віз і нині там».
Децентралізація на державному рівні – передача значної частини повноважень центральних органів влади на місцевий рівень відкриває нові можливості для регіональних будівельних організацій.
В той же час, актуалізуються питання пов’язані із розробленням місцевих правил забудови і всіх питань, пов’язаних з їх дотриманням та виконанням.
Питань в регіонах багато, а ми практично не маємо, окрім Вінниці, Дніпропетровська і Харкова, своїх регіональних представництв.
Регіональні осередки мають згуртувати навколо себе всі підприємства галузі, які поділяють і підтримують Статут Палати, стати помічником влади в розробленні правил і критеріїв розвитку будівництва в регіонах.
Ще декілька слів щодо питань, пов\’язаних з пошуком нових джерел фінансування житлового, цивільного та інженерного будівництва.
Ми не можемо розраховувати на суттєву фінансову підтримку від держави, тому вважаю, що галузі буде дуже тяжко вижити без створення умов для залучення на ринок будівництва «портфельних інвесторів», для яких вкладання коштів в реалізацію інвестиційних проектів буде одним з прибуткових проектів капіталізації грошей.
Але, для цього необхідна відповідна законодавча база, проект якої ми самі для себе маємо напрацювати. Для роботи з «портфельними інвесторами ми всі разом повинні бути готовими відповідати сучасному рівню виконавців будівельних робіт. Адже ринок, споживач, потребує від будівельної галузі нового за якістю та доступністю товару, на виготовлення якого можуть не погодитися деякі забудовники. Але серед нас точно не повинно бути забудовника, який прийшов набити свої кармани, зрубавши останнє дерево і знищивши останню природну водойму.
Дякую всім за увагу і буду вдячний за конструктивне обговорення окреслених питань.