Виступ Президента Будівельної палати України, Героя України П.С. ШИЛЮКА на засіданні РАДИ БПУ 10 серпня 2022 р.
Шановні члени Ради! Шановні гості!
Дозвольте відкрити наше засідання, яке ми вперше проводимо з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни.
І сьогодні для нашого професійного об’єднання головним є – яка ситуація в будівельному комплексі і як нам краще підготуватися до відновлення зруйнованих рашистами об’єктів.
Тому таку тему ми і поставили в порядок денний.
У засіданні беруть участь: віце-президенти, члени Ради Будівельної палати України, а також керівники профспілкових та партнерських організацій, преса.
Радий вітати наших гостей: Голову Комітету Верховної Ради України Андрія Андрійовича Клочка, заступницю Голови Комитету Олену Олексіївну Шуляк, заступницю міністра Мінрегіону Наталію Вікторівну Козловську.
Також дякую за участь у наших заходах керівників УСПП Анатолія Кириловича Кінаха, Фонду «Держмолодьжитло» Сергія Олександровича Комнатного, Національної спілки архітекторів України Олександра Павловича Чижевського, Спілки наукових та інженерних об’єднань України Миколу Михайловича Кірюхіна.
Хочу подякувати Ректора КНУБА, віце-президента Будівельної Палати П.М. Кулікова, якій запропонував провести це засідання в стінах флагмана будівельної освіти України. Матимемо також можливість взяти участь у заході, який приурочено до дня Будівельника.
Програму засідання вам роздано.
Більшість наших колег присутні в залі, частина підключилися в режимі онлайн.
За повідомленням Виконавчої дирекції кворум у нас є, можемо розпочати засідання Ради.
Тепер кілька думок по суті питання порядку денного
Шановні колеги!
Як я вже сказав на початку зібралися ми в період жорстокої війни з підступним ворогом – путінською росією.
Значна частина наших колег –будівельників сьогодні на фронті, зі зброєю в руках боронять нашу землю.
На превеликий жаль на початку війни в боях під Бучею загинув наш колега, член Ради Будівельної палати, Народний депутат України 8-го скликання Олександр Олександрович Марченко.
Я пропоную вшанувати пам’ять його і всіх, хто загинув в цій страшній війні, хвилиною мовчання.
Рашисти вбивають мирних людей, нищать наші міста і села, ті споруди, які ми і наші предки споруджували десятиліттями і століттями.
За даними Міністра Олексія Чернишова на червень загальні збитки від фізичних руйнувань склали 95,5 млрд доларів США.
А в цілому економіка України скоротилася з початку війни на одну третину.
В результаті ворожих обстрілів які продовжуються 6-й місяць зруйновано і пошкоджено житло у мільйонів українців і ця цифра дедалі зростає.
Загальна площа руйнувань складає майже 45 млн.кв. метрів, 121 тис. будинків зруйновано повністю, або зазнали значних руйнувань.
Перебіг воєнних дій в регіонах України позначилися і на ході будівельних робіт.
Будівельники працювали в умовно безпечних місцях, хоча останнім часом таких стає все менше.
З перших місяців війни будівництво в багатьох регіонах було заморожено і радикального пожвавлення на ринку до закінчення активної фази війни, ймовірно, не відбудеться.
Відповідно і показники будівництва житла, промислових і інфраструктурних об’єктів різко впали.
Статистика з відомих причин не дає точних цифр, але ми по своїм підприємствам і організаціям це відчуваємо.
І головне, ми розуміємо значення будівництва і в умовах війни, і післявоєнної відбудови. І вже зараз не сидимо склавши руки.
Загалом сьогодні в Україні за даними експертів незважаючи на певні ризики «прильотів», невизначеність строків воєнних дій, до роботи повернулися більше ніж на 80% новобудов. У Києві – 60%. У західних областях – до 90%. В Одеському регіоні більш, ніж на 65% об’єктів продовжуються роботи.
Безумовно, є у нас багато проблем, але сподіваюсь спільними зусиллями з відповідними державними органами, зможемо запропонувати ефективні механізми відновлення діяльності всіх наших підприємств.
І хочу віддати їм належне – за цю воєнну добу вони цілеспрямовано працюють над створенням умов для нашої роботи.
– Урядом спрощено дозвільні та реєстраційні процедури у будівництві на час дій воєнного стану. Це дозволяє пришвидшити відновлення пошкоджених житлових будинків, а також будівництва нових.
– визначаються основні засади відновлення та розвитку територій.
Законопроект №5323 передбачає комплексне удосконалення державної політики та враховує виклики, пов’язані з російською військовою агресією. Зокрема, враховується європейський підхід в.т.ч. і щодо визначення функціональних типів територій.
– Важливо, що в складних умовах сьогодення держава спрямовує зусилля на розвиток іпотечного ринку та захист українців , що інвестують у новобудови.
Закон, який ми очікуємо найближчим часом створить правовий механізм для гарантування державою прав осіб, які вкладають кошти у житло. А відновлення іпотеки пожвавить будівельний ринок.
Проблему забезпечення будівельними матеріалами наше Міністерство намагається вирішити через роботу відповідного Оперативного штабу. Адже сьогодні, коли ряд підприємств будматеріалів і будівельної індустрії зруйновані, порушена і логістика поставок, оперативна координація центральних і місцевих органів влади, будівельного бізнесу і торгових мереж, сприяла б кращій організації відновлювальних робіт.
Очевидно, що після перемоги зруйновані міста та їхню інфраструктуру будуть не просто відбудовувати до довоєнного рівня.
Має змінитися технологія будівництва.
При будівництві житла:
Буде зроблено акцент на безпеці людей
Ви знаєте, що Урядом підтримано розгортання в Україні системи бомбосховищ, зокрема і в новобудовах. Верховна Рада схвалила відповідний законопроект. Розвиток мережі захисних споруд стає одним із пріоритетних в сфері містобудування.
Будівництво повинно фокусуватися на новітніх технологіях енергоефективності та термомодернізації під час відбудови зруйнованих та будівництві нових будинків.
Сьогодні склалася ситуація, коли ціни на житло зростають, але попит на нього падає. Адже зараз люди втратили і житло, і разом з ним роботу, доходи і заощадження.
Держава пообіцяла все зруйноване відновити, але не зазначила коли і за чий рахунок.
При організації відбудови наших міст і в перший період оперативного забезпечення житлом людей, що залишилися без даху над головою, важливо чітко визначити де скільки, якого житла потрібно збудувати.
Сьогодні в регіонах України є різні підходи для розміщення внутрішньо переміщених осіб і це передбачено відповідною квітневою Постановою Кабміну. Важливо, що цей документ визначає джерела фінансування – державні кошті і місцеві бюджети, статутний капітал «Держмолодьжитла», доходи і добровільні внески, зокрема в районах де не ведуться бойові дії передбачено спорудження житла за типовими проектами із застосуванням сучасних технологій швидкого будівництва.
В окремих місцях вже облаштовуються і модульні містечка. Потрібні і вони, але ж це тимчасове житло.
Давайте пригадаємо, як після війні з фашистською Німеччиною ми масово будували і відселяли людей із землянок в житло яке називаємо хрущовками. Тоді вони зіграли важливу роль. Після 70 років експлуатації мі будемо думати про їх знесення. Саме про такій підхід заявив нещодавно Президент Володимир Зеленський.
А зараз, після війни ми повинні і можемо вирішувати аналогічну проблему на більш якісному сучасному рівні.
На моє переконання, найбільш прийнятне тут є спорудження сучасного індустріального крупнопанельного житла.
Приклад Корпорації «ДБК-Житлобуд», де організовано спорудження сучасного, доступного житла, що відповідае всім вимогам термомодернізації.
Нагадаю, що в Європі і світі до 50% житла споруджується саме за індустріальними технологіями.
Звичайно швидкість та ефективність відновлення країни напряму залежить від готовності держави і суспільства докладати максимум зусиль для залучення фінансування, а коштів потрібно дуже багато.
Чуємо, що їх і зараз вже приходять немало.
Наприклад, нещодавно Європейський інвестиційний банк виділив Україні 1,59 млрд. євро на відновлення пошкодженої інфраструктури та критичних об’єктів.
Зараз спостерігається, що багато громадських організацій, різні бізнес структури, окремі громадяни створюють фонди, запускають міжнародні проекти залучення зовнішнього фінансування, пропонують і в середині країни здавати спонсорські кошти на відбудову.
І нерідко в такому масовому прагненні вбачається бажання заробити.
Ось щойні надійшло звернення від не дуже відомої виставкової компанії Київбілд, яка пропонує об’єднати та презентувати у публічному просторі державні, міжнародні та соціальні пропозиції для залучення фінансування з-за кордону.
Переконаний таку велику справу, як відновлення України повинна організовувати і контролювати держава.
Є ж у нас для цього державний Фонд регіонального розвитку, Агенції регіонального розвитку, які наділені широкими повноваженнями, Фонд «Держмолодьжитло» інші державні структури.
У своєму вступному слові я висловів деякі думки і пропозиції.
Сподіваюсь, що присутні на нашому зібранні представники державних органів, проінформують нас більш детально.
Так само очікую на конкретні пропозиції від інших учасників засідання.
А наше завдання довести пропозиції до наших колективів і об’єднатися навколо головної мети – післявоєнної відбудови держави.