Тези виступу Президента Будівельної палати України, Героя України П.С. Шилюка на засіданні Ради БПУ – 09.08.2023 р.
Тема участі будівельного комплексу України у підготовці та реалізації Плану відновлення України для нас, будівельників, є надзвичайно важливою.
Адже ворог вже зруйнував і пошкодив тисячі житлових і соціальних споруд, розбомблені промислові і інфраструктурні об’єкти. І щодня ці злочини продовжуються.
У спільній оцінці, оприлюдненій в березні поточного року Урядом України, Світовим банком, Європейською комісією та ООН вартість реконструкції та відновлення України становила 411 млрд. доларів.
Збитки тільки по житловій та нежитловій нерухомості, інфраструктурі склала понад 143,8 млрд. доларів (оцінки Київської школи економіки спільно з Урядовими структурами і Нацбанком).
Найбільша частка у загальному обсязі прямих втрат – в житлі – 36,2 млрд. доларів або 37,3%. Це було на кінець березня поточного року.
На сьогодні експертами вже називається цифра – 53,6 млрд. доларів.
Відомо що найбільше постраждали 10 регіонів, зокрема, Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Херсонська, Миколаївська, Чернігівська області.
За попередніми даними ОВА за цей період в Україні зруйновано або пошкоджено об’єктів житлового фонду близько 154 тис. будівель, з них 136 тис. індивідуальних, 17,5 тис. багатоквартирних.
Загальна площа такого житла вже складає 83,1 млн. кв. метрів, або 8,2% від всього житлового фонду.
Зауважу, що в останні 5 років ми вводили – не більше 9-11 млн. кв. метрів на рік, в минулому ввели 7,1 млн. кв. метрів (на 40% менше ніж в попередньому), за I кв. поточного року ввели 1,2 млн. кв. м.
Можемо уявити скільки часу, фінансових, матеріальних, людських ресурсів знадобиться для відновлення тільки житлового фонду.
При цьому треба зважати на те, що війна здорожчала будівництво, зокрема зросли ціни на сировину, енергоносії, основні матеріали, позначилась і інфляція.
Загалом ціни впродовж минулого року піднялися в середньому на 60%, вартість робіт – на 30% і продовжують зростати.
За перше півріччя 2023 року ціна квадратного метра в житлових комплексах Києва зросла на чверть. Причиною тут є зростання собівартості будівництва, в першу чергу за рахунок витрат на будматеріали та будівельно-монтажні роботі.
На цінах по житлу позначається і те, що 70 великих підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, понад 1300 середніх і малих наразі втрачені через війну.
Як зазначається у звіті Нацбанку, через зростання цін і відсутності попиту через брак коштів ринок житлової нерухомості в Україні залишається в глибокій кризі. Сьогодні стає вигіднішим орендувати житло.
Де брати кошти на відновлення житла, що є пріоритетом на етапі швидкого відновлення країни.
Перш за все надії понад 2,4 млн. українців, які втратили житло покладаються на:
- Закон про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна.
Знаємо, що перший етап програми компенсацій вже стартував, удосконалюється механізм цієї роботи.
Джерелами фінансування тут є Фонд відновлення, державний і місцевий бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій, інвесторів, а також репарації та конфісковані активи країни агресора.
Хотілося б щоб ці механізми скоріше запрацювали і будівельники мали б можливість на повну включитися в роботу.
- єОселя.
В такій важливій роботі, як пошук коштів на придбання житла люди покладаються на програму єОселя.
З 1 серпня збільшується кількість українців, які можуть отримати житло за програмою іпотечного кредитування єОселя під 7%. Це:
– Ветерани війни та члени їх сімей, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих ветеранів.
– Інші громадяни України, які не мають власного житла, або мають менше встановленої норми (52,5 кв.м.).
Зазначені категорії зможуть взяти участь у програмі єОселя на таких умовах:
– Фіксована річна ставка у гривні – 7%;
– перший внесок – від 20%;
Термін кредитування – до 20 років;
Придбати можна квартиру у будинку що будується, або не старшому 3-х років на момент укладення договору.
При цьому Уряд збільшив перелік територій на які розповсюджується програма, категорії військовослужбовців, які зможуть взяти кредит під 3% річних.
Визначено перелік банків-партнерів єОселі.
Сподіваємось і на зусилля в роботі з пошуку коштів на відновлення житлового фонду і придбання квартир державного Фонду молодіжного житлового будівництва, державної установи «Держфінжитло».
Будуть кошти, будівельники готові швидко і якісно нарощувати обсяги спорудженого житла.
Зараз бачимо також багато «самодіяльності» навколо залучення коштів, особливо зарубіжних і тут проглядається бажання при цьому заробити. Звичайно ініціативу не можна виключати, але все це потрібно робити під державним контролем . Є ж у нас відповідні структури.
В підготовці до відбудови важливим є бачення того, як будуть виглядати наші зруйновані міста, розуміння де, скільки, якого житла і інших об’єктів потрібно будувати.
Уточнення деталей, оцінка розмірів руйнувань, необхідних інвестицій можливо лише після грунтовного обстеження об’єктів, аналізу їх пошкоджень.
І це робиться в т.ч. і з залученням інститутів, що входять до Будівельної палати України.
Але на наш погляд, робота тут проводиться розрізнено, без належної координації.
Післявоєнне будівництво повинно фокусуватися на новітніх технологіях, які забезпечують енергоефективність, ресурсозбереження, екологічних споруд.
На моє переконання прискорити переселення людей можна лише шляхом розширення індустріального домобудування, цього визнаного в Європі і світі методу спорудження сучасного і доступного житла.
В Корпорації «ДБК-Житлобуд» ми вже кілька років як модернізували виробництво, встановивши одну з кращих німецьких технологічних ліній для виробництва комплектів виробів. Це немалі затрати, але пішли на це, розуміючи необхідність переходити на нові стандарти будівництва.
Але таке оновлення можуть дозволити собі далеко не всі.
Тому тут потрібні державні стимули, допомога наших партнерів у переоснащенні діючих домобудівних підприємств, створення нових.
Очевидно, що така масштабна робота, як відновлення наших міст потребує особливої державної уваги.
Потрібні чіткі і прозорі програми відбудови, в яких будуть визначені зобов’язання держави, місцевого самоврядування, бізнесу і самих громадян.
Мають бути передбачені джерела фінансування, відновлення виробничої бази, будівництва та будматеріалів, інші організаційно-технічні питання.
Щодо кадрового забезпечення будівництва.
Вже сьогодні при невисоких темпах будівництва ми відчуваємо значний дефіцит будівельників, в першу чергу робітничих кадрів.
Дається взнаки, що значна частина наших колег-будівельників воює на фронті, велика кількість є і серед тих 6,3 млн. біженців, які зареєстровані в країнах світу (за даними ООН).
Статистика свідчить, що число зайнятих працівників в будівництві в останні роки зменшувалась, в 2021 році їх було 690 тис., дані за 2022 і 2023 роки не оприлюднюються.
Але можемо приблизно оцінити, що їх зараз в 2-3 рази менше.
А коли запустяться виробництва, коли буде можливість по повній включитися в відновлення об’єктів, нестача кадрів буде катастрофічною.
Потрібен аналіз, які фахівці залишилися, скільки, кого і де потрібно брати.
Тут покладаємо надію на відновлення системи підготовки (перепідготовки) кадрів. Система профтехосвіти має актуалізувати способи підготовки, також потрібно повернутись до співпраці будівельного бізнесу з навчальними закладами. Ми колись мали хороший досвід і сьогодні це особливо потрібно.
Та і інженерні кадри потрібно готувати до роботи в нових післявоєнних умовах.
При цьому важливою є цілеспрямована державна політика в підготовці спеціалістів.
Я висловив думки тільки з деяких проблем будівельного комплексу.
Думаю, що високі представники Міністерств і відомств, керівники будівельного бізнесу, які сьогодні беруть участь у цій важливій розмові, висловлять пропозиції, що допоможуть нам визначитися, як краще підготуватись і включитись у велику роботу по відновленню економіки нашої держави.
Дякую за увагу.