Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С. Шилюка на засіданні Ради БПУ – 07.08.2024 р.

Шановні колеги!

І це наше засідання ми змушені проводити в період воєнного стану в нашій країні, коли ворог варварські знищує об’єкти, які ми і наші предки створювали десятиліттями і століттями.

За даними Київської школи економіки з початку повномасштабного російського військового вторгнення станом на січень 2024 року загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, інфраструктурним об’єктам, товарним запасам перевищила 157 млрд. дол. США. І продовжують стрімко зростати, особливо в енергетичній сфері.

Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків завдана житловим будівлям, а саме 37,5% або 58,9 млрд. дол. США.

Якщо говорити про роботу будівельників в умовах війни, то уточнені на сьогодні дані свідчать, що, незважаючи на чисельні проблеми, вдається утримувати ситуацію.

За підсумками 2023 року обсяг будівельних робіт по країні збільшився на 22,6%

І найбільше зростання було:

в інфраструктурному будівництві – +32,9%;

в нежитловому будівництві – +20%.

Проте, незважаючи на таке зростання обсяги будівництва в 2023 році складають лише 43% від довоєнного рівня.

Що стосується житлового будівництва. 

Біля 10% всього житлового фонду зруйновано і пошкоджено. А значить нам необхідно відновити або заново побудувати близько 100 млн.кв. метрів житла.

А будуємо, особливо під час війни вкрай мало.

Якщо в довоєнні 4 роки по Україні ми вводили в експлуатацію житла в середньому по 10 млн.кв. метрів, то уже 2022 році було 7,11 млн.кв. метрів, а в 2023 році – 7,38 млн.кв. метрів (без урахування тимчасово окупованих територій, та тих, де ведуться бойові дії). 

Загальна площа житла, прийнятого в експлуатацію у 2018 – 2023 рр. (млн м2)

2018

8,69

2019

11,03

2020

8,45

2021

11,43

2022

7,11

2023

7,38

В поточному році ситуація потроху поліпшується.

За I кв. 2024 року загальна площа прийнятого житла склала 2, 179 млн. кв. м., що на 12,2% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Якщо така тенденція збережеться до кінця року, то матимемо біля 9 млн. кв. м. житла, що не дотягує до цифр довоєнних років (2021 р. – 11,43 млн. кв. м.).

Але є знаємо, що потреба в житлі сьогодні зростає. Потрібно поповнити зруйнований і пошкоджений житловий фонд, забезпечити квартирами біженців, задовольнити незадоволений в попередні рокі попит.

Отже, потрібно вже сьогодні збільшувати обсяги житлового будівництва, в першу чергу  знаходити можливості фінансування.

Незважаючи на відповідні Урядові рішення щодо програми та моделі іпотечного фінансування первинного ринку житла «єОселя» фінансова установа «Укрфінжитло» не виділяла необхідних коштів визначеним банкам-партнерам.

В кінці минулого року, проаналізувавши ситуацію я звернувся до Першого віце-прем’єр-міністра Юлії Свириденко з відповідними пропозиціями.  

Ми навить присвятили цьому засідання Ради з запрошенням представників відповідних відомств в т.ч. «Укрфінжитло».

Здається трохи допомогло.

Останнім часом біля 10 тис. громадян отримали іпотеку на суму понад 15 млрд. грн. на придбання нового житла.

Це прискорило забезпечення житлом громадян, що його гостро потребують, і, що дуже важливо підтримало будівельні підприємства.

Вважаю, що в тому, що у I кв. поточного року збільшилися обсяги введення житла, є і поліпшення іпотечного кредитування за програмою «єОселя».

Проте, останнім часом, за повідомленням наших організацій, ця робота знову притормозилася.

Зараз задовольняються менше 40% звернень громадян, серед яких військові, медики, особи, що не мають житла.

А пільгові кредити отримали лише 1% громадян.

Змушений був ще раз доводити Уряду необхідність забезпечення фінансування «єОселя» і «єВідновлення», сприяти у  доступі до інших джерел фінансування.

Адже, це дозволить крім вирішення гострої соціальної проблеми житлового забезпечення, також підтримати будівельників, зберегти їх для повоєнного повномасштабного відновлення зруйнованих ворогом об’єктів.

Для значного нарощування темпів будівельних робіт, зокрема на житлових об’єктах необхідно масово переходити на індустріальне будівництво за сучасними технологіями, споруджувати енергоефективне, відносно недороге  і доступне для громадян житло. 

На початку року ми з Вами присвятили цьому питанню спеціальне засідання Ради, показали нове, модернізоване за сучасними стандартами виробництво в Корпорації «ДБК-Житлобуд».

Говорили, що масштабна робота щодо повоєнного відновлення житлового фонду країни потребує особливої державної уваги.

Потрібні чіткі і прозорі програми відбудови виробничої бази будівництва та будматеріалів, в першу чергу реконструкції підприємств домобудування. Мають бути визначені завдання і зобов’язання  держави, місцевого самоврядування, щодо залучення інвестицій, в т.ч. міжнародних, стимулювання будівельних компаній тощо.

Поки що говоримо, подаємо свої пропозиції, інколи нас слухають представники влади. Але нема реагування.

Є багато інших питань, зокрема законодавчих, вирішення яких дозволить швидше відновлювати основні фонди країни.

Перш за все йдеться про необхідність повернути можливість встановлення або зміни функціонального призначення земельних ділянок в межах населених пунктів через детальні плани територій (ДПТ), як це було до 2020 року.

Адже ми знаємо, що Генплани міст, в першу чергу крупних розробляються на перспективу 20 – 25 років. Як правило, така містобудівна документація вже через 10-15 років не відповідає реаліям, а її коригування затягується на роки. 

Єдиний вихід тут, як вбачається, – внесення змін у Генплани шляхом розробки ДПТ що надасть можливість суттєво скоротити терміни забудови територій і прискорить темпи спорудження житла.

Не бачу тут проблем, адже ДПТ, як і Генплан підлягають затвердженню органами місцевого самоврядування.

Нікуди не поділася проблема забезпечення будівельного ринку кваліфікованими фахівцями, перш за все робітничими кадрами. Їх дефіцит у деяких випадках становить до 40%.

Не вистачає монолітників, кранівників, малярів, електриків…

Це позначається на темпах і якості робіт сьогодні, потреба в кадрах значно зросте при відбудові країни.

Натомість маємо низький рівень розвитку фахової середньої освіти, зокрема і через те, що чималий відсоток школярів, які могли б стати студентами професійних навчальних закладів, через війну покинули країну.

Нам дуже потрібна система мотивації на державному рівні, яка б стимулювала молодь, підтримувала тих, хто обирає будівельну сферу.

Є чимало інших проблем, які стримують діяльність будівельного комплексу сьогодні і в майбутньому будуть стримувати повоєнне відновлення.

Сподіваюсь, про них скажуть тут представники великого будівельного бізнесу, наші науковці і освітяни, профспілки.

Шановні колеги!

Сподіваюсь на предметне обговорення питань порядку денного всіма учасниками сьогоднішнього засідання.

Дякую за увагу!

 

Назад до списку
Вгору