Вступне слово П.С. Шилюка, Президента Будівельної палати України, Героя України при відкритті Круглого столу «Нові технології будівництва у проєктах відновлення України» 18 березня 2026 року

Шановні колеги!

Цей захід ми проводимо знову в воєнний час. Вже 5-й рік продовжується виснажлива російська війна проти нашої країни.

Потреба у відбудові безпрецендентних руйнувань, завданих ворогом за даними міжнародних структур оцінюється у 588 млрд. дол. США.

Найбільших втрат зазнали:

– житловий фонд – 31,3% – знищено понад 3 млн. одиниць житла,

– транспорт – 20,6%,

– енергетика – 12,7%.

Збитки довкілля є найбільшими в сучасній історії Європи.

Знаєте, що  ворогом руйнується виробнича база будівельних компаній, промисловості будматеріалів.

Зокрема нещодавно сильно постраждало виробництво важливої структури «Електромонтажвентиляція», яку очолює наш колега  Михайло Юрійович Іщенко.

Найбільше руйнуються об’єкти в  Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Запорізькій і Київській областях – в зонах де відбуваються або відбувалися активні бойові дії.

Цієї  суворої зими тисячі будинків, мільйони громадян по всій країні тривалий час через ворожі «прильоти» залишилися без електро-, тепло-,водопостачання – базових умов існування.

В таких умовах живе країна, нелегко доводиться працювати і нам, будівельникам. Але вдається утримувати ситуацію.

У 2025 році будівельний ринок України у грошовому еквіваленті зріс на 24% у порівнанні з попереднім періодом – майже до 250 млрд.грн. Проте залишається на третину меншим від довоєнних показників.

На роботі галузі позначається енергетична криза, зростання вартості будівництва.

Складається катастрофічний дефіцит кадрів. Не вистачає орієнтовно 30% фахівців будівельних спеціальностей, в першу чергу кваліфікованих робітників.

Професійні навчальні заклади стикаються з недобором учнів, або значним їх відтоком упродовж навчання.

За даними Держстату в 2025 році в Україні було введено в експлуатацію понад 9,55 млн.кв.метрів житла. Порівняно з 2024 роком маємо зниження площі на 2,1%.

Довідково: 2025 рік – 9,55 млн. кв. м.

2024       – 9,76

2023       – 7,38

2022       – 7,11

2021       – 11,43

Бачимо, що 2024 рік був періодом автивного відновлення ринку, то у 2025 р. більш стримана динаміка.

Структура житлового будівництва в 2025 році

Індивідуальне – понад 5 млн.кв. м., або 53% загального обсягу.

Багатоквартирні будинки – 4,5 млн.кв.м. – 47%.

Введено житла в 2025 р. по регіонам:

Київська область – 2 млн.кв.м.

м.Київ – 1,19 млн.кв.м. (-15,6% до 2024 р.).

На тлі внутрішньої міграції та інвестицій у нові житлові комплекси зростають показники у Львівський та Одеській, високі обсяги введення житла також в ряді західних областях (Івано-Франківська, Вінницька, Закарпатська, Волинська).

Звичайно, тримаємось, будуємо, але розуміємо, що потреби у відновленні зруйнованих і пошкоджених об’єктів, зростають.

Зокрема, біля 10 млн.кв. метрів житла, введених в минулому році начебто  і немало, але з урахуванням  загострення житлової проблеми таких обсягів критично недостатньо.

За даними ООН близько 3,7 млн. наших людей залишаються внутрішньо переміщеними особами, гостро потребують житла ветерани війни, люди, що  через війну втратили свої домівки і багато інших категорій. .

Звичайно, для прискорення вирішення житлової проблеми, відновлення тисяч і тисяч об’єктів промислової і соціальної інфраструктури, соціально-культурних закладів перш за все потрібне фінансування.

Загальні потреби тут, як вже говорив, за даними міжнародних структур, озвучених Мінрегіоном,  складають 585 млрд.дол. США.

Звичайно, потрібно мати такі кошти. Розраховуємо на  нові вітчизняні механізми фінансування і кредитування, іпотеку, і звичайно іноземні інвестиції, репарації, кошти від заморожених російських активів.

Але навіть при наявності фінансування, без нових підходів, сучасних, можливо і революційних технологій, відбудувати країну на достойному рівні не вдасться.

2025 рік став системним етапом в розвитку цифровізації у сфері будівництва та містобудування.

Було суттєво розширено функціонування Єдиної  державної електронної системи, введено в експлуатацію Містобудівний кадастр тощо.

Усі ці рішення нашого міністерства спрямовані на спрощення процедур, підвищення прозорості, автоматизацію контролю та формування єдиних цифрових стандартів для всієї країни.

Це має  стати нормою зараз і, тим більше, коли доведеться предметно зайнятися відновленням.

Звичайно нове будівництво має передбачати застосування сучасних будівельних технологій, які засереджені на автоматизації, економічності та швидкості зведення.

Ключовими інноваціями, як відомо, є:

• цифровізація та проєктовання (BIM);
• 3D-друк – використання промислових принтерів для створення монолітних конструкцій, що знижує витрати матеріалів;
• модульні та каркасні технології;
• автоматизація та робототехніка: застосування дронів для геодезичного моніторингу та контролю якості робіт;
• енергоефективність: використання «розумних» покриттів, само відновленого бетону, сонячних панелей для автономності будівель.

Мають застосовуватися інші технології, які мінімізують людський фактор, підвищують точність виконання та забезпечують сталий розвиток галузі.

Бачимо, що завдяки зусиллям нашого профільного парламентського Комітету, Олени Олексіївни Шуляк, яка взяла на себе роль лідера в цій сфері вже тут багато робиться.

І Мінрегіон, Наталія Вікторівна Козловська, яка очолює в Міністерстві будівельний напрямок, робить корисну роботу.

Прийнято важливий Закон «Про основні засади житлової політики», відповідно до якого

– має впроваджуватись ефективна кредитно-іпотечна політика.

– законодавчо визначається суть соціального орендного, доступного та службового житла тощо.

В 2026 році пріоритетними стають:

–  подальша комплексна реформа житлового сектору;

– забезпечення роботи Єдиної державної електронної системи.

– очікуємо також на нови Закон  України «Про публічно-приватне партнерство», який створить прозорі правила залучення приватних інвестицій у відбудову соціальних та інфраструктурних об’єктів.

Звичайно, наші науково-дослідні і проєктні організації, Академія будівництва, КНУБА, вчені і практики галузі, мають визначити тут своє місце і долучитися до роботи, яка організується в державі.

Слід активніше використовувати можливості  Палати, Академії, КНУБА в європейських структурах – Європейської Ради цивільних інженерів і Європейської Ради інженерних палат.

Є ж можливість більше спілкуватись з колегами, запозичувати там нові технології, програми навчання наших студентів і викладачів по європейським стандартам. І все те, що  потрібно, для того, щоб рівень галузі ставав більш сучасним, європейським.  

І.І. Назаренко – Президент Академії будівництва України, один з керівників УкрРІБ, очевидно, буде говорити про роботу цієї структури.

Шановні колеги!

Живемо і працюємо в умовах війни. Ворог нищить наші міста і села, вбиває і морить холодом людей. Але віримо, врешті решт, наступить мир і справедливий мир.

І нам, будівельній спільноті доведеться відновлювати країну. Сподіваюсь, переважно за кошти того, хто руйнував наше життя.

Наше завдання робити це на високому європейському рівні.

Сьогодні тут зібралися представники влади, представники будівельного комплексу різних регіонів, вчені, експерти, керівники громадських організацій.

Всі Ви, відповідальні люди, знаєте проблеми і, переконаний, внесете пропозиції, які стануть орієнтиром в нашій подальшій великій роботі щодо повоєнного відновлення країни.

Дякую за увагу і запрошую до предметного обговорення.